Як святкуватимемо «Злуку»

21.01.2009

День Соборності в столиці Галичини відзначають урочисто, але без зайвого пафосу: гроші відверто економлять. Прелюдією до свята стало прибирання могил та пам’ятників видатним дiячам УНР i ЗУНР, похованим на Львівщині. Як розповів «УМ» начальник управління сім’ї та молоді Львівської облдержадміністрації Андрій Рожнятовський, «ми насамперед намагались змінити підхід до подібних урочистостей, бо ж Україну треба любити не на словах. Саме тому ми зібрали представників тридцяти громадських організацій Львівщини і попросили зосередитись не на урочистих дефілядах, а насамперед на похованнях героїв, які вірою і правдою виборювали незалежність і цілісність України. І люди справді перейнялися, бо ж не годиться, коли могили й пам’ятники припадають снігом, і нема кому свічку запалити».

Буквально ж напередодні самого Дня Злуки представлять у Львові й історичну карту «Соборна Україна». Її видано коштом благодійного фонду «Україна—Русь»; мапа, впевнені організатори, «є новим поглядом на межі Української держави на момент 22 січня 1919 року, коли було проголошено Акт возз’єднання Української Народної Республіки й Західно–Української Народної Республіки. На думку «фундаторів», зараз українські кордони суттєво зменшені. «Соборна» ж карта додасть Україні області, відчужені внаслідок історичного процесу. Нагадаємо, у попередній карті фонду Україна V—X ст. була втричі більшою від сучасної території нашої держави.

Того ж дня у Львівському палаці мистецтв Вахтанг Кіпіані презентуватиме виставку «Самвидав 1960—1991 рр». Як пояснили «УМ» в управлінні сім’ї та молоді, «день Соборності не закінчився 22 січня 1918 року, навіть упродовж комуністичного лихоліття знаходились люди, які намагалися зберегти українську ідентичність та духовну єдність».

Саму ж ювілейну програму 90–річчя єднання українців відкриє покладання квітів до пам’ятника Михайлові Грушевському; згодом процесії з почесним «вінковим» обов’язком перемістять до Меморіалів Української Галицької армії та поховань січових стрільців, окремо вшанують могилу президента Нацради ЗУНР Євгена Петрушевича. Завершиться ж День Злуки відповідними урочистостями у Львівській опері.

* * *

Цього року в Києві до Дня Соборності планується комплекст державних заходів. Зранку Президент, урядовці й народні депутати покладуть квіти до пам’ятника Михайлові Грушевському та побувають на відкритті Музею Української Народної Республіки у приміщенні Центральної Ради. У Національній опері відбудеться урочиста академія з нагоди 90–ліття Акту Злуки. З 14.00 до 16.00 на Софійському майдані збереться урочисте Віче.

В Івано–Франківську 22 січня буде проведено віче та смолоскипну ходу, а 23 — урочисту академію в обласному музично–драматичному театрі імені Івана Франка. До пам’ятників видатним політичним і державним діячам УНР, ЗУНР та могил Січових стрільців, борців за волю України буде покладено вінки і живі квіти. Державний архів області організує виставку архівних документів періоду УНР та ЗУНР.

У Харкові, в Свято–Дмитрівському храмі УАПЦ, буде відправлено Архієрейську Святу Літургію за Україну, її народ і державу. Очолить богослужіння архієпископ Ігор (Ісіченко). О 12.00 у конференц–залі готелю «Київський» відбудеться «круглий стіл» «Досвід соборности й виклики сучасного сепаратизму».

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>