І коляда — з газом

20.01.2009
І коляда — з газом

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко у «Зірковому вертепі». (Фото автора.)

Хоч не надовго, лише від Різдва до Водохреща, та все ж центр етнокультурного життя України за доброю традицією останніх років переміщається на Прикарпаття. Тільки–но завершився міжнародний фестиваль «Різдво в Карпатах», як у суботу Івано–Франківськ заполонили два десятки вертепів із Волині, Донеччини, Львівщини, Чернігівщини, Херсонщини та інших областей. Барвисто, з регіональною неповторністю вбрані учасники фестивалю цілий день розгулювали центром міста й охоче фотографувалися з усіма бажаючими. Щоправда, не багато хто з численних глядачів, пританцьовуючи на морозі й аплодуючи гуртам колядників, які змінювали один одного на подіумі майдану Незалежності, спромігся вистояти від полудня до сьомої вечора, поки тривав парад вертепів.

 

Луценко з перначем

Було зимно, але демократично. Навіть після появи в епіцентрі дійства Юрія Луценка — головного «самооборонця» й першого міліціонера держави, який три роки тому разом із мистецькою агенцією «Остання барикада» започаткував «Карпатію» в Івано–Франківську. Стражів порядку побільшало, проте вони не перешкоджали доступу народу до VIP–гостей. Навпаки, після завершення «Зіркового вертепу» у виконанні команди Луценка на фестивальну сцену проникло чимало дітлахів, аби їхні батьки встигли зробити знімки з відомими людьми сучасної української політики й мистецтва.

Але спершу було слово. І було воно політичним. На прес–конференції, що передувала «Зірковому вертепу», домінуючою темою став російсько–український газовий конфлікт. Відповідаючи на запитання журналістів про ймовірних переможців і переможених, лідер «Народної самооборони» сказав, що «газова війна завершиться поразкою для всіх, хто в неї втягнутий», а єдиний, на думку Луценка, позитив у цьому протистоянні — ситуативна єдність вітчизняного владного тріумвірату. «Чи не вперше Президент, Прем’єр–міністр та Голова Верховної Ради говорили в унісон», — констатує Юрій Луценко.

Політика політикою, кримінал криміналом, а вільно подихати галицьким повітрям і сповістити місцевому люду «нову радість» у гетьманському наряді з перначем у руці глава МВС має змогу лише раз на рік.

Чому не приїхав осавул Жванія

А от заанонсований Давид Жванія в Івано–Франківськ так і не приїхав — його переслідують паспортні халепи. Один зі стовпів «Народної самооборони» в торішньому вертепі виконував роль осавула, але тепер пан Жванія затримався з друзями в Арабських Еміратах (за деякими даними, через п’яний дебош. — Ред.), де залишив у заставу поліції свій дипломатичний паспорт.

Та й за відсутності Давида, про якого нагадувала табличка на грудях одного із самодіяльних акторів, у гурті Луценка не бракувало яскравих особистостей — Богдан Бенюк (звісно ж, грав Жида), Тарас Чубай, Олесь Доній, Сашко Лірник, Олег Нищук, Андрій Кокотюха, Ігор Пелех, Едуард Драч тощо.

 

ЗІРКОВИЙ ВЕРТЕП

Біблійну історію про боротьбу добра і зла, що супроводжувала народження Ісуса, «Зірковий вертеп» переінакшив на злобу дня, приперчивши характерними для «самооборонців» гострими слівцями. Самовпевнений і злий цар Ірод у їхній інтерпретації був дуже схожий на царя однієї із сусідніх держав, який «газами керує» і безапеляційно заявляє: «Хочу дам, а хочу ні — підкоряйтеся мені». Тим, хто не падає ниць перед самодержцем із холодним серцем, він погрожує погромом і руїною, Україні зокрема. Та у фіналі гостро політизованого вертепу зрештою звучать оптимістичні нотки, пророкуючи неньці щасливу долю, але за однієї умови: «Доти буде Україна, доки ми усі єдині, не розділить ворог нас — ні за долар, ні за газ».