Російський «Газпром» винайшов чудовий засіб досягнення компромісу з партнерами — ксерокс. Учора цей монополіст утретє (!) надіслав «Нафтогазу України» заявку на прокачування свого природного газу через станцію «Суджа» (Курська область Росії) на українську ГВС «Орлівка» (Одещина). І втретє вислухав аргументи української сторони: якщо ми підемо на цей крок, то без газу (читай — тепла) залишаться Луганська, Донецька, Одеська, частково Запорізька та Дніпропетровська області. Крім цього, вітчизняна «труба» не пристосована до таких малих обсягів, які пропонують росіяни, — менше ста мільйонів кубів за добу.
Завтра має відбутися зустріч прем’єрів двох країн, про що напередодні в нічній телефонній розмові домовилися Юлія Тимошенко й Володимир Путін. Учора питання газової кризи по телефону обговорили також президенти двох країн — Віктор Ющенко і Дмитро Медведєв.
А наразі російська позиція лишається незмінною. Нова заява Путіна також не робила спроб називати речі своїми іменами. «Україна, по суті, влаштувала газову блокаду Європі. Навіщо? У боротьбі за те, щоб одержати неринкові, низькі ціни на газ, який купується у нас», — сказав очільник російського уряду, хоча саме запропонована ним ціна (450 доларів за тисячу кубометрів. — Авт.) і є неринковою: Україна, що розташована ближче до російського кордону, за законами ринкового ціноутворення, не може платити більше, ніж віддаленіша Західна Європа. А для Заходу «Газпром» пропонує вартість газу в межах 300 доларів.
За словами заступника керівника президентського секретаріату Андрія Кислинського, вартість російського газу понад 201 долар за тис. куб. м не відповідає національним інтересам. Вартість транзиту при цьому має становити щонайменше два долари. Саме такі цифри, за інформацією пана Кислинського, містяться у заяві, яку в останній день минулого року підписала Прем’єр Юлія Тимошенко. «Україна не намагається перемогти у «газовій війні», оскільки, по–перше, вона її не починала, по–друге, ми її не ведемо. Україна має можливості й повинна категорично відстоювати свій національний інтерес, — зазначив заступник керівника секретаріату. — Відомо, що пільгова ставка транзиту в 1,7 долара при середньоєвропейських 4,7 долара означає втрати України і додаткові вигоди «Газпрому» — на рівні 4 млрд. доларів щороку. Прем’єр–міністр, як і будь–який міністр чи український чиновник, повинен зробити все, щоб зекономити кожну гривню державного бюджету та бюджету українських сімей. А тому надані Тимошенко гарантії російській стороні щодо безумовної оплати «технічного» газу без попереднього узгодження його ціни виглядають дивними».
Як відомо, Володимир Путін останнім часом надзвичайно активно «проштовхує» думку про невідворотність приватизації росіянами української газотранспортної системи — попри категоричну заборону таких дій Конституцією України. «Викликають тривогу заяви російського керівництва щодо домовленостей про встановлення контролю над газотранспортною системою України. Якщо Президент Віктор Ющенко ніколи не вів з російськими колегами розмови на цю тему і нікому не доручав вести такі переговори, тоді звідки російська сторона черпає впевненість, роблячи такі заяви? Хочеться вірити, що у час, коли вся українська влада має бути монолітною у відстоюванні національного інтересу, ніхто з державних очільників не оступиться», — зробив прозорий натяк Андрій Кислинський.
Учора Україна зробила ще один крок назустріч своєму стратегічному партнерові: запропонувала кілька видів розрахунків ціни на газ за умови, що ми не підніматимемо рвучко вартість транзиту — від 192,6 до 218,8 долара за тисячу кубів. Цю інформацію оприлюднив уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. «Якщо ж наша держава прийме російську пропозицію 235—250 доларів за тисячу кубів, то транзитна ставка має становити 3,6—4 долари, — заявив пан Соколовський. — Проте у такому випадку Росія мусить оголосити про відмову від усіх попередніх домовленостей у газовій сфері».
Тим часом черговий скандал із газовим присмаком розгоряється всередині держави. Юлія Тимошенко звинуватила впливових нардепів–«регіоналів» у паразитуванні на народних проблемах. Мовляв, з моменту виникнення проблем з поставками газу його постачання для облгазів не скорочувалося. Але на місцях «блакитне паливо» притримують, створюючи «лівий» газ, який продають на «лівих» ринках малим підприємствам. А ті потім реалізують це пальне, фінансуючи тіньовий сектор. Заодно, вважає Юлія Тимошенко, на пустому місці створюється політична нестабільність — озлоблюючи людей, які залишаються без тепла і гарячої води. «Так сталося в країні до приходу нашого уряду, що 75% облгазів належать шахрайським компаніям Фірташа (співвласник «Росукренерго), Бойка (міністр палива та енергетики в уряді Віктора Януковича), Льовочкіна (керівник служби Прем’єр–міністра Януковича) — практично [всі вони — представники] Партії регіонів», — Прем’єр назвала своїх противників поіменно, додавши, що саме ці люди в останню мить зірвали «майже успішні» перемовини в Москві про постачання газу за ціною 235 доларів.
Удару у відповідь не довелося довго чекати. Того ж дня один із фігурантів «Списку Тимошенко» нардеп Юрій Бойко звинуватив у шахрайських схемах саму леді Ю. «Реальна причина зриву переговорів — намагання Прем’єра пролобіювати наново відкриту її головними газовими радниками Бакаєм (керівник Держуправління справами за президентства Леоніда Кучми) та Медведчуком (голова адміністрації президента Кучми) компанію щодо експорту 4,5 млрд. кубів російського газу за кордон», — заявив Бойко, назвавши навіть цю компанію — FKRtt Universal Swissland. Як вважає Юрій Бойко, російська сторона відмовилася підтримувати цю фірму — ось ця обставина й стала справжньою причиною зриву перемовин.
«Прем’єр–міністр лобіювала підписання контракту між російською стороною й цією компанією на експорт із території Росії 4,5 млрд. куб. м газу в першому кварталі [2009 року]. Саме тому виплата газових боргів так довго затягувалася урядом України, як і переговорний процес у цілому», — вважає колишній міністр.
Дмитро Фірташ, який устами Юлії Тимошенко також названий розкрадачем державного газу, нині прагне потрапити на трибуну Верховної Ради, аби викласти свою версію подій. Бізнесмен, якому серед інших активів належить 45% газового посередника компанії «Росукренерго», а також частка телекомпанії «Інтер», звернувся з проханням отримати слово у залі під куполом до спікера Володимира Литвина. За непідтвердженою інформацією «УМ», саме один із найрейтинговіших каналів і став однією з причин нелюбові нинішнього Прем’єр–міністра до опального комерсанта. Як стверджує наше джерело, у розпал своїх звинувачень Юлія Володимирівна зробила пану Фірташу комерційну пропозицію: «Якщо ти продаси мені «Інтер», я забуду прізвище «Фірташ». Наразі ж Юлія Тимошенко пропонує націоналізувати облгази, котрі контролює Дмитро Фірташ, і створити на їх основі державну компанію.
Особливого шарму цьому скандалові надає позиція ще одного скандальновідомого члена Партії регіонів Нестора Шуфрича. Почувши звинувачення свого однопартійця до антагоністичного «регіоналам» керівника уряду, Шуфрич кинувся захищати Медведчука та Бакая, а отже — й Юлію Тимошенко. Заяву колеги Юрія Бойка він назвав «безвідповідальною провокацією» і пригрозив: політрада партії дасть принципову оцінку цій брехні. «Це можна по–людськи зрозуміти. Ви ж знаєте, Нестор — це мушкетер, який одразу ж кидається захищати людей, яких любить, у разі звинувачення в їхній бік», — «регіоналка» Ганна Герман ще більше напустила в цю справу натяків у стилі «шерше ля фам».
Україна гарантує!
Позицію України світовому співтовариству намагається доводити Президент Віктор Ющенко. Вчора після обіду він вилетів до Великої Британії, де у нього запланована зустріч із прем’єром Гордоном Брауном. Головна тема — гарантії української сторони безперешкодного транзиту газу, якщо Росія таки погодиться відновити його постачання.
Напередодні глава держави, перебуваючи у Польщі, запевнив: «Якщо «Газпром» забезпечить відпуск 300—310 млн. кубометрів для споживачів Європи (на добу), Україна гарантує, навіть не маючи контракту і не беручи плати за транзит, забезпечити європейських споживачів». Президент ще раз наголосив: ми не віддамо нашу газотранспортну систему, натомість готові шукати баланс інтересів між споживачами, країнами–транзитерами і країнами–виробниками. У четвер, спілкуючись телефоном із Дмитром Медведєвим, Віктор Ющенко дав гарантії безперешкодного транзиту газу, якщо Росія закачає до нашої ГТС 330 млн. куб. м газу.
У Росії якось незручно...
Президент РФ Дмитро Медведєв запропонував найближчої суботи, 17 січня, скликати у Москві саміт країн–споживачів. Лідери європейських країн, погодившись із такою ідеєю, були невдоволені місцем проведення зустрічі. На думку Віктора Ющенка, країна, яка є учасником газового конфлікту, не може проводити подібні зустрічі.
Учора стало відомо, що за ініціативою прем’єра Чехії Мірека Тополанека, саміт перенесено за межі Росії — в одну із країн–членів ЄС. На зустріч запрошено представників Європи, України й Росії.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
