Учора на знак протесту проти політики Путіна в «газовому» питанні активісти Молодого Народного руху вийшли на пікет до посольства Росії. (Фото Рейтер.)
Передноворічний, за старим стилем, вечір не приніс очікуваного дива: російський газ таки не перетнув український кордон. «І навіть теоретично не міг надійти вказаним маршрутом через надто малий обсяг та низький тиск, який погодився забезпечити «Газпром», — повідомили аналітики. Міжнародні експерти, яких у вівторок увечері нарешті допустили у святая–святих — диспетчерські зали «Газпрому» та «Нафтогазу», побачили на екранах дуже невтішну картину. «Росіяни направили сьогодні вранці [у вівторок] трішки газу на єдиний пункт [транзиту], потім тиск упав, і більше нічого по трубі не надходить. Жодної молекули газу, як констатували наші спостерігачі, не послано на інший пункт транзиту», — зазначив представник Єврокомісії Ферран Таррадельяс Еспуні.
...Опудала, виставлені турботливими селянами навколо газової станції «Орлівка», мабуть, не скоро дочекаються, коли у тамтешньому газогоні з’явиться обіцяне пальне. Офіційний представник «Нафтогазу України» Валентин Землянський ще раз повторив висновок технічних служб компанії — прокачувати усього 76 млн. куб. м газу щодоби через газовимірювальну станцію «Суджа» (Курська область, Росія) у напрямку «Орлівки» (Одеська область) технологічно неможливо. Росіяни чудово знали й інший нюанс: для східних областей Україна нині використовує паливо із підземних газосховищ, які розміщені на заході країни. Тобто «труба», на яку дав заявку «Газпром», по суті, використовується у реверсному режимі. І переводити її на пряме прокачування означало би залишити без тепла Донецьку, Луганську та частину Запорізької області.
«Нафтогаз» запропонував російським партнерам свій варіант: замість «Суджі» пустити газ через станції «Валуйки» та «Писарівка». Але «Газпром» відповів категоричною відмовою. Натомість нова заявка, на 14 січня, повністю (!) дублювала першу — ту саму, яку було неможливо виконати. Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв дуже стисло прокоментував намагання українців знайти компроміс: «Нехай цю заявку [від 13 січня] спершу виконають».
Довірлива Європа, яка «повелася» на обіцянки росіян якнайшвидше врегулювати проблему, дуже боляче переживає позавчорашнє фіаско — адже нині стало ще очевидніше, що Москва продовжує стояти на власних, безкомпромісних позиціях. «Це великий крах ілюзій, і не може бути жодного виправдання подальшому затягуванню проблем... Треті країни не виконують своїх зобов’язань перед європейськими підприємствами. Немає жодних підстав стверджувати, нібито газ у Євросоюз неможливо поставити», — заявив прес–секретар Єврокомісії Йоганнес Лайтенбергер.
Запахом газу, здається, пропахли коридори Кабінету Міністрів. Учорашнє засідання уряду було майже повністю присвячене цій темі. Головний лейтмотив заяв Юлії Тимошенко: ми можемо здійснити транзит до Європи тільки після виконання Москвою технічних умов. «Після повної зупинки транзиту такий маленький обсяг не дозволяє технічно протранспортувати цей газ — просто не вистачає тиску», — Прем’єр, яка, за нашою інформацією, спочатку вимагала доставити російський газ до Європи за будь–яку ціну, зрештою прислухалася до пояснень фахівців.
«Росія фактично порушила тристоронні домовленості, зафіксовані в протоколі. Прикро, що працівники «Газпрому» розглядають транзит газу як купівлю продуктів на овочевій базі. Вони добре розуміють нашу газотранспортну систему, — пояснив журналістам позицію держави міністр палива та енергетики Юрій Продан. — Євросоюзу треба порушити питання — чому Росія здійснює такі дії?». Відповідь, можливо, знають в Міністерстві закордонних справ. «Це була профанація, щоб підмочити репутацію України», — переконаний заступник міністра Костянтин Єлисеєв.
Утім Юлія Тимошенко не втрачає надії особисто врегулювати проблему. Скажімо, сьогодні служба протоколу українського уряду звернулася до протоколу служби прем’єра Росії з проханням організувати телефонну розмову Тимошенко та Путіна. «Ми чекаємо на відповідь, і за підсумками телефонної розмови визначатимемося, як проводити спільну зустріч для того, щоб з’ясувати всі необхідні параметри забезпечення України природним газом», — повідомила Прем’єр. За її словами, 450 доларів за тисячу кубометрів, які запропонувала російська сторона, є нереальною цифрою і не можуть служити відправною точкою для початку перемовин.
Учора керівник «Нафтогазу України» Олег Дубина надіслав компанії «Газпром» свої пропозиції виходу з кризи — позичити Україні 42 мільйони кубометрів технічного газу, аби забезпечити транзит до Європи. Москва відреагувала нервово. «Подарунки закінчилися», — заявив російський президент Дмитро Медведєв, додавши, що «Газпром» нині підраховує власні збитки від «газової війни». Майже одночасно з виступом пана Медведєва «Газпром» надіслав чергову заявку на прокачування вже 98,8 мільйона кубів газу. І знову... через «Суджу» та «Орлівку».
Європейський Союз як сторона, що потерпає від газової суперечки, домагатиметься, щоб Україна і Росія відтепер мали прозорі відносини в енергетиці. Перший підозрюваний — компанія «Росукренерго». Томас Мейн, експерт британської громадської організації Global Witness, яка у 2006 році почала з’ясовувати, для чого було створено «Росукренерго», досі так і не змогла зрозуміти, за що посередник отримує багатомільйонні прибутки. «За нашими даними, в Україні є певна група урядовців і політиків, які, як виглядає, підтримують дружні стосунки з Фірташем, — каже пан Мейн. — Наприклад, Юрій Бойко, який в уряді Януковича був міністром палива та енергетики. Він сам казав, що є близьким другом пана Фірташа. Сергій Льовочкін, радник Віктора Януковича, також говорив про близькі стосунки з паном Фірташем». Ці прізвища на вчорашньому засіданні Кабміну повторила Прем’єр Юлія Тимошенко.
Тим часом діяльністю «Росукренерго» зацікавився Антимонопольний комітет України — одразу ж після того, як пан Фірташ повідомив у своєму інтерв’ю, що компанія придбала контрольні пакети облгазів і тепер контролює продаж 75% газу всередині країни (близько 50 мільярдів кубометрів газу щороку).
Західні експерти вважають, що газове протистояння Україна—Росія затягується. Натомість, за версією видання «Форбс», низці країн така ситуація на руку. Серед них — Туреччина, територією якої проходить альтернативний українському маршрут транспортування газу, що добувається у Каспійському морі та країнах Близького Сходу. Це підвищує шанси Анкари на вступ до ЄС. Алжир різко збільшив танкерні перевезення до Туреччини, яка вже погодилася збільшити обсяг постачань до ЄС. У «плюсі» залишився європейський постачальник пального — Норвегія, чиї компанії оголосили про рекордні продажі газу за кордон. Хороші перспективи з’явилися у таких транснаціональних компаній, як «Шелл», «БП» та «Форгаз», які виробляють зріджений газ. Це пальне через кризу стає все популярнішим.
Заявляючи про нібито неможливість України перекачувати газ до Європи, «Газпром» часто розповсюджує інформацію про незадовільний технічний стан вітчизняної газотранспортної системи. Єврокомісія вирішила з’ясувати дійсний стан справ. Висновок експертів: ГТС перебуває у задовільному стані, але потребує реконструкції. Для ремонту газогону треба 2,5 мільярда євро, а Єврокомісія може надати необхідну суму. Остаточне рішення ухвалять 23 березня на донорській конференції в Брюсселі.
Віктор Ющенко:
Ми готові не тільки купувати за ринковою ціною газ, а й продавати на цих умовах послуги — транзит
Президент України вважає за необхідне повернутися до умов меморандуму Путіна—Тимошенко і тих домовленостей, які раніше були досягнуті — тобто переходити на ринкові ціни поступово. «Можна зробити це не обов’язково за три роки. Можна — за два роки. Але, якщо цього не буде, ми також змушені будемо іти на ринковий шлях надання послуг з транзиту», — заявив глава держави позавчора на брифінгу. Президент наголосив: «Автором газового конфлікту з Росією є не Україна».
«Нічого у світі безкоштовно не дається. І коли сьогодні наші партнери говорять про те, що нам треба перейти на ринкові відносини — знаєте, Україна хоче цього вже не один рік. Ми не хочемо мати політичну ціну на газ, бо за неї ми розраховуємося політичними категоріями. Бо за цю пільгову ціну ми розрахуємося втратою частини суверенітету, — сказав Ющенко. — Цей епізод має кілька цілей. З одного боку, збурити внутріполітичне життя в Україні, політично активізувати ті регіони, які особливо чутливі до україно–російських стосунків. Бо, якби вийшов Алчевськ–2 на будь–які території України, багато маленьких Алчевськів, це був би великий докір владі».
Інша стратегічна мета Росії, за словами Президента, — приватизувати українську газотранспортну систему. Підтвердження цьому — «рясні пропозиції» Україні взяти кредит чи субсидію на придбання газу. «Я хочу нагадати, що півтора року тому Білорусі таку субсидію вже відкрили, а сьогодні 50% газотранспортної системи Білорусі вже не належить народу», — зауважив Віктор Ющенко.
«Що стосується заяв, які пов’язані з начебто участю Президента в цих газових, вибачте, вонючих схемах, то я хочу сказати одне. Ніколи ні я, ні моя родина не мали жодного стосунку до того, що називається «газовими справами», — сказав глава держави, зауваживши, що тема газу в Україні завжди була «дуже брудною». — До жодної структури, до жодної операції, до жодного рішення недержавного характеру не мав і дуже щасливий, що не маю і не матиму жодного стосунку. Тому сьогодні я дав доручення Генпрокурору: на кожну фразу, яка була промовлена в цій темі на адресу Президента, відреагувати. Кримінальну справу, судове слідство — будь ласка, я готовий продемонструвати, що маю велику честь не торкатися цієї брудної теми чи сьогодні, чи п’ять, чи десять років тому».
Україна пропонує Росії підписати технічну угоду про поновлення поставок російського газу через територію України, заявив Віктор Ющенко. «Українська сторона підготувала проект технічної угоди, яка дає відповідь на низку речей: напрямки поставок, обсяги і якість газу, тиск на вході і на виході. Ми не обговорюємо питання ціни газу, тарифів на транзит. Ми говоримо винятково про можливість технологічного запуску і прийому російського газу, — повідомив глава держави. — У мене є постійний діалог із керівником Єврокомісії паном Баррозу, кожен день я спілкуюся з керівництвом Російської Федерації. Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб завершити технічну підготовку для запуску системи, вийти на технічну угоду, яка регламентує процедуру запуску системи».
Коментуючи роботу Кабміну, Ющенко зазначив: «Те, що уряд не зробив [для вирішення «газового питання»], треба чесно і відверто сказати, що він не зробив. Але перед цим треба добре розуміти, що він не хотів зробити, а що він не міг зробити». Президент повернувся також до подій 31 грудня минулого року, коли в останню мить, на фінальній стадії, коли залишалося тільки узгодити ціну технологічного газу, були зірвані перемовини між «Нафтогазом» та «Газпромом». «Очевидно, хтось прагнув привнести сюди політичний момент», — висунув припущення Президент. За непідтвердженими даними, сторони домовилися про ціну 235 доларів за тисячу кубометрів. На підписання документів до Москви збиралася Юлія Тимошенко. «Прем’єр вилетіла і знаходилася в повітрі — усе решта, що відбулося, — нехай коментує Юлія Володимирівна», — Віктор Ющенко спростував інформацію про те, що він нібито дав доручення Тимошенко повернутися з переговорів в останній день минулого року.
Керівник апарату прем’єр–міністра Михайло Лівінський пояснив ситуацію так: «О 16.15, коли українська делегація була на борту літака, Тимошенко телефоном повідомили, що переговори в Москві закінчилися нічим і візит не відбудеться».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
