Якби війни не було...

Святковий новорічно–різдвяний калейдоскоп тривалістю два тижні нарешті закінчився, і лікарі, пожежники та працівники МНС зітхнули з полегшенням. Фахівці сподіваються, що після відзначення Старого Нового року народ врешті–решт упевнено «просохне» і більше не буде курити в ліжку напідпитку, наражаючись на небезпеку загинути в полум’ї. Бо ж чарка та цигарка — стабільний атрибут будь–якого свята — вже за перші дні 2009–го року встигли спричинити загибель двох селян на Донеччині та трьох мешканців Львівської області. Причиною фатальних пожеж, як зазначають працівники МНС, є необережність господаря під час куріння. Чому ж українці так багато курять в останні роки? Не так давно українці дуже обережно ставилися до тютюнопаління: молодь не вважала цю звичку показником чогось модного, а дівчина з сигаретою в роті взагалі була чимось неприпустимим. В останні ж роки ситуація кардинально змінилася. Хто або що в цьому винні? Яким дивовижним чином заморське «зілля» стало модним у нашій країні, яка ще століття тому не надто «товаришувала» з тютюном? Відповіді на ці та інші запитання «УМ» шукала у спеціаліста, який не один рік бореться з тютюнопалінням.

«Говорячи, що наша нація дуже працелюбна, передова, культурна, українці все ж таки дозволили собі те, чого не слід було допускати, — зазначає радник Президента України, голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення Микола Поліщук. — Під час Великої Вітчизняної війни усім солдатам давали свої «сто грамів» і махорку. В армії молодих людей заохочували до вживання спиртного і тютюну. Хлопці поверталися з армії, уже маючи погані звички. А завжди було так, що колишні фронтовики, хлопці, які вціліли в боях чи просто відслужили в армії, користувалися неабиякою повагою серед однолітків, старших людей тощо. Тоді–то й заклався перший камінчик у проблему, яку ми маємо сьогодні. А пішли фільми — згадайте, на екрані всі герої курили «Бєломорканал» і добряче випивали. П’янка, чарка і цигарка були показником «справжнього чоловіка». Я думаю, що українці протягом багатьох років самі формували ментальність, що достойна людина — це та, яка може випити горілки, дорогого коньяку. Сьогодні ж по телевізору показують, що успіху не може бути без пива. Ось молодь уся й перейшла на пиво. Із цигарками — аналогічна ситуація. Для того, щоб змінити ситуацію, треба доносити до людей думку, що пити і курити не модно. І лікар самотужки з цим не впорається — потрібна допомога всього суспільства, у першу чергу ЗМІ».

Микола Поліщук стверджує, що інформованість населення відіграє значну роль у боротьбі з тютюном: «Складається таке враження, ніби українцям не зрозуміло, що тютюн зменшує тривалість життя на 10—15 років, а тривалість якісного життя — на 15—20 років. А ще — завдає шкоди і самим курцям, і їхньому оточенню. Особливо від цього страждають діти, чий імунітет не може опиратися постійному впливу отрути. Тому інформацію треба давати постійно — через радіо–, телепрограми, газетні публікації. Скільки можна скиглити про те, що в країні криза? Чому з телеекрану постійно лунають «страшилки», як усе погано? Краще пояснювати людям, як зберегти своє здоров’я й не наживати собі зайвих проблем».