Росія на межі: Міллер доповідає Медведєву про обстановку на газових фронтах. (Фото Рейтер.)
Учора в головному аеропорту столиці України приземлився літак із «брюссельськими номерами». На борту — моніторингова група європейських спостерігачів, завдання якої — вивчати проблеми транзиту російського газу через українську територію та, нарешті, з’ясувати, з чиєї вини мешканці західних країн зустрічають небувало холодну зиму з вимкненим опаленням.
Передову групу у складі 10—12 фахівців сформували напрочуд оперативно — за одну добу, відразу ж після того, як українська сторона дала єврокомісарові з енергетичних питань Андрісу Пібалгсу свою згоду допустити європейських контролерів. Учора офіційний Київ чекав також прем’єр–міністра Чехії (ця країна нині головує в ЄС. — Авт.) Мірека Тополанека. Очільник чеського уряду викликався особисто керувати роботою спостерігачів на транзитних пунктах, а панові Тополанеку Президент Віктор Ющенко надав гарантію, що моніторингова комісія отримає всю необхідну інформацію для роботи. Після закінчення їхньої роботи, вважають експерти, можна буде говорити про те, чи стане Євросоюз третейським суддею в газовій суперечці між Україною та Росією.
Пізно ввечері 8 січня відбулася телефонна розмова Віктора Ющенка з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. Головний єврокомісар подякував українському Президентові за відкритість, виваженість позиції та бажання якнайшвидше врегулювати ситуацію. Позиція ж офіційної Москви є іншою. Так, на словах погоджуючись продемонструвати європейцям газовимірювальні пункти, Росія відмовилася допустити представників Єврокомісії на об’єкти своєї газотранспортної системи. Прем’єр–міністр РФ Володимир Путін дуже скептично поставився до роботи європейських спостерігачів в Україні, причому зробив це у своєму фірмово хамському й водночас афористичному стилі: «Нам не потрібно, щоб якась група панів приїхала в Київ і сиділа, і пила там горілку в готелі».
Ще один жест доброї волі від української сторони — наша держава надала європейським представникам детальний звіт про те, в які дні, години, хвилини й де саме було припинено постачання газу в Україну з російського боку. Про це повідомив уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Сам Президент учора знову перервав роботу в резиденції в Прикарпатті і вирушив до столиці, аби зустрітися з європейськими посередниками.
Наразі частина Європи замерзає без газу. А всі сторони визнають: особливості технологічного процесу такі, що після відновлення поставок із Росії газ у Європу прийде лише через три дні.
Експерти зазначають: зупинити протистояння «Газпром» — Західна Європа» може тільки третя сторона. Сподівань на двосторонні перемовини майже немає. Так, не принесла жодних результатів зустріч керівника «Нафтогазу України» Олега Дубини з головою «Газпрому» Олексієм Міллером. Причому аргументи «проти» на ній виглядали майже анекдотично. Після спільного польоту в літаку з Брюсселя до Сочі пан Міллер раптом звинуватив свого українського візаві, що в того... немає відповідного мандата на ведення перемовин. Цей аргумент росіяни використовують уже вдруге за час конфлікту. У відповідь Олег Дубина, зауваживши, що і сам Міллер не має мандата на подібні діалоги, оприлюднив заяву: «Поки що перемовини пустопорожні, російська делегація виглядає неготовою до продовження переговорного процесу».
Давши відкоша керівникові української делегації, Олексій Міллер поїхав доповісти про стан справ своєму президентові Дмитру Медведєву. Позиція глави Росії виявилася безкомпромісною: надалі Україна не отримає жодних знижок і «жодних преференцій». «От скільки платять європейці, стільки й мають платити українці», — роздратовано зазначив Медведєв.
Про те, що російська сторона перебуває у певному тупику, ми вже писали: консервувати газ ніде, видобуток — процес безперервний, а сховища переповнені, плюс «Газпром», сподіваючись, що газ буде тільки дорожчати, уклав довготерміновий контракт з Туркменією, придбавши блакитне паливо за ціною понад 300 доларів за тис. кубометрів, і тепер не знає, що з ним робити. Останній наказ Медведєва Олексію Міллеру скидався на істерику: результати потрібні якнайшвидше, «рахунок іде на години».
Володимир Путін пішов ще далі. Позавчора ввечері, виступаючи перед ЗМІ, він не тільки звинуватив у газових проблемах нашу державу, а й назвав українську владу «криміналізованою», зацікавленою в хаосі в енергетичних питаннях. Втім, не навівши для підтвердження аргументів. Путін каже, що Росія погоджується на підвищення тарифу за транзит газу територією України, але — одночасно з підвищенням до ринкової ціни газу для України.
Не маючи в руках жодних аргументів своєї правоти, «Газпром» розгортає шалену піар–кампанію у європейських державах, звинувачуючи Україну у брехні та масових крадіжках газу. Як пише західна преса, інтереси російського газового монополіста обстоюють великі медіа–холдинги, серед яких нібито є «Омніком груп», що контролює велику кількість світової преси та інтернет–ресурсів, у тому числі канали амстердамського та стокгольмського телебачення. Саме через ці ЗМІ й поширюється твердження, нібито Україна щось приховує.
Теза, що Росія готувалася до газової війни ще на початку грудня, отримала ще одне підтвердження. Так, блогери вирішили поцікавитися реєстраційними даними спеціально створеного англомовного сайту (вхід на нього є на офіційній веб–сторінці «Газпрому». — Авт.), який розповідає «правду» про те, як українці почали нахабно «тирити» російський газ у січні 2009 року. І несподівано виявили, що цей інтернет–ресурс створили ще... 12 грудня 2008 року. Геніальне передбачення...
Активність піарників, котрі поширюють непідтверджену, але вигідну для Росії інформацію, на Заході зростає щодня. Цими причинами, вважають експерти, можна пояснити пікетування вітчизняних дипломатичних представництв за кордоном тощо.
Україна у цій інформаційній війні помітно відстає. Утім аналітики не роблять із цього великої трагедії. «Для фахівців картина газового конфлікту хоча й не на сто відсотків, але очевидна, — розповідає «УМ» старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Олександр Дергачов. — У Росії немає жодних шансів змінити цю точку зору на свою користь. Але якщо у світі існують великі гроші, ними можна впливати на масову думку. Таким шляхом нині рухається Росія. Втім ця думка та ця інформація в умовах західних демократій не можуть бути вирішальними при ухваленні рішень — Росія нині не має змоги тиснути на європейських політиків». «Так, Україна нині виглядає пасивнішою, проте, на мою думку, в жодному разі нам не варто діяти такими ж методами, якими діє Росія, — вважає Дергачов. — Україна чимало зусиль докладає у роботі за дипломатичними каналами, і це правильно. Для нас дуже важливо, аби ми зуміли налагодити хороші стосунки з керівництвом ЄС — вони принесуть результати. Росія ж користується методами, які визначають їхню політичну культуру. Переконаний, що «Газпром» витрачає свої гроші нераціонально».
На думку Дергачова, слабкість української позиції в тому, що нині мовчать або є не надто активними головні політичні гравці. Цілковиту пасивність проявляє Партія регіонів, інші представники вітчизняної еліти. Десь «загубилася» Юлія Тимошенко. І навпаки, дії у руслі національних інтересів тих політичних сил, які сприймаються як виразники олігархів, є дуже сильним ходом.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
