Голова «Нафтогазу України» Олег Дубина демонструє повний нуль російського газу в українську трубу, що веде до Європи. (Фото Рейтер.)
Сьомого січня о 7 годині 44 хвилини, коли православні християни святкували Різдво, Російська Федерація зупинила подачу газу на станції «Суджа». Таким чином наш північний сусід не тільки перекрив вентиль Україні, а й перерізав газогін до більшості західноєвропейських країн. Офіційно «Газпром» одразу ж відхрестився від своїх дій й оперативно звинуватив у цьому... нашу державу. Риторику використовували традиційну: мовляв, Україна — транзитер ненадійний і нині завзято «тирить» європейський газ в особливо великих розмірах.
У тому, що офіційний Кремль, м’яко кажучи, лукавить, можна було переконатися, уважно слухаючи заяви російських високопосадовців. Скажімо, перший заступник голови «Газпрому» Олександр Медведєв заявив: після того як Україна у ніч із 6 на 7 січня перекрила «виходи з України» (тобто припинила постачати газ далі на Захід. — Авт.), «Газпром» був позбавлений змоги постачати газ. Тому що, за законами фізики, коли перекрита труба і не працюють газокомпресорні станції, практично зникають можливості постачати газ». Тим самим друга людина у газовому монополісті фактично заперечила повідомлення свого безпосереднього шефа Олексія Міллера та самого російського прем’єра Путіна — про те, що днем раніше нібито при закритих нашою Україною експортних газопроводах Росія продовжувала успішно постачати газ, але він «осідав» на українській території.
Подібні розбіжності мали насторожити Європу. Переконувати західних, зокрема австрійських, політиків, що в перекритті труби винна Росія, а не ми, рушив і уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Австрія була обрана не випадково — адже саме на транспортного оператора цієї країни посилався пан Путін, промовляючи в ефір пристрасні звинувачення. Богдан Соколовський показав документи, з яких випливало: Україна не має технічних можливостей припинити прийом російського газу на свою територію, оскільки всі газовимірювальні станції, через які здійснюється подача газу, розміщені на території Росії і є її власністю.
Тим часом у частині європейських держав почався справжній холодний армагеддон, надто ж на тлі 20–градусних морозів. Найбільше постраждали Болгарія та Словаччина, які не мають власних газових сховищ та інших шляхів постачання «блакитного палива». Офіційні Братислава та Софія оголосили надзвичайний стан, призупинивши постачання газу споживачам. Румунія, яка, до речі, сама добуває газ, припинила роботу деяких заводів; Чехія та Австрія перейшли до стратегічних запасів.
Україна, як відомо, зуміла вчасно наповнити свої газові сховища і, за офіційними даними, може «триматися» до кінця зими. Паливо зі сховищ, на думку експертів, може також урятувати від руйнування нашу газотранспортну систему, в якій зараз немає російського газу.
ЄС поставив Росії ультиматум — упродовж доби відновити постачання газу до Європи. Учора на засідання Європарламенту запросили керівника «Газпрому» Олексія Міллера, від якого прагнуть почути конструктивні пропозиції. На момент, коли цей номер здавали до друку, зустріч Міллера з європарламентаріями, а також головою Єврокомісії Жозе Мануелом Баррозу ще відбувалася. Натомість відомо, що Олексій Міллер у Брюсселі провів переговори з керівником «Нафтогазу України» Олегом Дубиною. Ще одним учасником розмови мав стати єврокомісар з енергетичних питань Андріс Пібалгс, але російська сторона відмовилася від посередництва ЄС. Позиція Європи чітка: спершу — розблокування поставок у країни ЄС, а вже потім — вирішення питань про ціну газу для України.
Нічна зустріч Дубини з Міллером напередодні у Москві, за словами керівника «Нафтогазу», була «проміжною» і жодних результатів не принесла. Пан Дубина вчора також зустрічався з Баррозу. На переговорах у Брюсселі присутній і віце–прем’єр Григорій Немиря.
Незвичну навіть для Кремля агресію щодо Європи можна пояснити небувалими фінансовими проблемами самого «Газпрому». Вартість акцій найбільшої компанії Росії впала на 76%! Якщо у травні її капіталізація становила 360 млрд. доларів і «Газпром» стояв на рівні таких світових гігантів, як «ПетроЧайна» та «ЕксонМобіл», то нині вона знизилася до 88 млрд. — і гордість Росії входить тільки до третьої десятки найбільших компаній світу. Західні інвестори, за твердженням аналітиків, вкрай неохоче вкладають гроші у російські компанії після війни у Грузії, тож на приплив «вільних грошей» очікувати не доводиться. Деякі ЗМІ навіть називають «Газпром» «колосом на глиняних ногах». А компанія, як відомо, дає п’яту частину надходжень до бюджету та 5% ВВП Росії. Зважаючи, що РФ є експортно орієнтованою державою, причому продає сировину, і верстала свій бюджет 2009 року, виходячи з ціни на нафту 95 доларів (нині вартість «чорного золота» складає близько 30 доларів. — Авт), неважко спрогнозувати, що економіку Росії, додатково виснажену мілітарними витратами, чекають великі потрясіння. Володимиру Путіну для втілення своїх планів та соціальних обіцянок не залишається нічого іншого, як іти ва–банк.
Брюссельські єврочиновники вважають, що Москва давно планувала акцію «Перекритий вентиль», адже ще в грудні делегати «Газпрому» об’їжджали Європу, морально готуючи її до нинішньої кризи. Впливова газета «Тайм» так оцінює дії російського прем’єра: «Важко уявити, щоби газова війна принесла якісь дивіденди Володимиру Путіну. Давши розпорядження закрити газопровід, він кинув виклик не тільки уряду України, а й Євросоюзу. Будь–які заяви [В. Путіна], що конфлікт комерційний, звучать смішно».
За кілька останніх діб від перебоїв із постачанням газу постраждали 18 країн. У Боснії і Герцеговині через проблеми з опаленням та зниженням температури до мінус 10 люди скупили всі електронагрівальні прилади. У Болгарії центральне опалення не працює, через морози батареї виходять з ладу, для ліквідації аварії знадобиться кілька тижнів. Учора невелика група людей навіть пікетувала посольство України в Софії, тримаючи плакати з написами: «Ви агресори!», «Ми не заручники!»
«Ситуація у нас, мов під час війни, — розповідає мешканка Сараєво зарубіжним журналістам. — Я не можу повірити, що в XXI столітті не існує жодної альтернативи».
Європа сходиться на тому, що слід якомога швидше зменшувати залежність від російського газу та переходити на інші, в т. ч. альтернативні, джерела енергії.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
