Гей, воли!..

2009 рік відзначають в Україні за китайським гороскопом, як Рік бика. Так уже повелося, що бик — більше українська тварина, ніж китайська. Колись у кожного хазяйновитого українського селянина були воли. Що вже казати про корову, без якої жодна селянська сім’я не уявляла господарства.

Чомусь згадався один випадок, коли молоді бички допомогли українським ученим винайти препарат «Ербісол» від низки важко виліковних хвороб. У 1987 році в одному з тваринницьких кооперативів у Білорусі українські вчені випробовували новий препарат для підвищення імунітету у великої рогатої худоби. Експеримент проходив успішно, телята переставали хворіти і стрімко набирали вагу, але тут втрутився людський фактор. Працівниці ферми помітили, що після прийняття препарату молоді бички почали проявляти активний інтерес до корів, і жінки стали на свій страх і ризик колоти ліки для тварин своїм чоловікам. Чи було досягнуто бажаного результату, сказати важко, але ліки проявили свою дію на іншому «професійному захопленні» білоруських селян — на алкоголізмі. «Практично всі чоловіки у тому тваринницькому кооперативі страждали типовими хворобами алкоголіків — виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, — розповідає автор препарату «Ербісол» Олександр Ніколаєнко, — І після прийому препарату вони перестали відчувати симптоми хвороби». Після цього, препарат просто перестав доходити до великої рогатої худоби. Тоді вчені вирішили продовжувати наукову роботу і створили унікальні ліки для людей, які у наш час рятують життя багатьом хворим.

Яким буде 2009 рік для символу року — бичків та корів розповіли в Інституті розведення та генетики тварин, що в Переяславі–Хмельницькому, де продукують нові українські породи м’ясної та молочної великої рогатої худоби.

Воли майже, як у чумаків

Як виявилося, після 35 років важкої праці науковців інституту, в родині великої рогатої худоби буде значне поповнення. До гурту традиційних порід, таких, як червоноряба, чорноряба, чорна і бура, із середини 2009 року приєднається південна м’ясна. Корівки вже пройшли апробацію і на початку грудня–2008 Мінагрополітики дав дозвіл для їхнього виходу на ринок. Нова порода — як під замовлення — була виведена спеціально «під економічну кризу». Південна м’ясна корова не вибаглива до харчів і чудово пристосовується до холодного клімату. Отже, на опаленні сараю та калорійності кормів, більшість яких, до речі, закуповують за кордоном за валюту, можна зекономити.

Не забули науковці й про волів, які колись були візиткою нашого селянства. Порода майже зникла ще дві сотні років тому. «Коли ми говоримо про волів, то маємо на увазі породу української сірої корови, — розповідає «УМ» Ігор Гузєв, заступник директора з наукової роботи Інституту розведення та генетики тварин УААН. — На жаль, в Україні залишилося лише чотири племрепродуктори, які, до речі, «допомогли» вивести й інші породи м’ясної худоби». Як розповів Ігор Гузєв, науковці інституту відновили українську сіру породу корів, і вже влітку 2009 року вона має пройти апробацію і вийде на український ринок. «Окрім того, що українська сіра корова дуже красива тварина (колись у неї розмах ріг був півтора метра, тепер — удвічі менше), вона дуже не вибаглива, — продовжує Ігор Гузєв. — До того це універсальна худоба, з неї можна брати і м’ясо, і молоко, і навіть шкіру, яка дуже якісна. Можна сказати, що це візитка України». До речі, яловичина корів м’ясних порід досі найдорожча — вартість вирізки 300 гривень. Але науковці інституту працюють над збільшенням поголів’я м’ясної худоби, що дозволить знизити вартість м’ясного делікатесу. Як розповіла біотехнолог інституту Світлана Ковтун, у Переяславі–Хмельницькому використовують метод клонування. «Жіночих статевих клітин не вистачає, тому ми їх розрізаємо на частини (клонуємо), а потім запліднюємо, — розповідає «УМ» Світлана Ковтун, — і виходить, що з однієї яйцеклітини народжуються двоє телят». До того ж телята української сірої породи були виношені коровами інших порід, таке собі сурогатне материнство.

Джупітер на мільйон

Поки що більшість українських корів запліднюють іноземними бугаями. «Кажуть, бугай вартий половини стада, а я як економіст скажу, що всього стада, — запевняє Павло Шаран, заввідділу економіки Інституту розведення та генетики тварин. — У нас є бугай Джупітер, завезений із Німеччини, від реалізації його статевих клітин племпідприємство за рік заробило 1 мільйон 140 тисяч гривень чистого прибутку. Це означає, що за економічних умов 2008 року таку кількість прибутку дасть 860 голів корів із найвищою продуктивністю молока». Поки що в Україні немає таких плідників, і немає коштів на їх виведення. Як пояснив завідувач лабораторії генофонду порід південного регіону Інституту Юрій Полупан, немає ефективної системи пошуку племінних биків. «Колись вона була, але її зруйнували, бо у 1991 році почали вивозити худобу за кордон, — розповідає фахівець. — До України приїздили араби з «дипломатами», набитими грошима, і скуповували в людей живу худобу, яку потім везли за кордон. Потім частину худоби почали вирізати, бо знизився попит на молочні продукти».

Хоча через фінансові проблеми науковці не можуть вивести власних племінних биків, але саме через ці проблеми вони змогли зберегти чистоту генофонду виведених ними корів. В усьому світі виводять генномодифікованих тварин, лише в Україні таких тварин не створюють — немає грошей. Тому якщо купуватимете вітчизняну яловичину до різдвяного столу на базарі, знайте: вона точно без ГМО.