«НУ», далі буде...

Прийшли, послухали, розійшлися — за словами очевидців, для того, щоб змалювати перебіг суботнього з’їзду партії «Народний союз «Наша Україна», цих трьох слів уже достатньо. Звісно, ще «поговорили» й «проголосували», але перше було не визначальним, а друге — не повним. Із запланованих рішень два так і залишилися не ухваленими: знову не вдалося сформувати політичну раду і, найголовніше, — «дати добро» й затвердити склад робочої групи й на підготовку об’єднання націонал–демократичних сил, про що йшлося напередодні. Отже, другий етап VI з’їзду «НУ» став лише черговою «серією». А завершення «фільму», очевидно, слід чекати 17 січня — за планом, тоді відбудеться третій етап. На якому «Наша Україна» ще матиме нагоду, з чийогось погляду — отримати ще один шанс, а з чийогось — вколотити цвяха у кришку власної домовини. І, схоже, думки про те, який погляд у даному випадку масовіший, «згори» і «знизу» помітно розходяться. Адже йдеться передусім про об’єднання «НУ» з «Єдиним центром» Віктора Балоги, з усіма «наслідками, що з цього витікають».

Об’єднання з «ЄЦ» поки не буде. З іншими силами — теж

Перспектива повернення у партію Балоги неабияк збурила «нашоукраїнське» середовище. Прихильники цієї ідеї наводять як аргументи ті міркування, що з менеджерськими якостями незамінного Віктора Івановича «Наша Україна» зміцніє, розквітне–розростеться і стане надійною структурною опорою Віктора Андрійовича на наступні президентські вибори.

Активних противників возз’єднання з «ЄЦ» можна поділити на дві категорії. До першої належать свідомі «провокатори» й «зрадники», які з тих чи інших причин симпатизують Блоку Тимошенко і його лідерці, та підлеглі їм місцеві організації. Всупереч переконанню Банкової, цією категорією перелік опонентів злиття з «Єдиним центром» не вичерпується. Значна, щоб не сказати переважна, частина все ще керованих романтичними, а не прагматичними ідеалами «нашоукраїнців» виступає проти такого об’єднання. Бо кажуть, голова СП своєю діяльністю «дискредитує не лише себе і політичну силу, до якої має причетність, а й Президента». А по–друге, Балога останнім часом так завзято попрацював на ниві руйнації місцевих осередків «НУ», перетягуючи її активістів у свій «ЄЦ», що шукати інших підстав для небажання перебувати з ним в одній партії більше й не треба.

Тож не варто дивуватися, що коли фактично на початку роботи з’їзду делегат із Хмельниччини запропонував виключити з порядку ден­ного питання про «широкий фронт», його підтримали аж 857 голосами (загалом у залі зареєструвалося близько тисячі делегатів). І хоча «ЄЦ» — не єдина нацдемсила, об’єднання з якою передбачав цей пункт (зокрема, йдеться про злиття з НСНУ незгодних із позицією Бориса Тарасюка осередків Народного руху, Української народної партії тощо), наразі це питання відкладається. Принаймні до 17 січня.

Київський «протест» виявився пшиком

З огляду на сказане вище, протестний виступ керівництва Київської міської організації НСНУ можна вважати випуском природних газів у калюжу. Ще до початку суботнього зібрання столичні «нашоукраїнці» у заяві оголосили, що цілою делегацією не братимуть участь у другому етапі з’їзду, позаяк вважають його «театралізованою церемонією остаточного поховання «Народного союзу «Наша Україна». Представники осередку, очолюваного віднедавна затятим опонентом Ющенка, Миколою Мартиненком, наголосили, що «замість демократичної дискусії і вироблення спільної позиції на з’їзді готується розправа над інакомислячими та насильницьке приєднання партії до так званого «Єдиного центру», який паразитує на «Нашій Україні».

Насправді щонайменше третина столичних делегатів цієї позиції не поділяла і прийшла на з’їзд. Як бачимо, «насильницького приєднання» не відбулося, а обвинувачений Мартиненком Ющенко під час голосування утримався. Тож замість пафосно хвилювати повітря, київські делегати могли б і прийти на з’їзд, щоб, як це зробили багато їхніх однодумців у даному питанні, висловити свою думку в залі, а не «на камери». Втім, подейкують, справжні наміри принаймні керівництва столичної та ще однієї (кажуть про Кіровоградську) обласної організації НСНУ полягали в тому, щоб зірвати кворум. Однак їхніх зусиль для цього виявилося замало.

Політичний лідер як посада

Нагадаємо, що, як і попередній, цей етап з’їзду проходив у закритому від преси режимі, тож судити про його перебіг і сказане з трибуни ми можемо лише зі слів присутніх у залі очевидців. Утім, як випливає з їхніх «свідчень», нічого критично значущого більше й не було. Виступ уже не почесного, а чинного голови партії — Віктора Ющенка — традиційно тривав годину з майже 50–хвилинним «хвостиком». Як і планувалося, у статут партії були внесені зміни, покликані зняти суперечність із законодавством рішення попереднього етапу з’їзду про обрання Президента, який, за Конституцією, не може обіймати керівні посади в об’єднаннях громадян. Тепер посада Ющенка називається «голова партії — політичний лідер партії», він «виконує свої обов’язки на громадських засадах, координує діяльність керівних органів партії і має право вирішального голосу на їх засіданнях».

Несвідомий «баласт» виключили

У своїй промові глава держави вкотре розповів про те, як безпринципно мімікрують істинні винуватці економічної кризи, прикидаючись «білими і пухнастими». Думаємо, читачі «УМ» (як і делегати з’їзду НСНУ, яким навряд чи потрібно пояснювати, чому саме погана Юлія Тимошенко) і без докладного переказу конкретних позицій добре це розуміють. І про те, що відбулося у Верховній Раді 2 вересня, коли БЮТ спільно з Партією регіонів зробив перший крок до узурпації влади, і про те, що нинішня «коаліція» без комуністів або перекуплених «НУНСівців» і «регіоналів» недієздатна, та й узагалі покликана лише утримувати при владі чинного Прем’єр–міністра. І про недолугий бюджет–2009, запропонований урядом, і про те, як Тимошенко по суті спровокувала кризу, викликавши інфляцію виплатами компенсаційних тисяч вкладникам радянського «Ощадбанку». І про помилки уряду в аграрній політиці (чого варте саме ввезення тисяч тонн закордонного м’яса, яке «вбило» українського виробника цього продукту), про земельні оборудки БЮТівців на Київщині й корупцію БЮТ у судах та прокуратурі.

Президент визначив: брати на себе відповідальність за вчинки ТАКОГО уряду і партнерство з ТАКОЮ політичною силою — щонайменше нерозумно. А від тих, хто таку дурість усе ж учинив, голова партії закликав «звільнитися» як від «баласту».

З’їзд і справді виключив сімох депутатів, які увійшли в коаліцію з БЮТ, — Ключковського, Зейналова, Князевича, Герасим’юк, Третьякова, Мартиненка, Бо­рисова. Але не з партії, а тільки з політради.

А от із новим складом цього керівного органу НСНУ поки нічого не ясно. Через суперечки й незгоду обласних делегацій з деякими прізвищами, запропонованими до політичної ради, її обрання знову перенесено на наступний етап з’їзду.