Позавчора в Хрестовоздвиженському кафедральному соборі Ужгорода, настоятелем якого є голова Сойму підкарпатських русинів протоієрей Дмитро Сидор, СБУ провела обшук, у результаті якого вилучено три комп’ютери. Як повідомляє інтернет–видання «Репортер», посилаючись на власні джерела, шестеро співробітників СБУ прийшли до храму з ордером напередодні католицького Різдва. Вони обшукали лише службові приміщення храму й вилучили два стаціонарні комп’ютери та ноутбук, на «материнці» яких були архівні матеріали русинського конгресу в Мукачевому, в тому числі оригінали підписів учасників конгресу.
Нагадаємо, що так званий русинський рух вимагає від Закарпатської облради визнання цього краю автономією, а від влади України — визнання національності «русин». Ця сепаратистська маячня вочевидь фінансується з–за кордону, докази чого «УМ» неодноразово наводила. Істориками давно доведено, що русинами називали себе українці всієї Західної України у ХІХ— на початку ХХ століття, щоб ідентифікувати себе серед поляків, євреїв та поневолювачів з Австро–Угорщини та Румунії.
Це вже другий обшук за останній місяць, перший було проведено 31 листопада. Але пан Сидор не повідомляє подробиць, хоча й не виключає свого арешту. Мовляв, команда покарати мене надійшла з Банкової. «Ніяких грошей від Москви ми не отримуємо, — виправдовується священик–сепаратист і одразу додає: — Нам навіть не виділили обіцяних коштів на облаштування російсько–русинської школи. Але ми доб’ємося визнання своєї національності та автономії».
Нагадаємо, що 5 грудня 2008 року СБУ висунула пану Сидору звинувачення у скоєнні злочину, згідно з ч. 1 ст. 110 КК (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), тож він уже три тижні на підписці про невиїзд. Як повідомили «УМ» у прес–центрі СБУ, кримінальну справу, за якою «проходить» Дмитро Сидор, порушено за фактами скоєння ним закликів до зміни меж території та державного кордону нашої держави всупереч порядку, встановленому Конституцією України.
Щодо російського сліду, який то заперечує, то згадує цей розкольник у рясі, варто зазначити, що нещодавно послідовники Сидора провели в Ростові–на–Дону свою конференцію, яку без зайвої скромності назвали міжнародною та науково–практичною.
Тема заходу: «Геноцид і культурний етноцид русинів Карпатської Русі (кінець XIX — початок ХХI століть)». Тоді ці закарпатські клоуни договорилися до того, що «русини є четвертою після росіян, українців і білорусів групою східних слов’ян»...
Що тут скажеш? Діагноз у хлопців важкий, не кожен психіатр зможе визначитися з клінікою. Тим більше що туристи з Закарпаття, очевидно, настільки просякнули на Дону «руським духом», що одразу закликали Росію допомогти Закарпаттю здобути незалежність! Так, як кремлівський ведмідь допоміг Південній Осетії та Абхазії. Бо далі їм терпіти насилля України вже несила. Їх, бідолах, навіть насильно українізують! І це при тому, що з пресою ці «активісти русинського руху» спокійно спілкуються українською мовою, хоча й зі своїми регіональними діалектизмами. Не дивно, що преса Галичини вже жартує і пропонує ідею: вслід за русинами добитися автономії для полян, древлян, скіфів, антів, атлантів і мисливців на мамонтів. Неандертальцям — також окрему автономію! Чому б ні?