Аби пригадати цікаву новорічну історію, треба: а) щоб вона з вами трапилася; б) щоб ви, втомлені святкуванням, її не забули. Зірки української естради демонструють неабияку креативність і гарну пам’ять — їм є що згадати. Для новорічного опиту–допиту ми підготували для них такі запитання:
1) Який Новий рік був для вас незвичайним?
2) Де ви зазвичай святкуєте Новий рік?
3) Що ви побажаєте українцям на свято?
Олександр Пономарьов,
співак, композитор:
1) Найбільш пам’ятним для мене був Новий рік, який провів у Словаччині. Ми з друзями вирішили відсвяткувати його нетипово. У саму новорічну ніч ми піднялись на величезну гірськолижну трасу завдовжки п’ять кілометрів. А рівно о 12.00 почаркувалися та поїхали донизу.
2) Ось уже десять років я святкую Новий рік традиційно — у сімейному колі. На це свято з нетерпінням очікую подарунка від Сашка (молодший син, котрому 15 лютого виповниться два роки. — Авт.). Можливо, він заговорить. Бо зараз у нього своя мова — «бе», «ме».
Цей Новий рік буду святкувати у Буковелі.
3) Українцям я побажаю достойно пережити кризу. А щоб так і сталося — потрібно слухати гарну музику!
Валентина Степова,
співачка:
1) Неочікуваним для мене виявився рік свині. Напередодні Нового року друзі вирішили зробити нам з Анатолієм Гнатюком незвичайний подарунок. І, уявіть собі, вони подарували двоє справжніх маленьких поросят! Це було для мене просто немислимо. Презент ми поселили на дачі. Тепер з острахом чекаю сюрпризу на цей Новий рік — рік Бика.
Ще незвичайним у мене був Новий рік, коли я о 12.00 випила келих шампанського та одразу побігла на сцену. Зазвичай ніколи не доводилось виступати саме в новорічну мить.
2) Для мене Новий рік — це найдомашніше, найінтимніше свято. Тому намагаюсь зустріти його в тісному колі. Але, враховуючи специфіку професії, переважну більшість нових років доводиться зустрічати на сцені.
3) Українцям побажаю, щоб це свято було справді незвичайним. А також зичу, щоб економічна криза торкнулась нас найменше.
Оксана Пекун, співачка,
ведуча телепроекту «Фольк–music»:
1) Особливий Новий рік я провела у Львові. Пам’ятаю, свято вже відгуляли, всі розійшлися, а мені чомусь не спалось. Осільки ми мешкали у гранд–готелі «Софія», то я вирішила піти у спортзал. Там плавала у басейні, ніжилась у джакузі... І почувала себе повноправною щасливою хазяйкою усього, що мене оточувало.
2) Зазвичай я зустрічаю Новий рік або на роботі, або вдома. А взагалі вважаю, що Новий рік — це свято домашнє.
3) Читачам побажаю справжнього здійснення бажань та міцного здоров’я. І щоб усі, хто має кохання, його зберегли.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
