Технополе для дурнів

Тиждень тому в одній зі столичних газет була опублікована «цікава» стаття, від якої тхнуло відвертим «лохотроном». Такий собі лист читача, який ділиться досвідом збереження власних заощаджень під час кризи. Утім окремі нюанси макету та дебільне прізвище автора (насправді неоригінальний псевдонім журналіста) вказували на те, що це ніякий не лист, а реклама. Зміст зводився до того, що зняті з депозиту гроші громадяни не знають куди подіти: на банки надії жодної, а в квартирі ховати їх небезпечно, бо злодії теж не сплять. Тож спочатку «читач» згадав свою «тітоньку», яка нібито скуповувала на початку буремних 90–х ковдри, сервізи та кришталь, щоб інфляція не зжерла заощадження. А далі навів «свіжий» приклад: мовляв, мої знайомі на зняті з депозиту гроші хотіли поїхати у закордонне турне. Але ж ціни змінюються через коливання «зеленого»! Тож молода сім’я вирішила вкласти свої кревні (увага!) — в купівлю домашнього кінотеатру. «Хай за дорого придбали, але ж не втратили гроші під час кризи, і це головне! Тепер гроші зберігає телевізор! — резюмує «читач». — Тепер і на розвагах можна заощадити, бо слухати музику й дивитися кіно можна і вдома».

По спекуляціях обженемо банкірів!

Чому на початку ми згадали про «лохотрон»? Бо домашніх кінотеатрів, як і музичних центрів, ноутбуків чи мобільних в Україні не виробляють. За імпортну техніку наші продавці розраховуються з виробниками тим же «баксом», що і туроператори, і події останнього тижня засвідчили, що гривневі цінники на електрочайники та телевізори змінюються за лічені хвилини після зміни валютного курсу на міжбанку.

Згідно зі спостереженнями «УМ», нові ціни на техніку у гривні, за рідкісними винятками, не мають жодного стосунку до діючого курсу. Ще на початку жовтня автор купував подарунок на весілля, — пилосос. Стара ціна — 500 гривень (100 доларів). Яким же було моє здивування, коли минулої п’ятниці наші спритні «мегафокси» правили за пилосос тієї ж моделі аж 1300 гривень! Нагадаємо, це вже після того, як долар у «шалений четвер» сягнув свого піку, а гривня — дна на рівні купівлі–продажу 9,20 — 10,60 грн. Хоча у п’ятницю, 19 грудня, курс відкотився на рівень 6,5 — 9 грн. за «бакс», але вочевидь для ділків від техніки прийнятним був свій курс: 1 до 13. Хоча хто знає, може, люди втомилися міняти цінники?.. Адже на початку грудня ціни в торгових «точках» змінювалися двічі на день.

Що й казати, лише на вихідних власники почали міняти ціну в бік зменшення, але представили це як небувалі знижки! Автора неабияк потішило, що попередня ціна у 1300 гривень була звитяжно перекреслена. Знижка «кусалася» — якісь скромні 150 гривень. Отож «щасливим» власником пилососа за сотню доларів можна було стати, виклавши трохи більше тисячі гривень. На цьому тижні пилосос таки «впав у ціні» ще на 300, наблизившись до реальної вартості, але справжню знижку годі шукати: ця «найкраща пропозиція року» продовжує вбирати в себе пил із полиць магазинів та заповнених складів. І так само з іншою технікою — від мікрохвильовок до холодильників. Пограбовані валютними спекуляціями люди не поспішають «зберігати» свої гроші у великогабаритній техніці. «Це все одно, якби ми дозволили залізти собі в кишеню, де гроші лежать», — жартував до своєї супутниці статечний небідний дядечко, побачивши нову ціну на плазмовий телевізор.

Побачене і почуте зацікавило «УМ», тож автор вирушив по інших супермаркетах електроніки. Досить було походити по магазинах п’яти відомих гравців на цьому ринку, щоб зрозуміти: ціни зовсім не відповідають своїй доларовій вартості порівняно з початком осені. Розповіді про подорожчання техніки через зміну курсу долара по відношенню до гривні — це звичайнісінькі байки спекулянтів.

Найгірші пропозиції року

«Три місяці тому я купив тут «Панаса» — музичний центр за 700 гривень, а нині він коштує аж 1350! — обурюється лікар Олексій, якого журналіст «УМ» зустрів позавчора в одному з магазинів. — На центр я звернув увагу, щоб зрозуміти формулу ціни на інші товари, і бачу, що тут ніяка картка не допоможе, як і заявлені новорічні знижки до 30%. З минулого року пам’ятаю, що на касі реально витягти знижку на 3—5%, ну, може, 7%, але ціна все одно не буде справедливою. Тому дружина зачекає на новий кухонний комбайн. Подарую їй щось інше».

«Треба бути повною дурепою, щоб повестися на такі ціни! — це вже слова студентки КНЕУ Оксани. — Обійшла вже три супермаркети електроніки й усюди бачу оце тупе «разводілово». На кого це розраховано? Маю сумніви, що власники цих мереж узагалі з таблицею множення знайомі. В інтернеті у приватників вподобаний мною ноутбук тягне десь на 950 «зелених». Я рік збирала гроші (добре, що в доларах) на це «залізо», в усіх цих маркетах воно коштувало не більше п’яти тисяч гривень, й місяцями ціна не мінялася. Думала, «під ялинку» придбаю, будуть акційні знижки. Розумію: зараз криза, скажений курс. Але помножте 950 на сім, ні, навіть на вісім гривень. Отож! А тут в одному магазині — 9300 гривень, у другому — 9800, а в третьому правлять усі 10 тисяч! Ще й закреслили «стару» ціну кількаденної давності — 12500 гривень. Оце так святкова знижка! Мабуть, саме тут Дід Мороз із реклами по цінниках булавою махнув. Тепер у «павутинні» купуватиму».

Не дивно, що за таких обставин звичного передноворічного ажіотажу в київських супермаркетах побутової техніки немає і близько. Атмосфера тут справляє гнітюче враження: з одного боку — яблуку нема де впасти від асортименту товару, з другого — повна відсутність попиту. У просторих залах більше продавців, ніж потенційних покупців. Останні лише дивляться на ціни, роблять круглі очі і йдуть. Стандартна картина: позіхання консультантів, які не поспішають до покупця (бо все одно не купить), розчаровані погляди касирок на виході (бо йдеш із пустими руками) та вдавана заклопотаність працівників кредитних відділів, які щось там підбивають у паперах. Мабуть, рахують борги покупців, що встигли набратися кредитів восени.

Жадність фраєрів погубить?

Цінову політику свого керівництва не розуміють і прості продавці. «Не буде реалізації, не буде й роботи», — сумно говорить один із них. В іншому магазині консультант виявився говіркішим, бо допекло: «У грудні продажі завжди зростали удвічі! До новорічних свят власники готувалися ще у вересні, з того часу починали завозити великі партії імпортної техніки. Згадайте, яким тоді був курс долара, від нього вочевидь і відштовхувалися, плануючи святкові прибутки. Рік тому ми упрівали — не встигали обслуговувати покупців. А зараз що? Жадність цих фраєрів може й не погубить (я не покупців маю на увазі), а нас — цілком можливо. Вже зараз ідуть розмови про скорочення в наступному році орендованих під магазини площ, звільнення тощо».

Утім, усе вказує на те, що власники мереж побутової техніки не розуміють, що в такі часи потрібно «скидати» наявний товар швидше і дешевше, а не втрачати розум через непомірні апетити. Заробляти на товарообігу, врешті–решт, а не панічно шукати дурнів на свої захмарні ціни. Але ж так хочеться заробити на кризі! Тому чималі гроші йдуть на рекламу на кшалт «Скандал! Шалені знижки!», «Поспішай! Кращі ціни!» тощо. Купа бігбордів по всьому Києву, фотошпалерами із побутовою технікою заклеюють станції метро, а ще ж є ролики на телебаченні, радіо. От тільки ефект майже нульовий. Покупці приходять і переважно йдуть зі словами: «Ти диви, не збрехали, справді «скандал», справді «кращі ціни», але для продавця, а не навпаки». Купують лише одиниці, та й то переважно обирають фени, блендери чи електрочайники, ціни на які не так відчутно «кусаються».

Ще один гачок, на який намагаються спіймати покупців: купуй сьогодні, бо завтра буде ще дорожче. Варто відзначити, що певна логіка тут є. З одного боку — днями Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про введення у першому півріччі тимчасового додаткового мита у розмірі 13% на весь імпорт, окрім критичного. Але Президент Віктор Ющенко вже заявив, що не підтримує це рішення парламенту, адже воно може викликати претензії СОТ. Тому не факт, що цей закон буде прийнятий у цілому, а ВР зможе конституційною більшістю подолати вето Президента.

Ціна на імпортну техніку важко прогнозована ще й через незрозумілу ситуацію зі стабільністю гривні у відношенні до долара. Але на українців, що тримають заощадження в доларах або отримують зарплатню «в конвертах», це не вплине. Тим паче в країнах США і ЄС експерти вже пророкують украй низький попит на побутову електроніку впродовж наступного року. Тому «виживуть» лише ті виробники та продавці, які зможуть «достукатися» до покупців, повідомляє «Інвестгазета». Відтак, імпортні холодильники та телевізори можуть подешевшати і для українців. Звісно, якщо наші мегапродавці не будуть триматися за спекулятивну ціну зубами.

Не варто забувати і про малих підприємців, що мають свої невеличкі магазинчики техніки та продавців з Інтернет–мережі, які не орендують комерційну нерухомість і здатні пропонувати нижчу ціну. Вони вже точно не дадуть спокійно спати своїм великим конкурентам у наступному році. Тим більше, що вже ні в кого не викликає сумнівів: 2009 рік пройде в жорсткій конкуренції за покупця. Усім — і виробникам, і продавцям, і покупцям — уже дається взнаки перевиробництво, спекуляції з кредитами та надмірне споживання. Тим більше, що вже перші соцопитування засвідчили: українці переходять на режим жорсткої економії.

І наостанок. Згадаймо, як усе перше півріччя 2008 року будівельники, банкіри та брокери «годували» нас байками про те, що нерухомість лише дорожчатиме. Ту ж саму пісню до останнього «співали» й вітчизняні автовиробники. Декого їм навіть удалося затягнути в останню мить на потопаючий корабель кредитної кабали. І що зараз відбувається з ринком нерухомості, штучно «перегрітим» спекуляціями? А як вам нинішні ціни на іномарки? Отож–бо й воно. Нині свої «передноворічні хороводи» для покупців закрутили великі перекупники побутової техніки. Є усе — і «повітряні» знижки, і «найкращі» ціни разом із бонусом — локшиною на вухах. Але час уже не той, під час кризи виграє покупець, який може зачекати. Тобто скупий нині не платить двічі. Він платить вдвічі менше.