Кличкам для апетиту

Минулої суботи світ востаннє в цьому році побачив чемпіонський двобій у суперважкій вазі (понад 91 кг). Хоча, чесно кажучи, краще б світ його не бачив. Російський гігант Микола Валуєв у Цюріху захищав титул найкращого за версією Всесвітньої боксерської асоціації (WBA) у дуелі з ветераном рингу — американцем Евандером Холіфілдом.

Український інтерес у Швейцарії

Перед боєм беззаперечним фаворитом вважався Валуєв, адже йому протистояв 46–річний (!) ветеран, який останнім часом переважно програє, але дивним чином залишається серед претендентів на чемпіонський поєдинок. Про не надто високий інтерес до цього двобою у Швейцарії свідчить і доволі низький, як для суперважкого дивізіону, призовий фонд — кожен з учасників отримав по мільйону доларів.

За день до сутички Холіфілд заважив 97,2 кг, а Валуєв — 141 кг. Це й визначило перебіг подій на ринзі: росіянин, наче скеля, стояв у центрі, а темношкірий «янкі» «танцював» навколо. На подив публіки, у першій половині 12–раундового бою Евандер явно виглядав краще, періодично дістаючи суперника швидкими ударами. У відповідь Микола лише незграбно намагався зашкодити «пенсіонеру» лівим джебом.

У середині поєдинку публіка вже гучно освистувала боксерів — звісно, невдоволення більше стосувалося фаворита, тоді як ветерана глядачі підтримували. Із часом Холіфілд втомився, й Валуєву вдалося кілька разів його потурбувати, але не настільки серйозно, щоб той бодай раз опинився на підлозі. Проте, аби віддати перемогу Звіру зі Сходу, потрібно було бути... суддями. Один із них таки зафіксував нічию (114:114), а ще двоє нарахували перемогу Валуєву — 115:114, 116:112.

Чергова поразка не відбила в Евандера бажання стати найстаршим чемпіоном в історії боксу, й він заявив, що не збирається залишати ринг. Ситуацією ж із Валуєвим варто скористатися братам Кличкам, бо в російського велетня залишився єдиний із чотирьох найпрестижніших поясів, що поки не належить українським боксерам.

Зрозуміло, що в кожного з Кличків є зобов’язання перед організаціями, за версіями яких вони є чемпіонами. На Володимира чекають перший номер рейтингу WBO — співвітчизник Олександр Дмитренко, а також офіційний претендент IBF — росіянин Олександр Повєткін. Віталію не хочеться, але, очевидно, доведеться вийти на ринг для захисту титулу WBC проти кубинця Гомеса. Чемпіон WBA Валуєв тим часом, швидше за все, зустрінеться з «чемпіоном на лікарняному» — узбеком Чагаєвим. Утім українські боксери вже демонстрували, що вміють знаходити шляхи для втілення мрій у життя. Тож, можливо, вже наступного року їм вдасться підкорити й четвертий пояс.

Крім позалаштункового інтересу, українці в Цюріху мали можливість уболівати за свого земляка на ринзі. 25–річний Олег Платов у андеркарті бою Валуєв—Холіфілд здобув свою 27–му перемогу на професіональному ринзі (при одній поразці) — у восьми раундах він за очками здолав американця Джейсона Гаверна.

Клички і тут, і там

Поки головні боксерські баталії точилися в Швейцарії, в Україні провели свій турнір. Компанія K2 East Promotions дотрималася слова й організувала за рік десять змагань із профі–боксу. У ювілейному вечорі в Запоріжжі під назвою «Великий бокс» узяли участь двоє відомих українських спортсменів.

Чемпіон світу за версією WBA в напівсередній вазі (до 66,7 кг) Юрій Нужненко успішно захистив свій титул від зазіхань узбека Ікбала Курбанова. Достроково завершити сутичку нокаутом броварчанину не вдалося, але його перевага за очками після десяти раундів сумнівів не викликала.

У головному поєдинку турніру інтерконтинентальний чемпіон за версією IBO у важкій вазі (до 90,7 кг) Віталій Русаль зустрівся з 33–річним угорцем Йожефом Надем. Цей бій тривав усі відведені 12 раундів, і виграш також дістався українцеві. Усі троє суддів кращим за очками визнали 28–річного запоріжанина, котрий на своїй малій батьківщині продовжив переможну серію до 23 двобоїв.