Там, де бульдозер не пройде

Не перше «НП», але й не «другий Чорнобиль»

Неофіційний статус регіонального «другого Чорнобиля» ця територія отримала ще навесні минулого року. На промисловому полігоні біля Костянтинівки несподівано натрапили на радіоактивні відходи, де рівень забруднення цезієм–137 становив від трьох до 700 тисяч мікрорентген на годину. Оскільки з’явилася реальна загроза потрапляння радіоактивних відходів у ґрунтові води та забруднення великої частини навколишньої території, на сполох тоді забили не тільки мешканці найближчих населених пунктів, а й фахівці. Керівники Донецької облдержадміністрації звернулися по допомогу до експертів Інституту ядерних досліджень, які відгукнулися на запрошення й обстежили небезпечний промисловий полігон. Відразу й виявили ділянки ґрунту з найбільшим рівнем радіації, які були досліджені, а також вивезені й захоронені в Київському спецкомбінаті. Завдяки цьому, кажуть спеціалісти, і вдалося уникнути реальної загрози для жителів Костянтинівського району.

«Того високого рівня радіоактивного забрудення, що було зафіксовано на момент виявлення відходів, уже немає, — переконує заступник головного державного санітарного лікаря Донецької області Лариса Гусєва. — Жодного разу поблизу житлових будинків, шкіл чи дитсадків рівень забруднення не перебільшував 13—14 мкР/год, що є нормою для Донеччини та України в цілому». Та все ж фахівці санепідемстанції досі продовжують обстежувати територію, вивчаючи ймовірність загрози потрапляння радіоактивних відходів у ґрунтові води. Зрозуміло, відразу ж після виявлення небезпечної знахідки невідомого походження (хто, коли та звідки привіз сюди цезій–137, досі залишається загадкою. — Авт.) закономірно з’явилися наміри якомога швидше вивезти з полігону забруднену землю. Проте зробити це більш–менш оперативно, на жаль, так і не вдалося, а нагода позбутися радіоактивної «міни уповільної дії» випала аж півтора року тому.

Кабмін після неодноразових звернень керівників області нарешті надав надзвичайній ситуації на промисловому полігоні під Костянтинівкою статус регіональної і виділив на ліквідацію наслідків радіоактивного забруднення мільйон 605 тисяч гривень (перший проект очищення полігону передбачав виділення з державного бюджету 4 мільйонів 740 тисяч гривень. — Авт). На ще 161 тисячу гривень із місцевого бюджету для цих же заходів розкошелилася і Донецька облрада. «Той етап, на якому ми сьогодні перебуваємо, — вже перегорнута сторінка, — вважає голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко. — Вже все готово, і нарешті почали вивезення радіоактиного ґрунту».

Ну, «брати по розуму», постривайте!

Нині на промисловому полігоні зосереджено різноманітну техніку, яку задіяли для дезактивізації забруднених ділянок. Зокрема пересувну радіометричну лабораторію та ще близько десятка одиниць «делегувало» сюди Головне управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Донецькій області. Тут же працює й техніка підприємства «Радон», фахівці якого безпосередньо опікуються цією територією. Забруднений ґрунт планують зібрати й вивезти звідси до кінця поточного року. Збиратимуть й вивозитимуть у спеціальних металевих контейнерах, виготовлених у Вінниці.

Усього для відповідних робіт приготували 36 контейнерів, кожен із яких може взяти два кубометри ґрунту. Отож вивезуть близько 70 кубометрів, а опісля ще проведуть рекультивацію земель та дезактивацію транспорту. А контейнери із забрудненим радіацією ґрунтом планують вивезти на тимчасове зберігання до Дніпропетровського спецкомбінату. Згодом, за попередньою інформацією, цей ґрунт можуть захоронити в одному з подібних «складів» у Чорнобильській зоні.

Від того ж «Радону» на полігоні працюють бульдозер, автокран, самонавантажувач, самоскиди тощо. А щоб забезпечити безпеку еменесників та спеціалістів «Радону» і перекласти небезпечну й важку роботу на «плечі» механізмів, тут тепер мають намір використати ще й... робота. Цей агрегат, як кажуть «радонівці», свого часу показав гарні результати під час випробувань на полігоні київського спецкомбінату і буде використаний тут уперше. «Робот–маніпулятор спеціально розроблявся для нашого підприємства ще два роки тому, — розповів головний інженер «Радону» Валерій Євдокимов. — Агрегат має дистанційне управління, що виключає можливість опромінення оператора. На роботі–маніпуляторі є відеокамера й усі інші необхідні прилади, які дозволяють проводити роботи на відстані 20—25 метрів».

Поки на полігоні взялися завантажувати забруднений ґрунт у спеціальні контейнери, працівники обласної СЕС продовжують контролювати ситуацію в селищі Бересток та місті Костянтинівка, що з усіх тутешніх населених пунктів найближе до промислового «об’єкту». Зокрема, особливо ретельно тут перевіряють навколишні водойми. Відрадно, що поки попередня загроза забруднення підземних вод не підтверджується, оскільки, за висновком фахівців двох столичних лабораторій, «костянтинів­ський» цезій–137 перебуває у так званій нерозчинній формі.

Так само не припиняють й намагання з’ясувати, хто «вивалив» тут колись радіоактині відходи. Невідомо також, звідки їх сюди привезли. За весь цей час, що минув після виявлення на полігоні небезпечної знахідки, різноманітних версій не бракувало. Оскільки «крайніх» поки немає, серед тутешніх жителів найбільшим попитом користується припущення про те, що «наслідили» тут не інакше як... інопланетяни. Більше нікому. І саме звідси, переконані костянтинівці, й пояснюється їхня невловимість й уперте небажання йти на контакт. Бо прибульці добре знають: якщо попадуться місцевим землянам, ті змусять їх голими руками прибирати все те, що тепер намагаються вивезти звідси з допомогою спеціального робота.