Не спішіть поперед «батька»...
Учора Президент знову проводив зустріч із представниками «Нашої України — Народної самооборони».
Під час зустрічі Віктор Ющенко дав зрозуміти, що негативно сприймає нинішні події у ВP. «Президент категорично виступив проти «коаліції трьох», він висловився за те, щоб у парламенті була ситуативна більшість», — розповів після бесіди народний депутат Анатолій Гриценко. За словами голови оборонного комітету ВР, на зустрічі були присутні 34 народні депутати «НУНС» — себто меншість.
У цей час інша частина «НУНС» нібито проводила окреме засідання. Представник «Народної самооборони» Віктор Шемчук заявив, що на зборах прийняли рішення підтримати коаліцію з БЮТ і БЛ, а підписати угоду доручили Борисові Тарасюку, заступнику голови фракції. Чи була більшість на цьому зібранні — невідомо.
Прес–служба «НУНС» вдалася до роз’яснень, але справа все–таки залишилася плутаною. «На зустрічі з главою держави були присутні більшість депутатів фракції, в тому числі й ті народні депутати, які поставили свої підписи у підписному листі на підтримку створення коаліції у складі трьох фракції... Жодних інших засідань на цей момент фракція «НУНС» не проводила», — йдеться в повідомленні прес–служби «НУНС».
...бо розпустимо усіх!
Глава секретаріату Президента Віктор Балога не визнає парламентський союз БЮТ, «НУНС» і БЛ коаліцією. Повернувшись із «відпустки», Балога заявив, що «нинішній союз у Раді — а, по суті, йдеться про арифметичну суму голосів депутатів, у тому числі і з не сумісних між собою фракцій, — винятково ситуативний». На думку Балоги, «потрібна чітка, конкретна, зобов’язуюча коаліційна угода, відкрита для громадськості, яку підпишуть 226 народних депутатів».
Саме Балога, знову демонструючи свою доречність на посту «кризового менеджера», звернувся до депутатів із закликом внести у бюджет на наступний рік видатки на позачергові парламентські вибори. За словами глави СП, це буде «стимулом до результативної роботи». «Без цієї статті глава держави не підпише бюджет, щоб реальність переобрання Ради була вагомим застереженням для майбутньої коаліції від популізму, бездіяльності та безвідповідальності», — підкреслив Балога.
Водночас після розмови на Банковій Анатолій Гриценко розповів, що Президент насправді виступає проти дострокових виборів.
Нагадаємо, з юридичної точки зору, Президент зберігає право розпустити Раду: коаліції в парламенті не існує більше місяця (точніше, вже чверть року). Якщо ж на Банковій не визнаватимуть «коаліцію меншості», то, очевидно, і надалі вбачатимуть можливість для розпуску ВР.
Усе працює, всі працюють
Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко і спікер Володимир Литвин, посилаючись на рішення Конституційного Суду, стверджують, що коаліція існує. Учора Тимошенко заявила, що політиків, які не визнають коаліції, вважає ворогами України. «І де–юре, і де–факто коаліція з трьох фракцій існує, працює і, головне, дає країні результат», — сказала пані Прем’єр.
Голова ВР учора на засіданні погоджувальної ради запевнив, що тиждень тому заявив із трибуни про формування «коаліції трьох» на законних підставах. «Я зробив відповідне повідомлення на основі документів, які мені були подані апаратом ВР із доповненням до цього протоколу. Якщо хтось думає по–іншому — будь ласка. Але коаліція оголошена», — каже Володимир Литвин. Він обіцяв оприлюднити на сайті парламенту документи, на підставі яких проголосив коаліцію БЮТ, «НУНС» і БЛ.
Сьогодні парламент знову збирається на пленарний тиждень. З коаліцією чи без?
ПОЛЕ ДЛЯ ДИСКУСІЙ
Предметом дискусії буде норма Конституції, яка встановлює механізм створення коаліції: «У Верховній Раді... формується коаліція, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу».
Пересічна людина прочитає в цьому положенні обов’язок назбирати 226 народних депутатів. Однак Конституційний Суд, вердиктом якого нині оперують представники БЮТ і БЛ, створив широке поле для різних тлумачень цієї статті. КС визначив, що коаліція формується фракціями, «кількість народних депутатів у яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність».