Володар «Оскарів»: повернення короля комерції

      Учора о 7.15 ранку за київським часом прозвучав фінальний акорд найвідомішого у світі телевізійного шоу — щорічної церемонії вручення найвищих кінематографічних нагород США «Оскарів». Ексклюзивним власником трансляції вечора «Оскарів» на США і світ є американська телемережа Ей-Бі-Сі, яка бере 1,5 млн. доларів за 30-секундний рекламний ролик у межах часу демонстрації шоу. У США весь рекламний час було розкуплено ще в листопаді минулого року.

      У трансляції цьогорічної 76-ї церемонії вручення «Оскарів» було кілька нововведень. Американська академія кіно, яка призначає нагороди, визначила довгий перелік тем і товарів, які не можна рекламувати під час шоу, щоб не створювати дисонанс із його настроєм та змістом. Йдеться, передусім, про повну заборону на час шоу реклами засобів гiгiєни та ліків. Але більш значущими є дві інші зміни. По-перше, починаючи з цього року і надалі, церемонії вручення «Оскарів» відбуватимуться на місяць раніше — не в останню неділю березня, а в останню неділю лютого. По-друге, починаючи з цього року, телемережа Ей-Бі-Сі веде трансляцію не зовсім у прямому ефірі, а з п'ятисекундним запізненням. Це зроблено нібито під приводом уникнення ситуацій, подібних до тої, що сталася під час фіналу «Супер Боулу», коли співачка Джанет Джексон «випадково» оголила перса. Телебачення отримало з цього приводу 200 тис. листів від обурених глядачів. Хоча, насправді, часова затримка телетрансляції є формою цензури, вважає голова Американської кіноакадемії Френк Пірсон. Важко собі уявити, що хтось із відомих акторів вирішить показати на оскарівській сцені стриптиз, бо на зйомках за згоду з'явитися у сумнівних сценах знаменитості вимагають великі додаткові суми. Йдеться, на думку п. Пiрсона, про можливість політичної цензури після минулорічної оскарівської промови американського режисера документального кіно Майкла Мура, який у найрізкіших виразах розкритикував політику президента Буша, особливо війну в Іраку. Втім цього року нічого подібного не сталося, хоча на сцену підіймалися рішучі критики офіційного Вашингтона. Було лише кілька колючих, але не злостивих жартів на адресу людей з Білого дому.

      Процедура визначення переможців відпрацьована таким чином, щоб уникнути навіть найменшої підозри на можливість фальсифікації. Кіноакадемія розглядає всю минулорічну кінопродукцію, визначає по п'ять претендентів (номінантів) у кожній категорії і оприлюднює цей список за місяць до церемонії. 5803 члени Академії в період з 4 по 24 лютого здійснюють таємне голосування. Запечатані конверти потрапляють до відомої фірми «Прайсвотерхаус Купер», яка веде оскарівський підрахунок упродовж останніх десятиліть. Фахівці фірми ведуть підрахунок голосів, визначають переможця у кожній категорії і за лаштунками передають конверт з прізвищами лауреатів тим, хто їх відкриє через кільканадцять секунд на сцені. Ніхто, окрім кількох працівників фірми, не знає прізвища переможця до моменту відкриття конверта на сцені театру «Кодак», де відбуваються оскарівські церемонії.

      Цього року рекордну кількість номінацій мала стрічка «Володар перснів: Повернення короля» і покладені на неї сподівання виправдала на всі сто відсотків: 11 номінацій перетворилися на 11 повноцінних «Оскарів». (Попередньо таку кількість статуеток здобували лише два фільми: «Бен-Гур» 1959 року та кілька років тому «Титанік»).  Це екранізація третьої частини трилогії культового письменника-фантаста Толкієна. Постановку здійснив новозеландський режисер Пітер Джексон. Ще перша частина «Володаря перснів» під назвою «Братство Персня» два роки тому лідирувала за кількістю номінацій і її творці ще тоді сподівалися на оскарівський тріумф, але дорогу їм перейшла розумна та досконало поставлена драма «Iгри розуму», якій і дістався «Оскар» за кращий фільм року. Час реваншу настав лише цього року, коли «Володарю перснів» не знайшлося гідного суперника у серйозному жанрi. Бо й дійсно, стрічка Джексона є лише примітивною казочкою для школярів молодших класів, яка, однак, і дорослим може затьмарити розум блиском спецефектів та технічною досконалістю, а членам Академії, які за неї голосували, — тією фантастичною кількістю доларів, які фільм зібрав у світовому прокаті.

      «Володар перснів» № 3 переміг учора у наступних категоріях: декорації, костюми, візуальні ефекти, грим, мікшування звуку, оригінальний музичний супровід, монтаж, написана спеціально для кіно пісня (Into the West авторства та виконання британської співачки Енні Леннокс), адаптований сценарій, режисура (Пітер Джексон) та кращий фільм року, тобто головний «Оскар». Упродовж половини вечора на сцену піднімалися за черговими нагородами творці «Володаря перснів» і складалося таке враження, що інші присутні у залі театру «Кодак» є лише масовкою, пасивними статистами на чужому святі. Коментатори другої програми шведського телебачення SVT2, по якій я переглядав церемонію, спочатку ще намагалися аналізувати події, вгадати переможця у наступній номінації, але десь після п'ятого-шостого «Оскара» для «Володаря перснів» притихли, посмутніли, бо зрозуміли, що інтриги не буде, гра йде в одні ворота. Можливо, тому о п'ятій ранку відкоркували в студії першу пляшку шампанського і розпочали розмовляти на відсторонені теми. До кінця програми очі телеведучих засяяли блиском, чола спітніли, а настрій значно покращився. Для них ніч «Оскарів» виявилася хоч чимось приємною. Від одноманітності дійства на екрані у мене виникло подібне бажання, але у шведів робоча ніч закінчувалася, а у мене лише мав розпочатися робочий день. Поперемикав канали і впевнився, що подібний настрій панував у ведучих другої програми данського телебачення DR2 та німецького комерційного каналу PRO7, які також транслювали церемонію.

      Така одностайна любов американських кіноакадеміків до цілком посереднього кінотовару в блискучій упаковці, делікатно кажучи, дивує. Бо роботи, які могли скласти конкуренцію «Володарю перснів», усе-таки були. Фільм «На край світу» заслуженого для світового кіно австралійського режисера Пітера Віра мав десять номінацій, які матеріалізувалися лише двома повноцінними нагородами: за монтаж звуку та операторську роботу (Рассел Бойд). У цій костюмованій морській пригодницькій стрічці про хороброго британського капітана, який дав добрячого прочухана французькому кораблю в добу наполеонівських воєн, головну роль виконує один із найпопулярніших акторів світового кіно, австралієць Рассел Кроу, лауреат «Оскара» за роль у фільмі «Гладіатор». Цього разу його «забули» внести у список номінантів у категорії «Краща чоловіча роль». Чи не за критичне ставлення до Голлівуду та політики теперішньої американської влади?

      Стрічка режисера Гері Росса «Фаворит» із Тобі Макгуайром та Джеффом Бріджесом у головних ролях мала сім номінацій. Сюжет цього фільму про кінні перегони у США часів Великої депресії базується на реальних подіях. Кінокритики ставилися до цієї стрічки дуже прихильно, але вона не здобула жодної нагороди. Режисерська робота легенди американського кіно Клінта Іствуда «Таємнича ріка» претендувала на нагороди у шести категоріях, включно з номінованими на «Оскар» акторськими роботами Шона Пенна, Тіма Роббінса та Марсії Гей Харден. Кінокритики охарактеризували цю історію про трьох друзів, в одного з яких убили молоду доньку, а він у відчаї запідозрив та  зарізав свого невинного приятеля, сльозливо-кримінальною драмою. Ролі Пенна і Роббінса у фільмі фактично рівноцінні, але перший отримав «Оскара» за кращу головну роль, а другий — за роль другого плану.

      Також шість номінацій мала історична мелодрама англійського режисера італійського походження Ентоні Мінгели «Холодна гора» з Ніколь Кідман у головній ролі. Щоправда, вона сама номінації не отримала, але на «Оскари» претендували її партнери по фільму — актори Джуд Ло та Рене Зеллвегер. Мінгела, який вславився стрічкою 1996 року «Англійський пацієнт» (здобула дев'ять «Оскарів»), цього разу розповідає про долю дезертира з військ Конфедерації в часи громадянської війни у США. Фільм сподобався кінокритикам, але вчора був відзначений лише одним «Оскаром» — для кращої акторки другого плану (Рене Зеллвегер).

      Фільм доньки легенди світової режисури Френсіса Форда Копполи — 32-річної Софії Копполи — «Складнощі перекладу» — вже здобув «Золотий глобус» як краща комедія 2003 року і мав чотири номінації на «Оскара». Ця історія про злощасні пригоди пари американців у Токіо сподобалася критикам. Усі також відзначали, що Софія Коппола є першою американською жінкою-режисером, яка отримала номінацію за кращу режисуру за всю історію «Оскарів». Номінацію, але не сам «Оскар». Певною втіхою для цієї інтелігентної та талановитої жінки має бути здобутий нею «Оскар» за кращий оригінальний сценарій.

      Багатьох вразило рішення американських кіноакадеміків призначити цілих п'ять номінацій на найвищу кінонагороду фактично дитячій пригодницькій стрічці «Пірати Карибського моря». Щоправда, у чотирьох технічних категоріях і лише в одній головній — краща чоловіча роль для Джонні Деппа. Цей симпатичний актор так запально та заразливо бешкетує на екрані, що поважні академіки не втрималися і також вирішили, як і у випадку з «Володарем перснів», «впасти в дитинство». Та на самій церемонії стрічка про пригоди піратів залишилася без нагород.

      Фільм режисера Фернандо Маріллеса «Місто Бога» про пригоди двох людей в Ріо-де-Жанейро мав чотири номінації і дуже слабкі надії отримати хоч одного «Оскара», що й підтвердилося вчора. Подібна ситуація і з псевдоісторичною та псевдосхідною сагою «Останній самурай» з Томом Крузом у головній ролі — чотири номінації і жодної статуетки чоловіка з мечем. Дуже милий повнометражний мультик «У пошуках Немо» мав три номінації. До своїх лаврів лідера кінопрокату він додав ще й «Оскар» для кращого повнометражного анімаційного фільму.

      Ще кілька почесних статуеток також знайшли гідних і заслужених власників. Канадська трагікомедія «Нашестя варварів» до своїх численних нагород, зокрема трьох французьких «Сезарів», додала ще й «Оскара» за кращий неангломовний зарубіжний фільм. Продюсер стрічки, отримуючи нагороду, зробила іронічний закид на адресу Американської академії кіно: «Дякую вам за те, що хоч у цій номінації немає «Володаря перснів». «Оскар» для кращої акторки дістася Шарліз Терон за роль повії — серійної вбивці — у фільмі «Потвора». Ця стрічка базується на біографії реальної жінки, яку у США було засуджено до смертної кари за криваві злочини. Ведучий церемонії Біллі Крістал назвав акторку «найпрекраснішою потворою». Дійсно, ця молода та дуже вродлива акторка перевтілюється на екрані до невпізнання. Оскарівська промова Шарліз була найзворушливішою. Також чудовою промовою вирізнявся легендарний комедійний режисер Блейк Едвардс, який отримав почесного «Оскара» за життєвий внесок у мистецтво кіно. Щоправда, до цього він з'явився на сцені в інвалідному кріслі та виконав запаморочливий комедійний трюк родом із своїх фільмів. Едвардс відомий у світі постановкою таких комедійних та романтичних шедеврів, як «Сніданок у Тіффані», «Віктор/Вікторія» чи кіносеріал «Рожева пантера».

      Єдиним українським акцентом церемонії став «Оскар» для короткометражного документального фільму режисерки Маріанни Де Лео «Чорнобильське серце». Щоправда, в ньому розповідається про вплив вибуху на ЧАЕС на мешканців Білорусії та про допомогу, яку надають потерпілим міжнародні організації.

      Вечір «Оскарів» — це ще й парад моди. Найбільш спокусливою виглядала у своїй білій сукні з великим декольте акторка Анджеліна Джолі. Зразком елегантності була акторська подружня пара Майкл Дуглас та Кетрін Зета-Джонс. Акторка схудла, повернулася до своєї попередньої  форми, яку вигідно підкреслювала досконала червона сукня. Також у бездоганній та елегантній сукні з'явилася на церемонію Джулія Робертс. Очам глядачів цього вечора було на чому зупинитися, але гірше з душею та почуттями. В останні роки можна чітко простежити тенденцію комерціалізації інституції «Оскарів». Американська кіноакадемія все більше дбає про комерційне проштовхування голлівудської продукції у світі, а не про її мистецький рівень.