І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
«Макаронки» скорочують виробництво через брак дешевого борошна. (Фото Укрінформ.)
Якщо правда, що історія розвивається по спіралі, то наш продовольчий ринок сьогодні дійшов до тієї ж точки, де був торік. Пам'ятаєте, як тоді, в лютому, почали дорожчати, а потім і зникати з полиць борошно та крупи, а в березні розгорівся перший «хлібний скандал»? У цьому році зимова картина дещо інша, оновлена: на прилавках столичних магазинів «тане» не гречка, а локшина й макарони. З середини місяця полиці, де традиційно лежали макаронні вироби, почали заповнювати горохом та рисом. Невипадково: макаронні фабрики скорочують виробництво. Так, за даними Держкомстату, в січні локшини, «зірочок», ріжок, спагетті тощо «наклепали» на третину менше, ніж у сiчнi минулого року. От їх і в продаж, відповідно, надходить менше.
Свою підступну роль у штучному дефіциті зіграли «благі» наміри уряду, який натупав ногами на місцеві адміністрації з вимогою не допустити подорожчання продовольства. От влада й зафіксувала ціни, зокрема і на макаронні вироби. «Доводиться скорочувати виробництво, бо локшину не можна продати, — пояснюють керівники макаронних фабрик. — Ціни скрізь максимально зафіксовані, а з борошна по 1800 гривень за тонну дешеві макарони не зробиш».
Тим часом малоприємні процеси відбуваються і на зерновому ринку — трейдери не квапляться завозити зерно. Отож і дешевого борошна не передбачається. З нового року в Україну приїхало всього 250 тисяч тонн пшениці — менше половини від місячної потреби. При цьому нез'ясованою залишається кількість наявного продовольства на внутрішньому ринку. Якщо перший заступник міністра аграрної політики Микола Безуглий називає цифру в 2 мільйони 800 тисяч тонн, то представники Держкомстату оперують суттєво меншими даними — 1,7 мільйона. Якщо вірити статистицi, то запасів збіжжя не так уже й багато — всього на три місяці. Отож до урожаю нового року явно не дотягнемо, треба стимулювати імпорт.
На перешкоді зернотрейдерам досі стоїть пріснопам'ятний законопроект 4000-1, проголосований у Верховній Раді, але досі не завізований Президентом. Саме він законодавчо повертав імпортерам передноворічну пільгу — вексельну схему сплати податку на додану вартість — та відновлював повернення ПДВ для експортерів сільгосппродукції та продовольства, без яких імпорт зернових (через високі ціни на зовнішніх ринках) є просто невигідним. Зараз ця схема начебто працює, але в «ручному режимі» — за домовленістю між Кабміном, Державною податковою адміністрацією та митницям. Її законодавча непевність, як ви розумієте, зовсім не стимулює імпортерів завозити збіжжя.
Проте навіть якщо закон буде підписано, це не означає, що пшениця потече в Україну рікою. Заяви державних чиновників про запаси зерна настільки збивають компанії з пантелику, що вони не ризикують закуповувати дорогу пшеницю — бояться «прогоріти», не продати її за високими цінами до нового урожаю. «От ми зараз стоїмо перед дилемою, що робити? — заявив на конференції «Проблеми становлення ринкових відносин в АПК України» Олексій Гаврилов, голова правління групи компаній «Об'єднана зернова». — Називають 1,8 мільйона і 2,8 мільйона. Я не впевнений ні в першій цифрі, ні в другій». За його словами, зерноторговці конче потребують від виконавчої влади чіткої інформації, скільки є зерна і скільки його ще потрібно. Тим часом у Кабінеті Міністрів знову плутаються в цифрах. Якщо в меморандумі «про дружбу і співробітництво», підписаному між урядовцями та імпортерами, йшлося про 700 тисяч тонн, які треба завезти до кінця березня, то зараз чиновники «засвітили» іншу потребу — 400 тисяч тонн.
Щоб удруге не наступити на минулорічні граблі, Кабінету Януковича пора отямитися, з'ясувати питання з оподаткуванням, підрахувати запаси зерна, чітко пояснити трейдерам, скільки пшениці потрібно до нового урожаю, і нарешті визначитися, якою буде політика уряду на аграрному ринку в 2004 році. Поки що ж чиновники на Грушевського обмежуються розвішуванням «локшини» про величезні запаси збіжжя і адміністративним «закручуванням» цін. Тобто впевнено видираються на порохову бочку, яка, як і торік, може вибухнути «ціновим бумом» у травні-червні.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>