Проект без крапки над «і»

      Цей проект, як ні один інший, глибоко заторкнув інтереси багатьох країн  і «втягнув» у реалiзацiю багатьох дипломатів. Відпрацьовували вони свій черствий хліб у нелегких умовах протистояння двох сторін. Перша представляла інтереси європейських країн і США, іншу уособлював російський бізнес.

За бар'єром безпеки

      Під час першого засідання україноамериканської робочої групи з питань функцiонування Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) на базі українського нафтопроводу «Одеса — Броди», яке відбулося наприкінці січня, стало відомо, що інтерес до проекту виявляє не тільки  компанія «Шеврон Тексако», яка працює в каспійському регіоні, а й інші. Зокрема,  в середині  лютого американська нафтова компанія «Коноко-Філіпс» взяла участь у переговорах iз делегацією українського уряду в Лондоні. Ішлося про перспективи постачання каспійської нафти трубопроводом «Одеса — Броди». Утім досі всіх учасників цих комерційно-дипломатичних перегонів не названо поіменно — із зрозумілих причин. Деякі компанії, особливо ті, що мають відношення до видобування і продажу нафти у каспійському регіоні, надавали і надають перевагу зберіганню комерційної таємниці. Ясно лише одне: незабаром ці компанії почнуть виходити з тіні, а отже, всі ланцюжки цього великого комерційно-дипломатичного «консорціуму» залишиться об'єднати докупи.

      Остаточно питання реверсу відпало після того, як у середині лютого на засіданні робочої групи ОЧЕС з питань енергетики турецька делегація висловила велике занепокоєння збільшенням танкерних перевезень нафти Босфорською протокою, які несуть безпосередню екологічну загрозу Туреччині. Тоді ж було  наголошено, що ця проблема найближчим часом стане ще актуальнішою з огляду на заплановане значне збільшення обсягів видобутку нафти і, відповідно, експорту нафти з  каспійського регіону. Згідно з наданими турецькими експертами даними, обсяг транспортування нафти Босфорською протокою у 2003 року зріс удвічі порівняно з 1996 роком і становив 135 мільйонів тонн нафти. Очікується, що у 2010 році  цей обсяг збільшиться ще на 15 відсотків. Турецька делегація звернула увагу учасників засідання робочої групи, що обсяг транспортування нафти протокою Босфор минулого року «перевищив бар'єр  безпеки».

Контракти на нафту

      Представник генерального директорату транспорту й енергетики Єврокомісії Фаузі Бенсарса минулого тижня на прес-конференції підтвердив існування контрактів на закупівлю Україною каспійської нафти для заповнення нафтопроводу «Одеса — Броди». Він додав, що подробиці зазначених контрактів є комерційною таємницею і не можуть бути розголошені. Раніше американська нафтова компанія «Шеврон Тексако» заявляла, що очікує від України ясності в тарифній політиці пропонованого Києвом маршруту транспортування по нафтопроводу «Одеса — Броди», який планують добудувати до польського Плоцька. Днями цю проблему обговорили віце-прем’єр Андрій Клюєв та посол США в Україні Джон Гербст . Йшлося, зокрема, про те, що на виконання доручення Президента України Леоніда Кучми Клюєв найближчим часом (на початку березня) вирушить до Казахстану. Після цієї поїздки, заявив віце-прем'єр, можна буде остаточно вирішити питання про заповнення трубопроводу технологічною нафтою.

      Нагадаємо, ще восени тодiшнiй посол цієї країни в Україні Равіль Чердабаєв під час зустрічі з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином висловився за те, щоб  нафтопровід швидше запрацював. Казахстан на рік виробляє 50 млн. тонн нафти, а споживає лише 10 млн., тобто 40 млн. тонн іде на експорт. Водночас посол підкреслив, що для того, щоб проект був вдалим, має бути продавець і покупець, які повинні бути зацікавленими в цьому проекті і  впевненими, що цей нафтопровід буде кращим, ніж інші. Ще один бажаний партнер із каспійського регіону — Азербайджан — також заявив про своє бажання брати участь у проекті. 18 лютого глава уряду цієї країни Артур Расізаде доручив своїм експертам розрахувати ефективність участі в добудуванні нафтопроводу «Одеса — Броди» до польського Плоцька і далі до Гданська.

      Інтегруючу роль взяла на себе польська сторона. Саме під час недавнього візиту українського Президента до Варшави було вирішено провести зустріч на вищому рівні, в якій би були представлені  Україна, Польща, Казахстан, Азербайджан, Росія та Європейський Союз. Віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв на засіданні Кабінету Міністрів 28 лютого повідомив, що поставив перед Мінпаливенерго, НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Укртранснафта» завдання невідкладно забезпечити наповнення нафтопроводу технологічною нафтою і розпочати його експлуатацію.За його словами, необхідно врегулювати питання передачі експлуатації нафтопроводу і терміналу «Південний» на основі концесії міжнародному консорціумові. «Вирішення цього питання враховує інтереси як власників нафти, що буде транспортуватися нафтопроводом, так і її споживачів», — зазначив віце-прем'єр.

Західний маршрут «труби»

      Українсько-польське спільне підприємство з добудови нафтопроводу «Одеса—Броди» до Плоцька буде створено у березні. Про це заявив 24 лютого на прес-конференції в Києві міністр палива та енергетики України Сергій Єрмілов. СП займеться розробкою техніко-економічного обгрунтування проекту добудови нафтопроводу до Плоцька, а також створенням бізнес-плану, на який Єврокомісія виділила 2 мільйони євро. Як піде справа, багато що залежить від польської сторони. У цій країні рахуються з інтересами приватного капіталу.  У нафтовій галузі є лише один монополіст — ПЕРН «Пшиязнь», це повністю державне підприємство. Досі у Польщу багато нафти постачала Росія. Три-чотири роки тому велика кількість нафти надходила з арабських країн. «При  входженні до Європейського Союзу нам потрібно буде відділити оператора  нафтопровідних магістралей від власника «труби», — зазначив у коментарі  «УМ» радник польського віце-прем'єра Марека Поля професор Томаш Бартошевич . І далі зазначив: «Уряд Польщі, так само як і, сподіваюся,  уряд України, з кишені платників податків на цей проект не виділить  ні копійки».

      Радник Марека Поля  підтвердив, що документи для створення СП уже майже всі готові й підписані. «До половини березня весь цей процес повинен закінчитися, — уточнив він. — А процес досить складний. Щоб у Польщі зареєструвати змішану компанію, в якій беруть участь суб'єкти господарювання, чий річний оборот капіталу перевищує 50 мільйонів євро з одного і другого боку, необхідно отримати дозвіл Антимонопольного комітету. У нього повинен бути час, щоб надати дозвіл». Далі радник запевнив: «У польського уряду завжди була чітка думка, що слід  підтримувати проект «Одеса — Броди». А міркування щодо того, аби в російської нафти на теренах Польщі була альтернатива, дало нам тільки додатковий аргумент на його користь». Що ж до викупу земельних ділянок, то, за словами Бартошевича, у Польщі вся земля, яку використовують для громадського призначення, може бути продана користувачеві, визначеному урядовою угодою. Українсько-польське СП повинно буде викупити землю у власників, з урахуванням фіксованої ринкової ціни, а останню визначить суд.

Залізні колеса: міністри щедріші за Президента?

      Поки розпочнеться будівництво «труби» до Плоцька, каспійська нафта надходитиме до Польщі залізницею. Міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов повідомив про домовленість з польською стороною про те, що їх залізниця до травня закінчить підготовку до прийому каспійської нафти. За словами міністра, нафтопроводом і залізницею в Польщу буде щорічно транспортуватися від 1 до 5 мільйонів тонн нафти. Утім пан Бартошевич для «УМ» уточнив: розглядали питання перевезення нафти не до Плоцька, а до південних НПЗ, яких нараховується п'ять. Вони сьогодні закуповують легку малосiрчану нафту, але не спроможні переробляти велику кількість сировини,  максимум — це 500—600 тисяч тонн щороку. Для довідки: у Польщі кілька нафтопереробних заводів. Основні — Гданський і Плоцький НПЗ. Останній пристосований здебільшого до нафти сорту «юралз». Після 2009 року польські НПЗ повинні будуть зменшити вміст сірки в нафтопродуктах, а це залежить від сорту нафти. Плоцький НПЗ може працювати на суміші двох видів нафти — «юралз» і каспійської.

      Каспійську сировину планують доставляти не тільки в Польщу і не тільки польською залізницею. Восени минулого року про свою готовність прийняти  нафту в залізничних цистернах говорили й власники німецьких НПЗ в Інгольштадті, Вюрцбурзі та Карлсруе.          За словами Фаузі Бенсарса , подальший етап роботи — це апробування можливостей транспортування нафти залізницею у Чехію через Польшу в обхiд Словаччини. Ці перспективи сприймають у Міністерстві транспорту з великим ентузіазмом, покладаючись на домовленості, досягнуті недавно з віце-прем'єром Польщі Мареком Полєм, з яким обговорювали транспортування нафти від Бродів до Гданська залізницею, у тому числі варіант використання польських цистерн.  Георгій Кірпа  пообіцяв, що впродовж перших трьох місяців на цьому маршруті діятиме максимально низький тариф. Однак  тиждень потому Президент України  заявив, що Україна не  надаватиме жодних пільг на транспортування каспійської нафти трубопроводом «Одеса — Броди» в Європу.

А за словаками стоять росіяни

      Що ж до перекачування каспійської нафти до Чехії, то Укртранснафта відразу ж позбавила урядових чиновників зайвих ілюзій. Нагадаємо, що йшлося про використання відтинку «труби» магістрального нафтопроводу «Дружба», в якому зараз тече до Європи російська нафта сорту «юралз». Уряд восени минулого року дав доручення Укртранснафті провести експеримент із почергового прокачування цим «перешийком» нафти «юралз» і української, яка за своїм складом наближається до каспійської. Так от, цей експеримент досі не проведено. Можна припустити, що саме з урахуванням цього пан Бенсарса, говорячи про Чехію, розраховує на інший — залізничний — вид транспорту.

      ВАТ «Укртранснафта» стверджує, що реалізація експерименту гальмується з вини товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-казахська нафтотранспортна компанiя «Транс-Юг». Саме на цю компанію покладено функції узгодження умов експерименту з його учасниками — компаніями «Юніпетрол» і «МЕРО» (Чехія) та «Транспетрол» (Словаччина). Розібравшись із Укртранснафтою, Сергій Єрмілов виявив, що експериментальне прокачування нафти затримується через пасивність словацької компанії «Транспетрол», 49 відсотків акцій якої належать російській нафтовій компанії «Юкос». Міністр зазначив, що  найближчим часом відбудуться  консультації з цього питання, і оскільки контрольний пакет належить державі, яка планує поточного року стати членом Європейського Союзу, проблему «має бути розв'язано».

«Прихватизація» труби

      Тоді ж Сергій Єрмілов повідомив, що розглядаються два варіанти наповнення нафтою трубопроводу: або придбання її на умовах товарного кредиту, або закупівля. На думку міністра, Україні нафту вигідніше купити, оскільки в цьому разі її включать «до основних фондів Укртранснафти, яка управляє українськими нафтомагістралями, що підвищить вартість компанії». Крім того, за його словами, закупівля нафти дозволить включити в тариф «реальну» вартість транспортування і правильно оцінити ефективність використання нафтопроводу. Утім зрозуміло, що це питання напряму пов'язано з питанням про те,хто насправді управлятиме «трубою». Уряд ухвалив 4 лютого рішення про передачу трубопроводу «Одеса — Броди» в концесію. Сам же пан Єрмілов наступного ж дня і запропонував росіянам подумати над цією пропозицією.

      На думку газети «Без цензури», небезпека знищення перспективного нафтового маршруту ще не минула. «Сокиру війни в ТНК перехопила «Транснєфть» (російський монополіст на ринку транспортування нафти, аналог нашої Укртранснафти)», — пише видання. І далі зазначає, що раніше Укртранснафта сама укладала угоди з різними російськими компаніями, які бажали качати сировину на Захід. Тепер «Транснєфть» вирішила стати посередником — щоб укласти одну угоду з Укртранснафтою і представляти інтереси всіх російських трейдерів. Прес-секретар спеціального уповноваженого з питань ЄАНТК Олександра Тодiйчука Оксана Балюн підтвердила «УМ», що 22 грудня 2003 року без узгодження з державними органами і без рішення спостережної ради компанії керівництво Укртранснафти підписало таку угоду. Внаслідок цього довелося повертати російським партнерам («Лукойлу», «ЮКОСу» тощо) передоплату, тож тепер ці гроші крутяться в «Транснєфті», надходячи в Укртранснафту вже після прокачки. На словацькому кордоні прокачана нафта передається знову ж таки росіянам, а вже ті передають її словакам.

      Тож про яке «управління» Укртранснафти йдеться? Схоже, його «здають» навмисне. Не вистачає тільки законодавчої бази. Тим паче що в парламенті зареєстровано три законопроекти щодо концесії: депутатів Раїси Богатирьової (фракція «Регіони») — Пилипа Буждигана (КПУ), урядовий і проект Олександра Гудими («Наша Україна»). Перший і другий розширюють перелік об'єктів, які можна передавати в концесію, а третій, навпаки, передбачає, що в концесію не будуть передавати ані нафтопроводи, ані газопроводи, ані енергетичні електромережі. Уряд не спромігся надати адекватного економічного обгрунтування вигоди від концесії для бюджету. Жоден із проектів не набрав потрібної кількості голосів. Висловлювали припущення, що нафтопровід «Одеса — Броди» має намір захопити хтось із українських олігархів.

Кому потрібна відставка Єрмілова?

      12 лютого міністр палива та енергетики України Сергій Єрмілов звернувся до Кабінету Міністрів із пропозицією звільнити голову ВАТ «Укртранснафта» Станіслава Василенка та його заступників за саботаж і невиконання доручення уряду щодо забезпечення робіт, пов’язаних із пуском нафтопроводу «Одеса — Броди». Уряд на це не відреагував, натомість з'явилися вперті чутки про майбутню відставку самого Сергія Єрмілова. Міністра можуть відправити у відставку через те, що реформи у ПЕК не йдуть, а  енергетична сфера є однією з «найкорумпованіших» галузей економіки. Так  висловився директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Саприкін. Експерт має сумнів, що Мінпаливенерго вдасться до травня розпочати прокачування каспійської нафти до Європи.

      Реакція «на поведінку» Сергія Ємілова з'явилася днями. Президент  Леонід Кучма висловив незадоволення роботою  Мінпаливенерго. Це відомство повинно займатися політикою, а економікою займатимуться акціонерні компанії. Так глава держави висловився на прес-конференції, що відбулася наприкінці тижня в Києві. Далі Президент сказав майже те, про що говорив Саприкін: «Ми зупинилися в реформуванні економіки, в тому числі й ПЕК». Водночас на цій прес-конференції глава держави назвав уряд Віктора Януковича найуспішнішим за всі роки незалежності.

      Отже, Прем'єру вказали на «винних». Не допомогло «енергетичному» міністру навіть те, що останнього разу на прес-конференції його коментарі майже дослівно продублював пан Бенсарса. Утім, схоже, стає  закономірністю те, що цей уряд раз по раз втрачає своїх  міністрів, причому саме тих, хто дбає про європейський вибір України.