Наїв і реалії мисткині — Прими: сага з народного життя «Світотворення від Марії» Людмили Лисенко
Переді мною трохи не 1 тисяча 700 сторінок романного трикнижжя Людмили Лисенко «Світотворення від Марії» (Переддень. Введення. Об’явлення). >>
Члени постійної комісії Луганської обласної ради з питань освіти, культури, молоді та спорту зажадали звільнення начальника управління культури й туризму Луганської обласної державної адміністрації Ганни Овчаренко. Як стверджує офіційний сайт облради, працівники управління «дискредитують і профільну комісію, заважаючи її ефективній роботі, і саму обласну Раду в цілому (чи слід уточнювати, що «першоджерело» користувалося мовою сусідньої держави?)». Чим же так допекла депутатів бідна чиновниця?
Цитую сайт облради: «Ще більш дивною виглядає ситуація з тим, що 22 листопада в обласній філармонії відбувся концерт–реквієм на честь жертв Великого голоду 1932—1933 років. А на програмці, яку роздавали гостям заходу, значилося: «Голодомор — геноцид українського народу».
— На які кошти друкували програмку? Хто затверджував текст? — на ці питання голови комісії Людмила Валюкевич (заступник голови управління культури ОДА — «УМ») намагалася було сказати, що є державна програма і державна позиція.
У відповідь надійшло цілком справедливе зауваження:
— Ну так у міністерстві б грошей і просили. Хто давав управлінню право по–своєму розпоряджатися грошима громади?
Для довідки: дві третини обласного бюджету — це дотації й субвенції з Державного бюджету. Взагалі Луганська область глибоко дотаційна і заробляє значно менше, ніж отримує від держави. Уже хоча б тому, що величезних коштів вимагає вугільна промисловість. Але «культурні» депутати чомусь вважають, що є власниками всього, що тим чи іншим чином опинилося в їхніх руках. Ось іще один пасаж із того ж повідомлення:
«Керівництву обласної філармонії, скоріш за все, доведеться писати пояснювальну записку з приводу того, на якій підставі в її стінах проходив захід, про який не був поінформований власник — обласна рада і проведення якого більш ніж неоднозначно сприймається луганчанами».
Хоча філармонія офіційно є «спільною власністю територіальних громад міст, селищ і сіл області». До того ж недавня її реконструкція (практично на місці старої будівлі в рекордно–короткі строки зведено новий комплекс) велася здебільшого на кошти все того ж держбюджету. І вже точно обласні громади не делегували обласній раді визначати, які концерти можна проводити, а які — зась. Тим більше, коли йдеться про найжахливішу трагедію народу. До речі, щодо «неоднозначного» сприйняття концерту луганчанами: очевидно, члени комісії такими вважають винятково себе. Тому що самих луганчан ніхто з цього приводу не опитував. Та й до філармонії в Луганську ходить дуже обмежене коло його мешканців. Так уже склалося в нас із філармонічною культурою.
А ще народні обранці шаленіли від того, що «по чьему–то неизвестному велению» на державну мову перевів свої експозиції обласний краєзнавчий музей. Буклети «Музеї Луганщини» і «Видатні особистості Луганщини» теж вийшли українською. А мали б бути — «на общепонятном». «З урахуванням мовних потреб і переваг жителів регіону».
Не беруся прогнозувати, як у даній ситуації поведе себе голова облдержадміністрації Олександр Антіпов. Зрештою, Овчаренко — не його висуванка. Зате дуже добре можу собі уявити, що станеться з українством найсхіднішої області, якщо державна влада, не дай Боже, якимось чином опиниться в руках оцих «інтернаціоналістів».
Переді мною трохи не 1 тисяча 700 сторінок романного трикнижжя Людмили Лисенко «Світотворення від Марії» (Переддень. Введення. Об’явлення). >>
Землю ботанічного саду ім. Гришка, що у Києві, незаконно віддали під забудову: там планують будівництво житлових будинків та офісів. >>
Його рядки влучні як стріла і гострі як лезо, а лірика по-особливому прониклива. >>
Танцівник, хореограф та переможець 6 сезону шоу "Танцюють всі!" Володимир Раков загинув на фронті під час виконання бойового завдання. >>
Тривають роботи на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з реставрації Башти Кушника — пам’ятки фортифікаційної архітектури, збудованої наприкінці XVII — початку XVIII століть. >>
Власний онлайн-кінотеатр запускає Національний центр Олександра Довженка, що є найбільшим архівом українського художнього кіно. На ньому можна буде переглянути українські фільми різних епох легально. >>