І жодного грама хімії!

10.12.2008
І жодного грама хімії!

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Займатися нині землеробством «від сохи» — задоволення не з дешевих. Надто вже вагомі центнери врожаїв забезпечують у сучасному агровиробництві пестициди, гербіциди, інші хімічні добавки. Але, якщо глянути з іншого боку, хоча «органічної» продукції господар збере трохи менше, її якість буде значно кращою. А отже, й коштуватиме вона дорожче. Головне, аби був збут. «По–правді кажучи, ті, хто займатиметься органічним виробництвом, перебувають у рівних економічних умовах із традиційними виробниками», — вважає заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник.

Спершу парта, потім — грядка

Доказом популярності служить статистика: якщо п’ять–сім років тому органічним господарюванням займалось лише одне підприємство у Полтавській області, то тепер «природну» продукцію виробляють майже у чверті областей країни: в Одеській, Вінницькій, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій та інших. Деякі виробники просто вимушені використовувати тільки чисту сировину, особливо під час виготовлення дитячого харчування. «Застосовувати «природну» технологію у виробництві починають певною мірою і через низку державних програм, які фінансуються з державного бюджету», — вважає заступник аграрного міністра. Існує, наприклад, програма стимулювання виробництва екологічно чистого молока для дитячого та дієтичного харчування. Затверджена програма розвитку українського села до 2015 року, в якій закладені певні механізми розвитку та підтримки органічного господарювання. Також є низка постанов, які регулюють використання генетично–модифікованих організмів та виробленої з них продукції.

А от профільний закон — про органічне виробництво — поки пройшов лише перше читання у Верховній Раді. «Відсутність цього закону відлякує потенційних «органічних» фермерів, — розказав «УМ» голова правління Асоціації учасників біовиробництва «БІОЛан Україна» Василь Пиндус. — Сподіваюсь, що вже наступного року закон працюватиме».

У міністерстві не приховують, що розібратися в органічному виробництві самотужки було досить складно. Тому розвиток «органічного руху» значною мірою здійснюються завдяки досвідченим колегам із–за кордону. «Шукаючи шляхи розвитку органічного сільського господарства, ми враховуємо європейський досвід, радячись у тому числі з проектом Інституту органічного сільського господарства Швейцарії (FiBL)», — зазначив Сергій Мельник. «Ми широко співпрацюємо з Україною. Спочатку це була співпраця в галузях сертифікації, становлення певних стандартів, органічного руху виробництва», — розказав представник швейцарського Інституту Урс Нігглі. — Адже необхідно було створити асоціації для органічних виробників, щоби вони могли захищати свої права та поширювали інформацію про органічне виробництво. Тож ми переймалися ще й освітою на рівні коледжів, щоб популяризувати знання та укріплювати цей рух».

Завдяки такому співробітництву в Україні з’явилась перша Асоціація учасників біовиробництва. «Ми побували у Швейцарії, побачили, як у них розвивається цей ринок, — розказує голова правління Асоціації. — Учасники вчаться самі й навчають усіх охочих фермерів вести господарство, не шкодячи природі».

Сапка у машині часу

Основна теза в навчанні — до ведення органічного господарювання підходити з розумом. Перехід до «природного» вирощування не вимагає колосальних витрат. Це, навпаки, повернення до витоків господарювання. Адже мільйони років землю ніхто не орав, не застосовував засобів захисту — і природа регулювала все сама. «Потрібно відродити ту екосистему, яка була багато років тому. Вона запрацює, і ви матимете якісну продукцію, а на додачу ще й захистите ґрунти від ерозії, відновите здорове навколишнє середовище», — запевняє Василь Пиндус. Однак варто передбачити складнощі з перехідним періодом, адже продукція, вироблена в перший–другий рік, є лише умовно органічною. Крім того, потрібні певні кошти та технологія вирощування.

Отже, не поспішайте відразу бігти на поле. Насамперед фермерові треба пройти навчання, поспілкуватися з експертами, фермерами, що займаються «органікою» вже не перший рік. «У принципі — це не просте завдання, технологію треба вивчати», — переконаний голова Асоціації «БІОЛан Україна». — Бо вона має низку секретів, без опанування яких нічого не вийде».

Так, у сівозміні використовують значну частину бобових. «Вони здатні накопичувати азот, поліпшуючи таким чином структуру ґрунтів», — розкриває таємницю експерт. Також є відповідні нюанси застосування засобів захисту, дозволених для виробництва (в асоціації саме працюють над їхнім повним переліком). У основі засобів — нехімічні елементи, які дозволяють боротися зі шкідниками. «Нехімічні засоби коштуватимуть не дорожче за традиційні», — переконує він.

Варто пам’ятати, що органічне виробництво передбачає не тільки відмову від хімічних добрив, пестицидів та дотримання певної сівозміни. «Технологія також включає і покращення плодючості ґрунтів завдяки природним факторам, і переробку відходів виробництва на добрива, і систему контролю розповсюдження шкідників і хвороб», — додає директор інституту FiBL.

Містка ніша для українського фермера

Крім великої кількості зацікавлених фермерів, щороку збільшується й кількість людей, які усвідомлюють необхідність екологічності, природності та корисності продукції. «У Києві ми маємо спеціаліста з маркетингу, який вивчає питання попиту такої продукції у громадян. Дослідження показали, що ніша органічної продукції ще не заповнена», — відзначив Василь Пиндус. Тож зараз в Асоціації працюють над забезпеченням ринку збуту — таким чином утворимо ланцюжок від виробника до супермаркету. «Якщо цей механізм буде відпрацьовано, то більше фермерів захочуть приєднатися до нас», — впевнений він.

«Займатись органічним виробництвом із кожним роком усе вигідніше, а громадянам усе більше хочеться споживати екологічно чисту, багату на калорії та поживні елементи продукцію, яка сприяє здоров’ю та продовженню життя», — підсумовує заступник аграрного міністра.

І вигода тут ще й економічна. Зараз у Західній Європі, США та Канаді споживання органічної продукції збільшується швидкими темпами — незважаючи на кризу. Водночас її виробництво не встигає за попитом. І ця «вилка» щороку збільшується. «За таких умов Україна має досить хороші перспективи вирощування та експорту органічних продуктів», — підказує Урс Нігглі. А отже, вітчизняний фермер отримає ще одну можливість вигідно збувати власну продукцію.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>