«Мамо, я такий сумний... Криза, грошей нема, що воно буде?» — запитує п’ятирічний Даня, син моєї племінниці, складаючи на паласі улюблений конструктор. Постійні балачки про кризу дойняли навіть дітлахів, не кажучи вже про дорослих, яким щодня треба думати не про іграшки, а про хліб і до хліба.