Війна з каменем

06.12.2008
Війна з каменем

Це погруддя Олександра Пушкіна за останні півроку «фарбували» вже двічі.

Плями червоної фарби на колоні з відомим «орлом» у Корпусному саду та на встановленому в березовому сквері погрудді геніального російського поета Олександра Пушкіна вранці виявили перехожі та працівники комунальних служб. Далі інформація про згадані «витівки» надійшла до Октябрьського райвідділу міліції від працівників міськвиконкому у вівторок уже після десятої години. Попри те, що обидва пам’ятники розташовані в самісінькій «пуповині» обласного центру, яку мають цілодобово патрулювати правоохоронці, авторів згаданих «художеств» вони прогледіли і розпочали «перевірку» тільки після «сигналу» з мерії. Зате тепер «відтягуються» на погрозах невідомим зловмисникам штрафом до 1700 гривень або навіть позбавленням волі на строк від трьох до восьми років! Оскільки йдеться про «мазню» на архітектурних пам’ятках, які охороняються законом.

Що спричинило провокативний вияв «художніх» емоцій? За першими припущеннями, як кажуть, і до ворожки не треба ходити. Адже все сталося невдовзі після того, як «комсомольська» більшість в обласній раді не менш провокативно заблокувала державне фінансування спорудження у Полтаві пам’ятника видатному українському гетьманові Івану Мазепі. Подібна «симетрична відповідь» уже була в червні цього року. Після того як під час Всеукраїнського фестивалю «Мазепа–фест» проросійські маргінали обписали стіни будинків у центрі Полтави образливими антимазепинськими гаслами, той же таки пам’ятник Олександру Пушкіну (нагадаємо, що про «іуду» й «ізмєнніка Мазепу» він писав у своїй «Полтаві». — Авт.) також облили фарбою. А на одному з довколишніх будинків тоді написали: «Помста за Мазепу».

До колони з позолоченим орлом, встановленої майже два століття тому на честь перемоги Петра І у найтрагічнішій для України Полтавській битві, «художники» ще не добиралися, але пам’ятник російському цареві біля музею згаданої баталії в жовтні минулого року вони вже «фарбували». За таких обставин простежити причинно–наслідковий зв’язок в останніх «нічних художествах» зовсім не важко. Та чи виконали їх наші недолугі ура–патріоти чи їхні «брати–близнюки» — провокатори з протилежного табору? Судячи з оперативності, з якою відгукнулися на ці «епохальні» події у Полтаві різношерсті «защітнікі єдіного Отєчества», причетність останніх до ще однієї дешевої провокації зовсім не виключається.