Авіабомби JSOW та інші «сюрпризи»: Байден анонсував допомогу Україні на $8 млрд
Про виділення Україні нової оборонної допомоги на загальну суму в $7,9 мільярда в четвер, 26 вересня, оголосив Президент США Джо Байден >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
«Знав би, де впадеш — соломки підстелив би, — каже київський стоматолог Олексій М. — Я завжди користувався депозитами і зберігав гроші тільки в доларах. Але коли курс почав змінюватися, запанікував». Як виявилося, паніка стала для Олексія найгіршим порадником. Протягом року на банківському депозиті в нього лежала солідна сума в доларах, саме влітку термін депозиту закінчився, і гроші з відсотками він зняв. Після того, як долар почав падати — з 5, 05 грн. до 4,80, а потім до 4,60 грн, — чоловік перевів свої заощадження у гривні, побоюючись, що «зелений» продовжуватиме політ донизу. «Гривні я поклав на новий депозит на півроку, — продовжує свою розповідь Олексій, — але коли в країні почалася економічна криза і люди не могли зняти свої гроші через банкомати, то я вирішив забрати свої гроші». Як і більшість вкладників, Олексію це було зробити непросто, адже на той момент уже почала діяти постанова Нацбанку, яка наклала мораторій на дострокове закриття депозитів. Але він довів банку, що ці гроші необхідні на лікування, і таки домігся свого. «Нині я порахував свої збитки. Вийшло трохи більше десяти тисяч доларів», — підсумовує Олексій.
У цій історії винуватець тільки один — паніка. Хоча в період економічної нестабільності втриматися від необачних вчинків доволі важко. Але, незважаючи на всі перипетії із курсом валют та нестабільністю у банківській системі, люди не можуть відмовитися від планування майбутнього — навчання дітей, відпочинку за кордоном, довгоочікуваного ремонту чи просто придбання бажаної дорогої речі. Ще декілька місяців тому проблем із накопиченням не було, люди обирали із кількох варіантів: депозиту, грошей у «панчосі», дехто ніс свої кревні до кредитного товариства. А що ж робити нині, якщо жадана стабільність у фінансовому секторі ніяк не настане?
Ще на початку року за долар давали близько 5,05 грн. Потім він почав коштувати 4,60—4,80 грн. Але вже восени долар сягнув відмітки 7,45 грн. Зрозуміло: ті, хто в потрібний час купував і продавав валюту, непогано на цьому заробили. Але пощастило небагатьом, адже для такої «комерції» необхідно або володіти інформацією, яка б дозволила спрогнозувати валютні коливання, або отримувати інформацію від того, хто управляє цими коливаннями. Більшість такими зв’язками похвалитися не може, тому залишається одне — зменшити свої ризики.
Не варто забувати про інфляцію, яка, за прогнозами експертів, у 2009 році становитиме 16—18 відсотків. Аби заощадження не здешевіли, їх можна покласти на депозит. Оскільки через економічну кризу в Україні довіра до банків з боку населення знизилась, банки ладні пропонувати вигідні умови за депозитами: до 22—24% у гривні. Середній відсоток — 18—19.
За прогнозами експертів, у найближчі декілька років різниця в депозитних ставках у гривні і доларах США становитиме близько 6% річних. «Це означає, що власники рахунків у національній валюті щорічно отримуватимуть прибуток на шість відсотків вищий, ніж власники валютних рахунків, — говорить Олексій Кредісов, управляючий партнер аудиторської компанії «Ернст енд Янг». — За два роки вони зароблять на 12,36% більше, а за три роки — на 19,1%. Це так званий складний відсоток. Якщо така різниця у ставках збережеться протягом п’яти років, то власник гривневого рахунку заробить на 33,6% більше». Хоча, на думку експертів, гривневі депозити будуть вигідними лише тоді, коли гривня повернеться до 6,88 грн. за долар, а критичним для них є курс 7,15 грн., який ми вже перетнули.
Подорожчання долара може спонукати до відкриття банківського депозиту в доларах. «Якщо ви хочете спати спокійно вночі, — говорить Олексій Кредісов, — і не нервувати від постійного зміну курсу валют, то варто відкрити декілька депозитів у різних валютах». Як пояснив Олексій Кредісов, третину від заощаджень варто покласти на гривневий депозит, а все інше — на доларовий і євровий. «Але якщо ви плануєте зберегти свої заощадження на 5, 10 чи 15 років, то краще їх зберігати в золоті», — говорить Олексій Кредісов. Нинішньої осені золото стабільно піднімається в ціні: у жовті одна унція золота коштувала 700 доларів, в листопаді уже 1000 доларів. До речі, банки пропонують депозити для цінних металів.
На шляху вкладника до депозиту стоїть ще один бар’єр — довіра до банківської системи. Незважаючи на постанову Нацбанку про заборону дострокового закриття депозитів, у комерційних банків було знято 17,6 мільярда гривень із депозитів. Цією ситуацією дуже вміло скористалися страхові компанії, які почали активно продавати страхові поліси для депозитів.
Ідея страхування банківських вкладів спочатку була розрахована на підприємців, які, на відміну від фізичних осіб, не можуть розраховувати на повернення своїх грошей через Фонд гарантування вкладів у разі банкрутства чи ліквідації банку. Але, як не дивно, послугами страхових компаній почали активно користуватися саме вкладники із населення. І це зрозуміло, адже Фонд гарантування має право повернути вкладникам ліквідованих банків їхні гроші впродовж трьох років із моменту офіційної заяви про ліквідацію чи банкрутство банку. Договір страхування передбачає виплату тіла депозиту без відсотків у разі настання страхового випадку впродовж одного–трьох місяців. Але після отримання компенсації від страхової компанії вкладник не може звернутися у Фонд гарантування вкладів — це право отримує страхова компанія. Страхові випадки — це, як правило, банкрутство фінансової установи. Правда, у кожного страхувальника свої «особливі» умови. «Відповідальність може наступити, наприклад, у випадку санації банківської установи або його ліквідації», — пояснив «УМ» начальник відділу страхування фінансових ризиків страхової групи «ТАС» Дмитро Можейко. Наприклад, запровадження нещодавнього мораторію Нацбанком на дострокове зняття вкладів, як стверджують страхувальники, не може бути страховим випадком — у даному випадку відшкодовувати кошти вкладникові ніхто не буде. Також не може бути страховим випадком тимчасове замороження фінансів банку, як це було із «Промінвестбанком». Страхувальники пояснюють це тим, що ні мораторій, ні тимчасове призупинення роботи «Промінвестбанку» не вважається ризиком, тому що не завдає прямих збитків вкладникам.
Нестабільність у банківській системі налякала не лише вкладників, а й страхові компанії. Раніше страховки передбачали повернення вкладнику тіла депозиту в разі простого невиконання банком своїх зобов’язань, коли банк просто не повертав вкладнику депозит, але тепер вони перестали страхувати такі ризики.
Держава також всіма силами намагається заспокоїти вкладників і повернути їх довіру до комерційних банків. Тому у випадку банкрутства будь–якого із 179 банків, що входять у Фонд гарантування, компенсація становитиме 150 тисяч, а не 50 тисяч гривень, як це було раніше. Хоча, як виявилося, після підвищення максимальної суми компенсації Фонд гарантування вкладів не зможе надати вкладникам компенсацію в разі банкрутства хоча б одного банку. «На момент прийняття закону у фонді було 1,9 мільярда гривень. Це менше, ніж кількість грошей населення на депозитах будь–якого з дев’яти найбільших банків. Тому ми пропонуємо підвищити цю суму до 100 тис. грн., що на даний момент було більш реалістично», — каже депутат Верховної Ради Сергій Терьохін. Але є надія, що у грудні ситуація із Фондом стабілізується. Для цього Президент вимагає перевести в Фонд мільярд гривень, що повинно збільшити його активи на половину. Більше того, Нацбанк зобов’язали робити щорічні відрахування у Фонд у розмірі 25 відсотків від прибутку, але не менше одного мільярда гривень. На думку експертів, ні трьох, ні десяти мільярдів гривень не вистачить, аби компенсувати хоча б десяту частину депозитів фізичним особам.
Навіть якщо Фонд гарантування вкладів зможе забезпечити всіх вкладників стовідсотковими гарантіями повернення депозитів, то до страхової компанії звернутися не завадить. Адже сьогодні страхова компанія нагадує лакмусовий папірець, і завдяки їй можна вибрати надійну фінансову установу для відкриття депозитів. Річ у тім, що вартість полісу депозитів коливається від 0,6 до 8% від суми, яку ви хочете застрахувати. Ціна полісу залежить від того, на який термін і в який банк, надійний чи не дуже, внесений депозит. «Чим менший термін депозиту, тим менше ризику, що банк за цей час збанкрутує, тому й дешевше страхування. І навпаки, — каже директор департаменту майнового страхування компанії «Європейський страховий альянс» Олексій Ляховський. — Те ж стосується і надійності банків. Лідери банківського ринку за активами капіталу, хорошими рейтингами менш імовірно можуть призвести до настання страхового випадку. Аутсайдери — більш. Відповідно і тарифи будуть різними».
Про виділення Україні нової оборонної допомоги на загальну суму в $7,9 мільярда в четвер, 26 вересня, оголосив Президент США Джо Байден >>
Міністр оборони Рустем Умєров констатує, що Україна на 80% залежна від допомоги західних партнерів. >>
Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості. >>
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оголосив про заплановану передачу Україні трьох пускових установок до ЗРК Patriot. >>
Верховна Рада вже підвищила акцизи на пальне і тепер готується зробити це і щодо тютюнових виробів. >>
«Тут працює 400 людей. Я дуже хотів подякувати вам. 400 людей урятували мільйони українців. Від себе й від усіх наших людей дуже дякую. Ви допомогли нам вистояти проти путінської навали», – сказав Зеленський >>