Путівка до СОТ — наш газовий «анти–вентиль»

Газові перемовини між Україною та Росією нещодавно отримали ще одну інтригу. Як відомо, ми на «півкорпусу» випередили наших сусідів під час вступу до Світової організації торгівлі й нині можемо диктувати їм свої умови. Адже найголовнішою умовою прийняття до СОТ є відсутність претензій з боку інших країн–членів цієї організації. А «вузьких місць» між нашими державами, враховуючи тісну співпрацю та велику кількість невирішених проблем, можна нарахувати дуже багато. І лібералізація вимог у газовому діалозі може бути однією з таких умов.

Більшість експертів стверджують — Росія буде в СОТ, якщо погодиться йти на поступки щодо продажу блакитного палива. Втім існує й інша точка зору — нам вигідніше, аби північний сусід якнайшвидше став членом організації торгівлі. Адже в цьому випадку росіяни будуть вимушені «грати» за правилами, прийнятими в цій структурі. З цією думкою погоджується і заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький. «На шантажу відносини не будують. Краще погані правила, ніж їх відсутність, — говорить Валерій П’ятницький. — Ми зацікавлені у тому, аби Росія стала членом СОТ і повністю виконувала всі правила організації. Ми їх виконуємо». Проте Україна братиме участь у двосторонніх переговорах, під час яких намагатиметься захистити свої інтереси. Нині Україна активно домовляється з росіянами стосовно уніфікації санітарних та фітосанітарних норм, технічного регулювання та захисту інтелектуальної власності. Питання купівлі блакитного палива, а також його транзит через територію України поки що у планах.

Директор департаменту торговельних переговорів міністерства економічного розвитку Росії Максим Медведьков, який виступає головою делегації переговорних процесів щодо приєднання Росії до СОТ, заявив, що Росія сподівається на подальшу участь і допомогу української делегації в засіданні робочої групи щодо вступу Росії у СОТ. «Для нас участь України в переговорному процесі, швидше, плюс, ніж мінус. Україна сама нещодавно стала членом СОТ і знає, які труднощі виникають на шляху приєднання, і тому може допомогти Росії у цій процедурі», — говорить Максим Медведьков.

На думку деяких українських експертів, надто радикально Росія поступатися не готова. Представники російської делегації прямо заявили, що не будуть повністю відкривати свій ринок для українських виробників. Та попри це українські промисловці неабияк зацікавлені, аби Росія вступила в СОТ. «Україна має з цього приводу серйозні інтереси, — говорить Анатолій Кінах, президент Української спілки промисловців та підприємців, — по–перше, ставши членом СОТ, Росія може гарантувати рівноправність конкуренції на світовому ринку, а також покращення умов співпраці з приводу перетоку капіталів, товарів і послуг». За словами експерта, українська сторона має всі шанси, аби вимагати від Росії нових, вигідніших для нас, умов транзиту газу. «Головне, аби Україна висунула ці вимоги, а Росії доведеться їх прийняти, якщо вона хоче бути членом СОТ, адже 70% експортованого Росією газу в країни Європи йде через Україну», — впевнений президент УСПП.

Зниження ввізного мита з боку Росії варто очікувати лише у 2011 році. При цьому перехідний період податкових нововведень триватиме три–чотири роки. Втім Росія пообіцяла, що після вступу до СОТ вона збільшить мито на ввезення молочної сировини. В цілому ж на низку товарів мито буде збережене на рівні 15%, на овочі — до 10—12%, а на фрукти — зменшене з 10% на 5%. Експортерам м’ясопродуктів доведеться заплатити на кордоні 20 відсотків.

Росіяни не приховують, що бояться конкуренції з українськими виробниками. На думку заступника директора департаменту торговельних переговорів Мінекономрозвитку Росії Андрія Кушніренка, головне завдання уряду — до 2010 року очистити російський ринок від української продукції. «Інакше на російський ринок потраплятимуть товари із країн третього світу, які перепакують в Україні, або ж ці товари залишаться там, а в Росію під цією маркою завозитимуть українську продукцію. Це серйозна проблема для наших виробників», — вважає Андрій Кушніренко.