На прізвище Мазепа

Кожен із нас хоча б раз замислювався над питанням — звідки взялося наше прізвище та що воно означає. Часом, якщо прізвище спільне з відомим співвітчизником, історія цілої родини стає залежною від ставлення суспільства до їхнього відомого родича. Гетьман Іван Мазепа є однією з найбільш суперечливих постатей в історії Європи. Тож зрозуміло, що за понад триста років російської окупації люди з прізвищем Мазепа почувалися, м’яко кажучи, незатишно. Складається враження, що після репресій над спільниками опального гетьмана живих Мазеп «не повинно було залишитись». А вони є і навіть мають свою організацію.

Рік тому киянин Ігор Мазепа взявся об’єднати однофамільців у міжнародну громадську організацію «Родина Мазеп» задля відро­дження родової пам’яті про історію сім’ї. Ми зустрілися з Ігорем (головою координаційної ради «Родини Мазеп») і Віталієм Мазепами на батьківщині гетьмана — у селі Мазепинці.

— Пане Ігоре, де в Україні зустрічається найбільше Мазеп?

— На сьогодні найбільше інформації ми маємо про гілки родини з Волині та Чернігівщини. На Чернігівщині — це Костобобрів і Блешня Семенівського району. На Волині — Теслугів і ближні до нього села Рівненської області. За 10 кілометрів від нього озвалися Мазепи в Бордуляках. А це — Бродівський район Львівської області. Частина сім’ї залишилася на Волині, а інша — на Галичині. Галицькі Мазепи — католики східного обряду, а волинські — православні. Зараз ми досліджуємо, як і коли відбувалася міграція родини територією країни.

— Ви розповідали, що знайшли Мазеп і за межами України.

— Так, чимало їх ми знайшли в Росії. Більшість із них потрапила туди під час репресій, але частина переселилася з Чернігівщини. У Росії навіть знаходимо населені пункти, які зберегли назву — Мазепівка, Іванівка та Степанівка, — розташовані поруч. Ми активно спілкуємося з «росіянами» з допомогою сайту «Однокласники», де зареєструвалося понад сто Мазеп із різних країн. Є Мазепи в США, Польщі, Молдові, навіть в Аргентині. Утім більшість зареєстрованих на сайті не виявили бажання контактувати. Знаю, що проблеми родоводу відсуваються на задній план, коли люди важко працюють, щоб вижити. Та й наша організація тільки формується. Ще не напрацьовані тісні зв’язки та правила спілкування. Ми вже зібрали чимало архівних даних. Нас помітили і почали запрошувати в Мазепинці та Батурин. У жовтні цього року ми брали участь у науковій конференції в Києво–Могилянській академії і спілкувалися з провідними вченими з різних країн, які вивчають історію Мазепи. Але найбільш приємно, коли вдається поєднати окремі гілки родини, що втратили зв’язок. Скажімо, завдячуючи організації, блешнівські Мазепи відновили спілкування між сім’ями, які проживають у Києві та Львові. А я знайшов рідних у Радивилові.

— То всі зібрані вами Мазепи є родичами та нащадками Гетьмана?

— У Івана Степановича не залишилось прямих нащадків, його гілка обірвалася на ньому. Питання спільного походження всіх знайдених гілок поки що досліджується. Щодо моєї гілки Мазеп майже з 1700 року вже немає білих плям, а вона нараховує одинадцять поколінь. Знаю не лише представників чоловічої статі, а й жіночу лінію — дівочі прізвища, дату й місце народження чи смерті. Деякі дослідники родоводу гетьмана впевнені, що саме волинські корені найстарші і що саме вони є коренем родового дерева Мазеп. Цікавою є робота з членами родини, які колись мали це прізвище, але з різних причин його змінили. Знаю людей, які платили чималі гроші на початку минулого століття, щоб у їхніх паперах не було прізвища гетьмана, аби уникнути репресій царського уряду. Інша історія, пов’язана з імперським мисленням окремих місцевих чиновників, відбулася вже в часи так званого розвиненого соціалізму. Одного з Мазеп було звільнено з фінансового управління області за відмову змінити одіозне для радянських ідеологів прізвище на прізвище дружини.

Сьогодні маємо протилежну ситуацію. Мазепа настільки заангажований творцями новітньої української ідеології, що сам факт існування живих Мазеп сприймається, як зазіхання на владу. Як поскаржився мені Мазепа з Батурина: «Нашим політикам національний герой потрібен мертвий і без родичів, тоді його ім’ям легше скористатися».

— Чи тавро «анафеми» гетьмана Мазепи психологічно тяжіє над вами?

— Враховуючи, що анафему було накладено з ініціативи світської влади на людину, яка для багатьох українців є прикладом вірного служіння православній церкві, я не переймаюся духовною складовою цього питання. Якщо РПЦ перестане бути політичним інструментом у руках керівництва Росії, вона сама виправить цю історичну помилку.

Микола СТАРОДУБ