Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Видавничий світ гуде — гряде новий «Книжковий журнал», з однойменною назвою. Чутки, хто видаватиме і хто замовлятиме музику, хто редагуватиме, курсують по видавництвах, письменницьких колах, тусовках, обростають фантастичними подробицями і повертаються до джерел у нових барвах. Єдине, що збігається в цих чутках — ім’я головного редактора: Юлія Поцілуйко, колишня редакторка журналу «Книжковий клуб плюс». «УМ» звернулася до Юлії з проханням розповісти, що ж буде насправді.
— Якщо все буде добре, перший номер вийде 20 січня, — сказала Юлія Поцілуйко. — Швидше за все, назва буде «Книжковий журнал», але, враховуючи те, що вона ще не запатентована, назва може змінитися. (Робоча назва, за інформацією «УМ», була «Книжковий клуб 3»). Це буде щомісячник, популярне видання для середнього класу, яке відповідатиме на запитання «що читати». Поки що команда — це я, заступник редактора Ростислав Мельників і Оксана Баратинська — наш незмінний дизайнер, секретар та решта. Я з проектом такого видання ношуся вже два роки, ходила у різні структури, вела переговори з інвесторами, і, нарешті, Держкомтелерадіо та ДАК «Укрвидавполіграфія» погодилася його видавати».
— Кажуть, до журналу має стосунок директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький?
— Олександр знав про цю мою ідею і допоміг переконати керівництво «Укрвидавполіграфії» в потрібності такого видання.
— У державної структури, очевидно, будуть свої вимоги до змісту, до напряму...
— Поки що були тільки побажання співпрацювати з тими державними органами, які займаються книговиданням — Книжковою палатою, Державним комітетом телебачення і радіомовлення. Я сподіваюся, журнал не буде дуже заангажований у цьому напрямі, ми, швидше, послуговуватимемося тими цифрами, статистикою, офіційними даними, які є в розпорядженні державних структур.
— Яким ви бачите цей журнал?
— Це буде глянцевий журнал про книжки — на крейдяному папері, з великою кількістю якісних фотографій, з невеликими матеріалами — попереджаю, аналітики буде обмаль, максимальний обсяг тексту — 5000 знаків, і то це для інтерв’ю. В першу чергу матеріали будуть написані легким, невимушеним стилем, притаманним глянцевим виданням. Журнал буде трошки скандальним, але не настільки, щоб називатися «жовтим».
— Це буде щось на зразок «Что читать», який у Москві видає Олександр Гаврілов?
— Ні, це видання абсолютно іншого формату. В будь–якому разі я не можу поки що це обговорювати? воно занадто молоде — як ви знаєте, світ побачило тільки перше число.
У своєму журналі, окрім порад щодо читання, інтерв’ю з помітними персонами книжкового світу, свіжих пліток про те, що відбувається у вітчизняному та зарубіжному літературному середовищі, ми плануємо писати про мистецтво, друкувати ексклюзивні кулінарні рецепти від письменників, представляти найсвіжішу інформацію про нові проекти, гучні книжки тощо.
— А тираж і ціна?
— Перший наклад буде 3–5 тисяч, а ціна орієнтовно — 8—10 гривень.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>