Горе нашим грошам

Гіркими сльозами плачуть наші гроші. Занадто багато проблем на нас навалилося, і на всіх українців у держави тепер не вистачає коштів. І не вистачатиме ще більше! Скажена інфляція і не надто зважена політика уряду в цій царині відчутно вдарили по гаманцях українців. А економічна криза лише підкинула хмизу в багаття. Експерти б’ють на сполох: нинішня пенсія та зарплати не здатні забезпечити гідне життя українцям. Але не виключено, що в наступному році вони будуть ще більш занижені.

Зарплати «дрібнішають», борги зростають

Економічні реалії не додають українцям оптимізму — криза все більш «з’їдає» наші статки. За даними Держкомстату, рівень середньої заробітної плати у порівнянні з минулими місяцями відчутно знизився — у деяких сферах економіки майже на 11 відсотків. Зростає і заборгованість із зарплати — з початку 2008 року вона виросла на 56 відсотків і станом на 1 листопада «перевалила» за 1 мільярд гривень. Роботодавці вже починають економити і пропонують своїм новим працівникам меншу зарплату — у середньому на 100 доларів.

Але розкажіть про це цінам! Вони як зростали, так і ростуть — тягнуться догори вслід за доларом. Експерти вже порахували: за цей рік лише продовольчі товари подорожчали на 34 відсотки. Найбільше додали у ціні м’ясо та м’ясні продукти, молоко, олія, фрукти, хліб та макаронні вироби. Але і це не межа. Додайте до втраченої суми ще подорожчання комунальних послуг (ціна на газ же у новому році неодмінно зросте!), підвищення цін на побутову техніку, меблі, транспортні послуги. Загалом же, за оцінками експертів, ціни 2009 року виростуть більш ніж на 17 відсотків.

Однак не лише криза винна в економічній скруті населення. Українці, доходи яких прив’язані до прожиткового мінімуму, втрачають свої гривні впродовж усього року. Експерти відзначають: за 10 місяців 2008 року інфляція сягнула позначки 18 відсотків. А за підсумками року може досягти й 23. Однак це не змусило можновладців, враховуючи інфляційні процеси, збільшити розмір прожиткового мінімуму.

Від цього, звісно, постраждали найменш захищені українці. «У поточному році внаслідок значного розриву між законодавчо встановленими та фактичними розмірами прожиткового мінімуму кожен пенсіонер, доходи якого дорівнюють або є меншими прожиткового мінімуму, недоотримує за рік пенсії у сумі близько 840 гривень, — наголошує заступник керівника Головної служби соціально–економічного розвитку секретаріату Президента України Руслан Дорошкевич. — Також це відображається на реальних розмірах державної соціальної допомоги інвалідам, одиноким матерям, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням».

Отож «Тимошенківська» тисяча гривень — розрекламована компенсація знецінених вкладів — однаково безслідно пішла в «інфляційну» піч.

Пенсії та зарплати «бюджетникам» зменшать?

Майбутня доля пенсій та зарплат працівників бюджетної сфери теж виглядає туманною. Фахівці не виключають, що ці виплати будуть незабаром занижені. «Уже з нового року українські пенсіонери можуть отримати значно меншу пенсію, ніж зараз, — прогнозує керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук. — А з першого грудня розмір посадового окладу медиків та освітян (практично всіх бюджетних працівників!) може стати нижчим від розміру мінімальної зарплати».

В усьому винні законодавчі нюанси, на які уряд пішов свідомо й усувати які не поспішає. Як уже писала «УМ», цього року за ініціативою Президента запроваджено новий принцип нарахування пенсій — кожен «зайвий» рік стажу збільшує пенсію на 1,35%. Однак ця норма діє лише до 31 грудня нинішнього року, після чого Пенсійний фонд не матиме законних підстав для встановлення справедливих пенсій людям, що вийдуть на пенсію після 1 січня 2009 року. Більше того, так само 31 грудня припиняють існувати і збільшені розміри виплат при народженні дитини. Адже нового бюджету Верховна Рада не прийняла і не врахувала відповідні витрати. «Теоретично ці параметри розрахунків можна знову зафіксувати в Законі «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Але хто сьогодні гарантує, що бюджет буде ухвалено вчасно і що в ньому буде передбачено таку норму?» — зауважує Світлана Конончук.

Що стосується зарплат для «бюджетників», та вона, нагадаємо, нараховується на основі єдиної тарифної сітки, яка встановлює коефіцієнти в оплаті праці залежно від кваліфікації працівника. А розміри посадових окладів «відштовхуються» від ставки працівника першого розряду, яка дорівнює мінімальній зарплаті. Щоправда, Кабмін тут зробив малозрозумілу «маніпуляцію» — ухвалив Постанову №939, якою оплату працівника першого тарифного розряду прив’язав уже не до мінімальної зарплати, а до фіксованої суми — 545 гривень.

«Фактично це означає, що з 1 грудня 2008 року (тобто через кілька днів), коли мінімальна заробітна плата підвищиться до 605 гривень, працівники бюджетних установ будуть отримувати штучно занижену урядовою постановою зарплату, яка не відповідає нормі закону і рівню потреб українців, враховуючи зростання інфляції, — стверджує Світлана Конончук. — Чому оклад має бути меншим, ніж мінімальна зарплата, — варто поцікавитись в уряду. Я дуже сумніваюся, що керівництву Кабміну не було відомо про основні соціальні стандарти, передбачені законом про держбюджет. Можливо, уряд, десь через тиждень відмінивши власний документ, розповість про свою чергову турботу про людей і про підвищення зарплат «бюджетникам»? До того ж чинна тарифна сітка, яку поетапно вибудовували роками, втратить сенс свого існування — ми знову повернемося до зрівнялівки в оплаті праці».

Зарплатам і пенсіям — окремий закон

Існуючу проблему із зарплатами освітян та медиків визнає і перший заступник міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко. «У держбюджеті на 2008 рік чітко зафіксовано, що мінімальна зарплата з 1 грудня зростає до 605 гривень. Але, на мій погляд, важко прогнозувати, чи будуть підвищені з цієї дати зарплати працівникам бюджетної сфери, — каже Павло Валерійович. — Адже в цій ситуації «першу скрипку», безумовно, грають міністерства фінансів і економіки, які дають негативні прогнози щодо економічних процесів у державі і виконання бюджету в листопаді–грудні цього року. Такий розвиток подій у мене викликає настороженість і не додає оптимізму щодо того, що це підвищення відбудеться. До чого це призведе? Розміри посадових окладів «бюджетників» залишаться на нинішньому рівні. І ця ситуація триватиме доти, доки не буде ухвалено бюджет на наступний рік».

Щоправда, і наступного року на особливі вигоди розраховувати не доведеться — грошей у держави на це просто немає. До того ж пік кризи у нас ще попереду, а відтак затягувати паски доведеться ще сильніше. Водночас експерти переконані: держава зобов’язана, не занижуючи соціальних стандартів, гарантувати виплату бодай обіцяного законом.

Уникнути зменшення пен­сій, зарплат та соціальних допомог можна передбаченими коштами у новому бюджеті. «Або ж уряд (у разі неприйняття бюджету) має взяти на себе політичну відповідальність і не допустити зниження соціальних стандартів у державі, передбачивши встановлення розмірів усіх соціальних виплат своїми окремими постановами», — зазначає Павло Розенко.

Колишній міністр праці та соціальної політики, голова фракції «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко пропонує парламенту ще один варіант — проголосувати за його антикризовий соціальний закон, який передбачає усунення розбіжностей у законодавстві щодо пенсій та зарплат освітянам і медикам на постійній основі, а не тимчасово. «Ухвалювати цей законопроект потрібно вже у грудні 2008 року. У депутатів, які почнуть працювати з 2 грудня, залишається небагато часу на «розкачку», — переконана Світлана Конончук. — Якщо зміни у закон про пенсійне страхування не будуть внесені до 31 грудня 2008 року, а парламентарії похопляться пізніше і зроблять це десь у січні, то неминуче виникнуть додаткові складнощі для пенсіонерів, які будуть чекати на перерахунок. Враховуючи, що на наступний рік планується чимала інфляція, то навряд чи пенсіонери зрадіють перерахунку пенсій (для чого ще потрібно відстояти чергу у відділенні Пенсійного фонду), а не коштам, виплаченим вчасно і у звичному обсязі».

Окрім того, як запевняють «нашоукраїнці», їхній законопроект подбає і про потенційних безробітних. Так, В’ячеслав Кириленко пропонує змінити положення чотирьох базових соціальних законів, які стосуються гарантій на випадок безробіття. Тоді, мовляв, люди, відправлені у вимушені відпустки у зв’язку з зупинками підприємств, зможуть отримати допомогу з часткового безробіття у розмірі 2/3 окладу. Шляхом внесення змін до Закону «Про зайнятість населення» також «нашоукраїнці» пропонують дозволити фінансування громадських робіт за рахунок не лише місцевих бюджетів, а й державного. Це дозволить дати тимчасову роботу людям, які її втрачають внаслідок кризи, а також сконцентрувати громадські роботи, наприклад, на будівництві доріг і мостів. Окрім того, законопроектом пропонується передбачити економію коштів, призначених для функціонування чиновницького апарату. Без дорогих авто й роздутого штату держслужбовці, безумовно, обійдуться. А ось пенсіонери і «бюджетники» без достойних доходів — навряд чи.