Час — наш прихований союзник. А росія торгує партнерами
Світ продовжує штормити війнами. Локальні конфлікти давно вже такими не є. Усі вони пазли однієї картини планетарного пожарища війни. >>
Делегація «Нафтогазу України» на чолі з керівником НАК Олегом Дубиною літала до Москви недаремно. Щоправда, виконувати вказівку Прем’єра й терміново замовляти чартерний рейс у понеділок надвечір виявилося зайвим — у «Газпромі» українців позавчора так і не прийняли. Зустріч відбулася вчора. «Нафтогаз» пообіцяв до 1 грудня погасити заборгованість за «блакитне паливо», поставлене нам у вересні, та частину боргу за жовтень. Голова правління російського концерну Олексій Міллер при цьому нагадав українському візаві: відповідно до підписаного у жовтні меморандуму, перехід на прямі довгострокові контракти можливий тільки за умови погашення українською стороною всієї заборгованості.
Тим часом сьогодні спливає термін, який дав Президент Прем’єру, аби загладити всі гострі кути з колегою Путіним навколо безперебійного постачання газу. Вчора у канцелярії глави держави засумнівалися, що за останню добу Юлія Володимирівна зможе домогтися прориву у непростих перемовинах. «Очевидно, якщо уряд не справиться з цим завданням, то Президенту України доведеться самому вирішувати це питання», — сказав уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
За прогнозами Соколовського, російський газ у І кварталі 2009 року для України коштуватиме 150 доларів — рівно половину його вартості для середньоєвропейського споживача. У ІІ півріччі вартість газу, прив’язаного до «нафтового кошика», знижуватиметься. Тож якщо «правильно» проводити перемовини з російським партнером і дотримуватися попередніх домовленостей про поступовий перехід на європейську формулу ціноутворення, резюмує Богдан Соколовський, «блакитне паливо» обходитиметься нам менш як 100 доларів за тисячу кубів.
Утім, на думку першого заступника президентського секретаріату Олександра Шлапака, уряд проводить газові перемовини з росіянами надто вже непрозоро. І цей фактор дає змогу Кремлю раз по раз вдаватися до політичного шантажу.
Світ продовжує штормити війнами. Локальні конфлікти давно вже такими не є. Усі вони пазли однієї картини планетарного пожарища війни. >>
31 березня 2019 року — дата, яка мала стати початком великого перезавантаження. >>
Хаос війни розповзається по планеті. Скажімо, Європа готується до цього давно — не місяцями, а роками. >>
Так інколи складається історія: майже одночасно відходять постаті, які тримали не лише церкву, а й саму конструкцію нації. >>
Значно покращити керованість у військах дозволила реформа армійських корпусів, втім наразі повноцінно сформовано та розгорнуто лише один корпус із 18 заявлених. >>
Президент Володимир Зеленський втягує країну в чужу війну на Близькому Сході. >>