Кожний ранок Валерій Маснюк розпочинає з обливання холодною водою. Набирає з крана два відра води, в одних плавках босоніж спускається зі своєї квартири (другий поверх) у двір багатоповерхівок по вулиці Тараскова. Там на траві (взимку — на снігу) 67–річний черкащанин декілька хвилин стоїть із широко розкинутими руками, долонями догори, та подумки просить для себе і своїх рідних здоров’я. Потім Валерій Левкович виливає на себе холодну воду з відер і йде додому. Рушником не витирається. Цю процедуру він повторює ще й увечері.