Не кажи гоп, поки не нагрієшся

Ситуація із опалювальним сезоном у Луцьку знову вийшла не те, що з–під контролю, а взагалі втратила будь–яку логіку дій тих, хто так чи інакше до цього причетний. Початку сезону гарячих батарей в обласному центрі Волині передувала кількамісячна боротьба міської влади з приватною енергетичною компанією «Луцьктеплоенерго», що у сумнівний спосіб свого часу приватизувала стратегічну для міста найбільшу котельню на вулиці Карбишева. Спершу компанія шантажувала владу і місто, три місяці не подаючи гарячої води у кілька мікрорайонів міста. І тільки привид холодів, що наближалися, змусили міського голову вдатися до радикальних дій і самовільно розпломбувати котельню й дати людям воду й тепло вчасно, тобто з 15 жовтня.

За це його піддав шаленій критиці «Нафтогаз України»: Богдана Шибу змушували припинити подачу тепла до виділення лімітів газу для міста, але він заручився рішенням міськрайонного суду, що забороняло будь–кому вчиняти якісь дії стосовно обігріву помешкань лучан. Тоді Київ знизив тиск у газовій трубі для Волині до мінімальної позначки, через що припинилася подача газу на деякі підприємства, які мають ліміти і навіть заплатили за «блакитне паливо». На селекторних нарадах газові чиновники відверто знущалися над волинянами, мовляв, як тільки пан Шиба відключить котельню на Карбишева і припинить самовільну подачу тепла, тиск у трубі відразу підніметься.

Натомість Луцьк від свого не відступався, адже борги за спожитий газ місто погасило повністю, навіть борги приватної компанії. Проте лімітів на газ Луцьк так і не отримав. І ось коли зима дихнула по–справжньому, по місту завдали ще одного удару і знову це зробив ображений підприємець Олександр Кропива, який є керівником «Луцьктеплоенерго»: 18 листопада його компанія вкотре припинила подачу гарячої води і тепла у 33–й, 40–й та 55–й райони міста. І знову людям «вішають локшину», що винна влада. А причина припинення теплопостачання — місто не проплатило аванс за листопад. Хоча населення за листопад може заплатити до кінця місяця, а виробникам теплової енергії хочеться вже. Проте ще зовсім недавно саме ця компанія мала перед газовиками багатомільйонну заборгованість, яку допомогло погасити саме місто!

Хто винен і що робити — відповіді на ці запитання лучани поки що не почули. А батареї стали холодними навіть у дитячих садочках. У житлових будинках вони або геть холодні, або ледь теплі. Замість гарячої у кранах вода температурою 30—40 градусів замість 80. Та й то не в усіх. Депутати міськради на сесії прийняли звернення до прокурора міста з вимогою притягнути керівника компанії до відповідальності. Обіцяли також зробити перерахунки платежів лучан за тепло та гарячу воду, бо люди фактично їх не отримують ось уже шостий день. Але поки прокурорська машина розкрутиться, зима може прийти справжня. Залишається лише незрозумілим, чому 60 тисяч людей має мерзнути, якщо за газ і послуги вони проплатили стовідсотково? І чи є в нашій державі механізми, які захистили б громаду від шантажу недалекоглядного бізнесмена, який зробив заручниками власних амбіцій десятки тисяч людей? Питання поки що риторичні. До речі, того дня, коли знову припинили подачу тепла з котельні на Карбишева, пан Кропива був у Києві. Може, саме у столиці сидять його основні «консультанти»?