Побачити цитадель

Зранку 14 листопада на майдані біля Батуринської цитаделі було велелюдно. Місцевих жителів, представників з усіх регіонів України й журналістів зібрав обряд перепоховання останків загиблих 300 років тому під час Батуринської трагедії українців. Ця подія межує зі ще одним фактом — знайомством учасників процесії з відтвореним історичним комплексом на території вже національного заповідника «Гетьманська столиця».

Цитадель зібрала на прощення

Розкопки на території колишньої Батуринської цитаделі археологи вели з 1995 року, коли й був створений заповідник. Але сам задум відновити цитадель виник близько півроку тому з ініціативи Президента України Віктора Ющенка. Тоді ж і закипіла робота археологів на чолі з керівником експедиції, завідувачем кафедри історії та археології Чернігівського педуніверситету Володимиром Коваленком. Влітку мали нагоду зробити внесок у дослідження й майбутні археологи — студенти Ніжинського та Чернігівського педуніверситетів. «Цього року сезон тривав найдовше — все літо, тобто в три заїзди, як у літньому таборі, — ділиться враженнями Ольга Копійко, другокурсниця ніжинського «вишу». — Розкопки вели з восьмої ранку до о пів на дев’яту вечора. Це копітка, проте дуже цікава праця!».

Завідуюча відділом науково–просвітницької роботи заповідника Наталія Сердюк каже, що практикантам вдалося виконати дійсно титанічну роботу. На глибині п’яти метрів знайшли рови, а також фундамент собору Живоначальної Трійці, який шукали дванадцять років! Споруди всередині комплексу також відтворені з нуля, адже єдине, що знайдено на цитаделі, — фундаменти гетьманського будинку і безліч вражаючих поховань, особливо жіночих і дитячих. Археологи з’ясували, що датуються вони листопадом 1708 року. Саме тоді, за переказами, у ніч на 1 листопада один із полкових старшин зрадив гетьмана Мазепу і розповів ворогам про таємний лаз, що вів у фортецю. Московське військо, скориставшись підземним ходом, вдерлося у місто. Насильницька розправа над батуринцями і була відплатою за наміри гетьмана стати на бік шведського короля Карла XII і таким чином продовжити боротьбу за незалежність України. Сили були нерівними і дуже скоро російські війська перейшли до грабунків, підпалів і розправи з непокірними. Проти оборонців гетьманської столиці застосували тактику «випаленої землі».

Ці історичні факти підтверджуються результатами першого знайденого поховання. Поплавлена від вогню іконка розміром 7Х8 см роботи києво–печерських майстрів стала знаковою для дослідників. Її знайшли на кістяку вбитої літньої жінки. Крім того, виявили і різноманітні побутові речі: перстні, козацькі люльки, частину бронзового з посрібленням пояса, який належав козацькому старшині. Ці знахідки відтепер стануть достойними експонатами нового музею, зробленого за підвищеними європейськими стандартами, включаючи режим температури й вологості. А останки оборонців Батурина відтепер зберігатимуться у підвальному приміщенні Воскресенської церкви.

Меценатство несе патріотизм

Цікавими є розрахунки археологів щодо веж на території комплексу. За залишками порохових і зернових ям вони дізналися, що вежі були не тільки оборонними спорудами, а й складськими приміщеннями для зберігання державного запасу на випадок облоги. Зернові й порохові ями знайшли по периметру до майдану. Робилися вежі з міцної батуринської глини, а потім обпалювалися всередині вогнищем, після чого були схожими на великий глек, в якому не проростало зерно, а порох не відсирівав. У одній з таких ям знайшли навіть кістяк підлітка. Очевидно, він задихнувся від пожежі. Археологи вирахували і розміщення ровів. Коли при­їхали проектанти робити в’їзну браму, науковці показали конкретне місце, де її розмістити, насправді керуючись лише гіпотезою. Під час розкопок великою глибинною технікою екскаватори наткнулися на справжні укріплені колоди, які закладалися орієнтовно у 1660–х роках.

Сьогодні всі відтворені споруди — дерев’яні. Проте це ні в якому разі не є ознакою примітивізму, говорить пані Наталія, оскільки Батурин — Поліський край. Наразі до об’єктів дослідження археологів додалися ще два — у цьому році меценати викупили садиби, які мають намір «музеєфікувати». За словами «губернатора» Чернігівщини Володимира Хоменка, роботи пов’язані насамперед з імовірністю включення Батурина до туристичних маршрутів, оскільки Чернігівщина, крім гетьманської столиці, багата подібними історичними місцями. Навіть зараз, коли роботи з відтворення історичного комплексу ще не завершені, буквально щодня до Батурина з’їжджаються десятки туристів. Як говорить пан Хоменко, надання Батурину статусу міста вплине в подальшому на його соціально–економічний розвиток та інфраструктуру. Готелі, кафе, яких зараз немає, з’являться тут тоді, коли спонсори побажають вкласти гроші у розвиток комплексу, оскільки, за словами пана Хоменка, державні кошти в цю галузь залучати не будуть.

Побачити повноцінну картину Батуринської цитаделі майбутні туристи зможуть уже в грудні цього року. Саме тоді планується завершити всі відтворювальні роботи. Поки що екскурсантів збирає Будинок генерального судді Василя Кочубея, де розповідають про історію Батурина, створення самого музею та демонструють експозиційні речі. Міністр культури Василь Вовкун пов’язує затримку робіт з економічною кризою і каже, що наразі про відкриття не йдеться — відбувся лише обряд перепоховання останків. «Мимо цієї дати пройти не можна, бо вона має свій вік, число і місяць. Сьогодні ми робили обряд перезаховання тих останків, які були знайдені на території цитаделі. Наша місія полягала в тому, щоб, освятивши церкву, занести до неї останки».

За словами міністра, задля швидшого завершення робіт уже зараз до реконструйованого заповідника надходять благодійні внески. Адже коштів на роботи, що включають відтворення цитаделі та палацу Розумовського, виділено 80 мільйонів гривень, і ця сума є недостатньою. Наразі мешканці вже міста, а не села Батурина, спостерігають за істотними змінами у них на очах. Навіть у день освячення храму та скорботної ходи за загиблими оборонцями на вулицях старанно і дуже поспішно вимощували тротуарні доріжки, а на проїжджій частині засипали щебінь. Невдовзі відбудеться встановлення п’яти бронзових гетьманів на центральній площі.

Ганна РИБАЛКА