20–річного Андрія Любку називають найперспективнішим поетом Закарпаття. Він каже, що це занадто слабо. Колись він читав вірші в гуртожитку, після чого його назвали найкращим поетом «общаги». Для Андрія ці два звання фактично рівні — слабкі. Адже плани на майбутнє в поета значно масштабніші, вони виходять далеко за межі Закарпаття.

У рецензії на його нову збірку «Тероризм» автора порівняно з давньогрецькими поетами, у яких все має бути красиво. У віршах Любки постає така собі неолюбов: на тлі сучасного життя з його постійними стресами, нанотехнологіями та шаленим ритмом нуртує таке ж сучасне кохання — на межі смерті чи нервового зриву, у стані стресу чи ранкової ніжності. Кохання в умовах тероризму.