Віктор проти Віктора?

Учора Верховна Рада могла залишитися без Голови. До відставки Арсенія Яценюка, на якій наполягали «Регіони» й Блок Литвина і яку підтримували комуністи та навіть шмат фракції «НУНС», залишався один крок. Станом на 17.20, коли цей номер «УМ» підписувався до друку, доля спікера висіла на волосині — у парламенті завершилося засідання лічильної комісії. Мінімальним кворумом — 10 осіб — вона затвердила бюлетень для таємного голосування. Однак «регінали» і Ко наполягали на тому, щоб відставити Яценюка звичайним, «кнопковим» голосуванням. БЮТ заблокував трибуну, аби не допустити порушення регламенту. Утім усе йшло до того, що спікер залишиться на посаді — голосів якщо й набиралося, то в самісінький «притик». «Регіони» самі визнавали, що є лише картки, «фізично» ж депутатів у залі бракує.

Хто копає під Яценюка

Чи не вперше в історії нинішнього скликання Верховної Ради фракція Блоку Тимошенко заблокувала парламентську президію не для того, щоб не пустити до неї Арсенія Яценюка, а для того, щоб його... захистити. Вітер політичних домовленостей та інтриг, який учора нагнав над Головою ВР чорні хмари, укотре змінив свій напрямок, знову зробивши учорашніх опонентів союзниками і навпаки. І ось уже не БЮТ, як два місяці тому, а шматок «НУНС» у вигляді «Єдиного центру» дружно голосує з Партією регіонів, комуністами і «литвинівцями» — за включення до порядку денного питання про відставку «нашоукраїнського» спікера. Саме завдяки «єцистам», котрих, як відомо, контролює голова секретаріату Президента Віктор Балога, це питання — з другого заходу — набрало 229 голосів. Окрім Петьовки, Білозір, Полянчича, Кріля, Тополова, Бута і Лесі Оробець, за це рішення проголосували також Іван Плющ і номінальний БЮТівець Ігор Рибаков, якого також вважають наближеним до Балоги. Пізніше БЮТівці заявили, що картки Бута й Рибакова «просто вкрали й ними скористалися».

«От тепер і стало ясно, під Банковою я чи не під Банковою, — зауважив на брифінгу Яценюк, якому навіть колеги по фракції закидали аж занадто палку вірність секретаріату Президента. — Я був, є і залишаюся незалежною особою — це не всіх влаштовує, і це добре». Водночас спікер неоднозначно натякнув на те, хто саме під нього «копає», маючи на увазі Віктора Балогу: «Питання про відставку Голови Верховної Ради не підтримувалось ні Президентом, ні блоком «НУНС», ні БЮТ. Тому ті гравці, які намагаються грати самостійно, — головне, щоб вони потім не програли».

«Регіони» питають: «Доколє?»

Перша ранкова спроба порушити питання про відставку Яценюка зазнала невдачі, набравши тільки 220 голосів. Домагалася відставки Голови ВР (який, до речі, сам написав заяву про складення повноважень два місяці тому — після розпаду коаліції) — Партія регіонів. Відповідну постанову зареєстрував Владислав Лук’янов, пояснивши своє бажання, зокрема, «неетичною поведінкою» спікера. «Ну він, наприклад, часто дозволяє собі коментарі, які не стосуються змісту законопроекту, а виражають винятково настрій самого Яценюка, — пояснив Лук’янов «Україні молодій». — І взагалі, він уже давно подав у відставку, а сьогодні продемонстрував, наскільки щирим був цей його намір, зробивши все, щоб зірвати це питання. Щоб Україна й надалі перебувала в такому підвішеному стані, коли немає коаліції, не можуть ухвалюватися законопроекти, політичні сили не хочуть сісти за стіл переговорів і знайти вихід із ситуації, а народ страждає... Думаю, що запитання «Доколє?!» починає зріти в більшості голів і поступово приходить і сюди, у Верховну Раду».

А останньою краплею, яка, за словами «регіонала», змусила його ініціювати відставку Яценюка, стала поведінка Арсенія Петровича на погоджувальній раді в понеділок. Там спікер, лідер свого блоку Володимир Литвин і представник «Регіонів» Олександр Єфремов посперечалися, чи був фальсифікований антикризовий закон, проголосуваний позаминулого тижня. «Литвинівці» за підтримки ПР наполягають на тому, що в остаточному варіанті закону з’явилася норма щодо індексації мінімальної зарплати на рівень інфляції. Хоча при розгляді законопроекту в сесійній залі депутати її відхилили. І хай там як Арсеній Яценюк закликав «підняти стенограму й переконатися на власні очі, що ми ухвалили», Блок Литвина з «регіонами» наполягали на своєму.

«Тепер прослідкується причинно–наслідковий зв’язок між цими заявами про якісь там зміни і фальсифікації у законі. Це була так звана артпідготовка», — констатував Голова ВР після ранкового засідання.

Ланки одного ланцюга

Після того, як голосування за початок процедури відставки спікера виявилося нерезультативним, нардепи встигли трошки попрацювати над порядком денним — зокрема, запросили на сьогодні до ВР Генерального прокурора, аби він розповів про корупційні дії окремих парламентаріїв, підтвердивши або спростувавши корупційні звинувачення, які лунають від СБУ. Викликали «на килим» і голову Фонду держмайна Валентину Семенюк, відставки якої знову прагне БЮТ.

А потім дві «антиспікерські» фракції попросилися на перерву. Під час якої, очевидно, і вирішувалася доля Арсенія Яценюка. Після повернення до сесійної зали «єдиноцентристи» передумали і стали на бік «Регіонів». Побачивши на табло «229», спікер закликав лічильну комісію готуватися до голосування бюлетенями (за регламентом, саме таємним голосуванням обирають і звільняють Голову ВР).

Але на цьому інтрига не вичерпалася — Партія регіонів заявила, що з бюлетенями возитися довго й нудно, і попросила поставити також на голосування свою постанову про зміну форми голосування. На звичайну — кнопками. Тут уже збунтувалися «нашоукраїнці» та БЮТівці. Останні виступають категорично проти відставки Яценюка з двох причин. «Країні потрібна стабільність, а Партія регіонів займається тільки панікою і хаосом. Краще б над антикризовою програмою працювали, у них же є тіньовий уряд! Ні, вони взялися спікера знімати», — обурювалася Наталія Королевська.

Андрій Кожем’якін був іще відвертішим, не приховуючи головного побоювання БЮТ. За його словами, є підстави вважати, що у Банкової й «Регіонів» просто з’явився новий сценарій скинути Юлію Тимошенко навіть без дострокових виборів. Мовляв, першим питанням, яке в разі відставки Яценюка розглядатиметься під час керування першого віце–спікера («регіонала» Олександра Лавриновича) буде питання про недовіру Кабміну. Про те саме говорить і сам Голова ВР. Пан Арсеній каже, що «наступною ланкою ланцюга» буде спроба скинути Тимошенко й призначити — «у неконституційний спосіб» — новий, «технічний» уряд.

Що прикметно: навіть «проющенківський» голова «Нашої України» В’ячеслав Кириленко стає на бік Яценюка й Тимошенко, говорячи про спробу «дестабілізувати ситуацію» та закликаючи натомість працювати над підтримкою урядових антикризових проектів.

Щоб спікера не скинули просто в залі, де на два депутатських місця завжди знайдеться принаймні дві руки, готові проголосувати за себе й за сусіда, БЮТ заблокував трибуну. Яценюк оголосив перерву, наголосивши, що наполягатиме на голосуванні бюлетенями. І якщо результат буде негативним, узагалі відкличе свою заяву про відставку. З огляду на настрої, які панували в кулуарах, у спікера були всі підстави сподіватися, що так воно й буде.

Зрештою, той факт, що голосів за відставку Яценюка не набирається, визнали і «регіонали». «Депутати у відрядженнях, треба дати їм час повернутися», — заявив Єфремов після початку вечірнього засідання...

ПОВНИЙ МИТЕЦЬ

Пам’ятник Ющенкові як провокація

Поки в сесійній залі парламенту вирували пристрасті, у кулуарах відбувалася інтелектуальна провокація. Мистецьке об’єднання «Остання барикада», яке очолює народний депутат (фракція «НУНС») Олесь Доній, презентувало першу акцію в рамках проекту «Парламентська культура — культура в парламенті». Акція виявилася «Пам’ятником третьому Президенту України Вікторові Андрійовичу Ющенку» і мала вигляд картини роботи відомого художника Анатолія Федірка, який зобразив В. Ю. у восьмимісячному віці.

«На жаль, Верховна Рада зараз непрацездатна. Всі основні політичні гравці блокують її діяльність. Ми хотіли показати, що парламент перетворився в незаконодавчий орган. Сподіваюся, що наші іронічні, навіть саркастичні акції допоможуть політикам зрозуміти, що вони займаються не тим, — пояснив «УМ» мету акції Олесь Доній. — Чому саме Ющенко? Бо починати треба з Президента. Наголошую, не потрібно шукати в мистецьких акціях жодної агітації або контрагітації — культура повинна бути над політикою».