Мозок у пробірці

У лабораторії Рікен на півночі Японії вдалося отримати двоміліметровий «грибочок» тканини кори головного мозку людини. Для цього вчені помістили 3000 стовбурових клітин у поживний розчин. Упродовж 46 діб тканини самоорганізувалися, а в результаті утворилася нервова тканина з чотирьох шарів — дуже схожа на ту, яка з’являється в ембріона віком 7–8 тижнів. Вона формує мережу, демонструє деяку електричну активність та може активуватись спонтанно, як у справжньому мозку, повідомляє американський журнал «Сел Стем Сел». У майбутньому відкриття може стати в нагоді пацієнтам, які перенесли інсульт.

Як відомо, кожна стовбурова клітина містить повний набір ДНК, проте при створенні нової клітини лише деякі гени залишаються «увімкненими». Внаслідок цього ми отримуємо клітину певного виду. Вмиканням генів можна керувати — учені називають цей процес регуляцією експресії генів. Таким чином, теоретично зі стовбурової клітини можна утворити будь–яку іншу. Це вже успішно використовують для пересадки кісткового мозку при лейкемії. У майбутньому стовбурові клітини можна буде використовувати при лікуванні раку, хвороби Паркінсона, травм хребта та багатьох інших захворювань. Учені вбачають найбільшу цінність цих клітин не у терапії, а у дослідженнях, які можна буде провести на отриманій тканині. Нинішнє відкриття допоможе більше дізнатись про хворобу Альцгеймера і низку інших неврологічних захворювань. А у далекій перспективі мозок, вирощений в пробірці, можна буде використовувати для лікування наслідків інсульту.

За словами голови Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України, нейрохірурга Миколи Поліщука, щорічно інсульт переносять 100 тисяч наших співвітчизників. Причому кожен третій «удар» стає для хворих фатальним. У решті випадків чимало осіб залишаються інвалідами, неспроможними подбати про себе самостійно. Судина, яка мусить постійно забезпечувати людський «комп’ютер» киснем і поживними речовинами, закорковується тромбом. Через це певні ділянки мозку «випадають» із кола кровообігу. Якщо тромб вчасно не прибрати, ушкодження набувають незворотного характеру. А в результаті маємо параліч половини тіла, порушення ходи, розлади мовлення, втрату чутливості тощо.

Нейрохірурги пояснюють: важкість стану пацієнта залежить від того, які саме ділянки мозку постраждали під час інсульту. Так, в області передніх центральних звивин містяться центри управління рухами: у правій півкулі — рухами лівої руки й ноги; у лівій півкулі — правої руки й ноги. Ушкодження центрів спричиняє або повний параліч кінцівок, або проблеми з рухами. Якщо під удар потрапив так званий центр Брока, хворий або не може сказати жодного слова, або із великим зусиллям конструює малозрозумілі фрази. Якщо кровообіг був порушений у центрі чутливості, пацієнт може скаржитися на «повзання мурашок» або повністю втратити чутливість до болю чи зміни температури. Ушко­дження центру «схеми тіла» призводить до того, що пацієнт може не сприймати власні пальці як частину свого тіла та буде «відчувати» зайву кінцівку.

Цілком можливо, що скоро вчені зможуть генерувати достатньо великі шматки кори головного мозку для того, щоб імплантувати їх замість атрофованих після інсульту, повертаючи людині дієздатність. Проте день, коли це стане можливим, все ще дуже далеко. Як ствер­джує керівник проекту Йошикі Сасаі, експеримент зі створення кори головного мозку поки завершено лише на 45 відсотків.