До анналів вітчизняної історії цьогорічна липнева повінь потрапить принаймні через дві обставини: небачені досі на західноукраїнських землях розливи рік і нечувані обсяги державної фінансової допомоги, спрямованої на ліквідацію наслідків стихії. У світовій практиці знайдеться обмаль прикладів такої прискіпливої уваги першопосадовців, передусім Президента, до долі співвітчизників, які постраждали від шаленої води, бо, як зауважив Віктор Ющенко у перші дні потопу, «держава з моральної точки зору не може стояти осторонь такої біди». Інших ресурсів зарадити горю тисяч громадян не було — у нас не діє система страхування, впроваджена в цивілізованому світі.
«Влада надала таку допомогу, що якби хтось сказав, що мало, то я вже й не знаю, яку кару треба придумати тій невдячній людині», — підтвердила «УМ» 70–річна Катерина Домин, мешканка Петрилова — одного з найбільш постраждалих від стихії населених пунктів Прикарпаття.