Метал і кіловат–ситуація...

Металургійні комбінати першими в Україні відчули на собі нищівно–гальмівний удар світової фінансової кризи. У жовтні повністю зупинено виробництво сталі і чавуну в Макіївці, з липня у шість–сім разів зменшили добове продукування металу в Алчевську, вдвічі — в Кривому Розі і Дніпродзержинську. Потерпає і «Запоріжсталь»: у липні щодоби тут виплавляли 13,1 тисячі тонн сталі і 10,7 тисячі — чавуну, жовтнева ж продуктивність мартенів і печей — відповідно лише 3,9 і 4,9 тисячі тонн... Віднедавна до їх числа додався ще й єдиний в Україні виробник алюмінію.

Вогонь у печі погас

Зранку 3 листопада генеральний директор Запорізького алюмінієвого комбінату Олександр Котюк дав команду перевести у режим «гарячого простою» перші два блоки електролізного цеху. Упродовж наступних кількох діб зупинили ще 100 електролізерів, повідомив «УМ» керівник прес–служби ЗАлКу Ігор Павленко. У такому «екстрім–статусі», акцентують металурги, обладнання може перебувати щонайбільше десять діб. Люди ж уже відчули наслідки консервації електролізного виробництва: 130 осіб одержали повідомлення про ймовірне скорочення. І це лише «квіточки», позаяк ВАТ «Запоріжобленерго», обмеживши подачу струму до так званої «технологічної броні», акцентує: це хоча й поетапне, але повне знеструмлення ЗАлКу! Сергій Козленко, один із керівників технічного аудиту «Запоріжобленерго», каже, що енергетики на поступки металургам ішли впродовж трьох років, однак «кіловатний» борг ЗАлКу перевищив 12 мільйонів гривень: «Така ситуація може призвести до енергетичної кризи в області. У нашого ВАТ виникли проблеми розрахунку з ДП «Енергоринок».

Нині попит ринків на алюміній у світі різко знизився, і на Лондонській біржі металів за тонну алюмінію можна виручити максимум 1900 доларів. Але фахівців непокоять не лише світові тенденції. Сьогодні за показником енергосегменту в структурі собівартості продукції — 48 відсотків! — комбінат став ледь не світовим антирекордсменом — за європейськими стандартами призупиненню підлягає виробництво алюмінію, в якому частка електроенергії сягне тридцяти відсотків. Згадані два фактори і спричинили збитки комбінату: 1,6 млн. доларів — у серпні, 5,6 млн. — у вересні, а в жовтні вони «перестрибнули» планку у 10 млн. «зелених». Який сенс продукувати збитковий метал?..

Близько трьох мільйонів доларів ЗАлК «втратив» винятково від подорожчання електроенергії: у 2007 році вона здорожчала на чверть, торік — ще на 46 відсотків і наразі становить 0,087 долара за кіловат. Щомісяця виробники «крилатого металу» споживають електрики вже на 85 мільйонів гривень (ЗАлК «з’їдає» п’яту частину кіловат/годин, спожитих в області!).

Запорізькі металурги сподіваються, що на те вона і світова криза, аби Кабмін не дрімав! І вимагають від уряду преференцій. Головним чином, дати їм диференційований тариф — іншими словами, дешеву електроенергію. Багато разів вони зверталися до урядів і Віктора Януковича, і Юлії Тимошенко. У лютому нинішнього року до Верховної Ради навіть зверталися донецькі депутати. У відповідь почули побажання: частину коштів, заощаджених завдяки преференції, ЗАлК повинен спрямувати на реконструкцію очисних споруд (це передбачено обласною комплексною програмою виходу до 2010 року з екологічної кризи). Втім пільг алюмінійщикам так ніхто й не дав. Прокоментував ситуацію міністр палива й енергетики Юрій Продан: «ЗАлКу необхідно шукати інші шляхи, — сказав очільник відомства пресі. — Питання в тому, чи провели вони модернізацію, виконали інвестиційні зобов’язання чи ні?». Міністр закцентував, що наразі немає підстав для задоволення клопотання запоріжців (і дав зрозуміти, що таке можливе хіба що в тому випадку, якщо «неефективний власник» поступиться на користь держави частиною своїх активів). Керівник НКРЕ Валерій Кравченко також виступає за збереження однакових умов формування ціни на кіловат для всіх учасників промринку.

Або гроші, або одне з двох!

Власники підприємства у відповідь стверджують: очікуйте на повну консервацію обладнання ЗалКу. «Як бонус» пообіцяли працевлаштування запоріжцям у випадку скорочення персоналу. Це, зрештою, видається нереальним — хто ж погодиться їхати хто­зна–куди з рідного Запоріжжя? А втім... ЗАлК уже почав консервацію фінансування всіх соціальних об’єктів: поліклініки, баз відпочинку, БК; світло наприкінці тунелю з’явилося лише для гуртожитку, який мерія пообіцяла прийняти до власності громади міста. Міська влада, до речі, ревно відстежує перебіг подій на ЗалКу. І це логічно, позаяк у Запоріжжі металургійний сегмент промисловості сягає 45 відсотків, і зупинка лише алюмінієвого комбінату залишить без хліба п’ять тисяч металургів (із членами сімей — десь утричі більше). На недавній прес–конференції міський голова Євген Карташов висловив занепокоєння, що половину потужностей зупинено на «Запоріжсталі», лише одна піч задіяна на феросплавному заводі, на 40 відсотків зменшує виробництво «Кремнійполімер», до грудня на ЗАТ «ЗАЗ» у роботі буде лише третина потужностей... Така «прелюдія потужної промислової кризи» спонукала Євгена Карташова до радикальних дій. Мер повідомив, що зініціював виїзне засідання Кабміну: «Я мав телефонну розмову з Прем’єр–міністром. Юлія Володимирівна попросила обґрунтувати доцільність у прибутті урядової команди до Запоріжжя і передати матеріали на розгляд Кабміну». Днем пізніше прес–служба мерії інформувала про термінове зібрання у міськвиконкомі економістів, керівників низки служб і провідних підприємств Запоріжжя. Міське керівництво нині в очікуванні: яке ж рішення прийме Кабмін у цій патовій ситуації — рятувати металургів за рахунок інших галузей чи закривати очі на можливий епіцентр соціальних проблем?..