Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Коломийська листівка із зображенням Івана Богдана, котрий пливе в Америку.
У середмісті Коломиї, на будинку №1, з якого починається площа Шевченка, 6 листопада урочисто відкрили пам’ятну дошку (автори Богдан Гладкий та Віталій Городецький) на честь, як стверджують організатори, першовідкривача Америки українського походження.
Те, що Іван на прізвище Богдан (наголос, за покутською традицією, ставиться на першому складі) в 1608 році ступив на узбережжя Північної Вірджинії, — історичний факт, що не викликає дискусій. Його підтвердив у своїй книжці спогадів, написаній у 1630 році, сам капітан Джон Сміт — відома постать англійської та американської історії. До заснування Джемстауна, першого в Америці укріплення європейців, цей любитель пригод устиг зі зброєю в руках послужити при дворах багатьох монархів та вельмож Старого Світу і навіть побував бранцем турецького султана. Шлях Сміта з османського полону проліг через Коломию, де він, імовірно, й загітував підкорювати «дикий Захід» тутешнього умільця Богдана, котрий, як написано в мемуарах, добре знався на виробництві скла і дьогтю — дуже цінної тогочасної мануфактури. І перша за океаном скляна гута була заснована саме в Джемстауні. Подальша доля вихідця з українського Покуття невідома.
Окрім Джона Сміта, про Богдана як поважного фахівця із джемстаунською пропискою, згадує і всесвітньо відомий англійський історик Норман Дейвіс. Щоправда, в англійських та польських хроніках Богдан зветься не Іваном, а Яном, до того ж поляки впродовж цілого століття називають його своїм одноплемінником.
— Ні в кого немає сумнівів, що він був коломийцем, і ніхто нині не може однозначно підтвердити Богданову національність, — переконує «УМ» один з ініціаторів увічнення його пам’яті в Коломиї Микола Савчук. — Поляки називають його своїм, а ми — першим українцем, котрий ступив на американську землю. У нас і нині на Прикарпатті мешкає чимало українців з ім’ям і прізвищем Іван Богдан. На пошанування славного земляка чоловічий клуб «Коломийці», який я очолюю, вже видав чотири листівки накладом по 1000 примірників, а щойно побачила світ моя книжка «Колумб з Коломиї».
Поки що жодного вагомого слова щодо цікавої постаті Івана Богдана не сказала офіційна вітчизняна історіографія, хоча українська діаспора у США віддавна вважає його першим українцем Америки і навіть підтвердила це поштовою маркою, випущеною ще в середині сімдесятих років минулого століття.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>