Зіркова дачниця

І хоча, як подейкують, ґрунтовне облаштування того вигідного шматка, де колись розміщувалась дослідна ділянка Національного інституту винограду і вина «Магарач», почалось давно, але тільки днями під «самобуд» підвели законну базу. Постановою Ради міністрів Криму ті 0,14 га передали народній артистці в оренду на 49 років — для індивідуального дачного будівництва. Прикметно, що в часі це якраз збіглося з 180–річним ювілеєм «Магарача». Спікер Анатолій Гриценко з цього приводу вручив його директору почесну грамоту президії ВР Криму. Либонь, як «утєшитєльний» приз.

Чи звучатиме наживо «Лаванда, горная лаванда» для кримських комуністів?

Незадовго до цього, точніше на вересневому пленарному засіданні місцевого парламенту, Софію Михайлівну «уважили» пан спікер та його вірні «регіонали» — за прийняття земельної постанови на користь естрадної зірки проголосували 59 депутатів із 91. Свою категоричну позицію відразу висловила лише фракція комуністів. Вустами її лідера В’ячеслава Захарова аргументація наводилась така (дослівно): «...у Софії Михайлівни вже надто багато, що вона має, у тому числі в Україні, приміщення на Хрещатику, в Ялті і крім цього... Ми, фракція комуністів, не будемо голосувати за це, позаяк неможливо охопити неохопне, як сказав Козьма Прутков». — «14 соток — це не неохопне, — відреагував спікер Гриценко і пообіцяв Захарову: — Я скажу, щоб вона для вас пісень не співала більше».

Ох, ця вже світова криза

Не тільки шанувальникам таланту Софії Ротару цікаво, мабуть, знати, як вона розпорядиться ще одним щедрим подарунком у межах Великої Ялти. Ще влітку, коли земельне питання тільки–но узгоджувалось на урядовому рівні, голова республіканського комітету з земельних ресурсів АРК Микола Голубєв заявив журналістам, що на тій ділянці висадять сад, який буде «навіювати Софії Ротару романтичні думки». Проте згодом з’ясувалось, що в самої орендарки дещо інші думки, більш прагматичні. Ось що розповіла тоді місцевому тижневику «Події» її невістка Світлана Євдокименко: «Допоки точно якихось проектів немає. У Нікіті (йдеться про особняк Ротару біля ботанічного саду. — Авт.) у нас усе маленьке зовсім, а там хочеться зробити фермерське господарство для ресторану... Виноград, інжир, щось таке... Ми ж створюємо свій ресторан, готель, і це буде таке невелике господарство для забезпечення свіжими фруктами, овочами.

Згаданий готель «Вілла–Софія» VIP–класу на 12 персон на ялтинській набережній сімейство Євдокименко—Ротару планувало відкрити ще влітку. До слова, дорога родинна втіха з’явилась не на порожньому місці. До початку 90–х років минулого століття це був пам’ятник архітектури місцевого значення — так звані купальні Роффе, створені знаменитим архітектором Красновим, автором проекту Лівадійського палацу. Оренда об’єкта за 20 метрів від моря, м’яко кажучи, дісталась Софії Михайлівні проблематично — рішення міськради, пригадую, у 1996—97 роках декілька разів опротестовувала Кримська прокуратура. Однак зрештою переважило те, що начебто напівзанедбаний історичний об’єкт улюблениця мільйонів відреставрує власним коштом і створить натомість будинок своєї творчості, з сучасною студією звукозапису, музичним салоном, де, з–поміж іншого, навчатимуться співу й обдаровані діти. Проте після смерті чоловіка Анатолія Євдокименка Ротару скоригувала план у суто комерційний бік.

Однак, схоже, і його зреалізувати не вдається, бо замість іменитих клієнтів нині на території «Вілли–Софії» нудьгуються лише охоронці. А нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що через світову фінансову кризу свій перший бізнес–проект Софія Ротару взагалі збирається продати. Щось з’ясувати з цього приводу у Світлани Євдокименко не вдалось — відомий номер її «мобілки» більше не обслуговується. «Цілком ймовірно, — робить припущення газета «Перша кримська», — що незабаром ми почуємо і про продаж 14 соток у «Магарачі», адже фрукти і овочі, вирощені на дармових сотках, тепер уже не дуже й потрібні. Не торгуватиме ж ними співачка на базарі?»

До речі, місцеві рієлтери вже прикинули: та «зоряна» дачна ділянка в Масандрі, попри прогнозоване затишшя на тутешньому ринку землі через кризу, все одно «потягне» більше, ніж на мільйон доларів. Так що ялтинська земля завжди вигідна інвестиція.