У туристичній галузі піар — чи не найголовніше: чим більше людей розповідатимуть іншим людям про неймовірні замки, каньйони, ландшафти, незвичайний пісок чи химерні дерева, чим більше інтелектуальних нашарувань накладеться на те чи інше місце, тим популярнішим воно буде в людській свідомості. Скажімо, екскурсія в туніський Карфаген з точки зору подивитися — нецікава взагалі. Як сказав Катон–старший, «Карфаген має бути зруйнований», так римляни і зробили. І сіллю руїни потрусили, щоб земля не родила. Від пунічного Карфагена тільки місце торгового порту збереглося, а від римського — частина терм. Але могутня міфологія, художній образ Карфагена творить дива. Отже, у світі й усередині країни мало знають про Україну, бо ми мало пропагуємо свої Берестечко і Хортицю, Ніжин і Сорочинці? На 90% саме так. Наприклад, далеко не всі українці знають, що меморіальний музей Великої Вітчизняної війни у Києві — скульптурне зображення, яке входить у трійку найвищих у світі. А найбільший острів Європі — наша запорізька Хортиця. Поки профільні міністерства і державні структури тільки планують і на папері вибудовують інформаційні піраміди до Євро–2012, до діла взялися громадські організації і соціально відповідальний бізнес. Соціально–культурний проект, який започаткували Міжнародний фонд національної пам’яті України і ЗАТ «Оболонь», так і називається «Маловідома Україна», і покликаний він, за словами президента фонду Ігоря Юхновського, «допомогти українцям і громадянам інших країн зрозуміти державу, в якій нам судилося народитися». Сьогодні в Україні налічується понад 130 тисяч пам’ятників історії та культурної спадщини, які охороняються державою. «Однак, за свідченнями експертів, це не повний реєстр культурного надбання, яким володіє Україна, — каже голова Ради правління «Оболонь» Сергій Блощаневич. — До того ж, на жаль, більшість із них занепадає. Якщо не вдається відразу все реконструювати, то хоча б треба зберегти і зробити їх цікавими для людей».
Нехай ми маловідомі, але унікальні — кажуть організатори проекту і пропонують приєднуватися до «української пропаганди» всім небайдужим. Якщо душевно написати на інтернет–сторінку «Маловідомої України» про цікаве місце рідного краю, розповісти унікальну краєзнавчу історію, надіслати хороше фото, можна стати співавтором путівника України, який популяризуватиме маловідомі історичні пам’ятки та звертатиме увагу суспільства на проблеми збереження національного надбання. Найкращого автора нагородять поїздкою по Україні. Телевізійну підтримку проекту здійснює «туристичний серіал» «Унікальна Україна», що виходить на Першому телеканалі.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
