Карлсон, який живе на Заході

      «Америка програє війну з жиром, а ожиріння вже не можна вважати особистою поразкою окремої особи, бо воно переростає в національну епідемію», б'є на сполох американський часопис «Вашингтон манслі». Та ця новітня цивілізаційна «епідемія» охопила не лише США, а й увесь Захід. Америка лише і в цьому лідирує. Особливе занепокоєння викликають рівні ожиріння серед дітей США та Європи. В Америці ця проблема вже розрослася до розмірів новітньої «американської трагедії».

      На цей час у США нараховують 5,4 млн. дітей з ожирінням, а ще сім мільйонів мають небезпечно зайву вагу. 1991 року, коли ця «епідемія» ще не набрала таких розмірів, дослідники нью-йоркського шпиталю ім. Рузвельта підрахували, що ожиріння щороку вбиває 325 тис. американців. Це у вісім разів більше за кількість смертей від СНІДу та майже дорівнює сумарній кількості смертей від алкоголю, наркотиків, вогнепальної зброї та дорожньо-транспортних пригод. Більшу кількість смертей тоді спричиняло куріння — щороку за сигаретним димом йшло життя 430 тис. американців. Але з 1991-го до наших часів відбулися значні зміни: кількість курців зменшилася, а кількість людей з ожирінням зросла і, таким чином, зайва вага стала вбивцею № 1 Америки.

      Фахівці охорони здоров'я США почали боротися із зайвою вагою своїх співгромадян ще на початку 50-х років ХХ століття. Рецепти для перемоги у цій боротьбі були простими: менше їжі і більше руху. Та за ці чотири десятиліття кількість американців з ознаками ожиріння зросла втричі. Рецепти було проігноровано, війну — програно. Сучасні американці значно «об'ємніші», ніж їхні батьки та діди. Страшніша за наркоманію, їм загрожує залежність від їжі —  їжоманія. Всупереч застереженням лікарів, у країні надалі популярна жирна та висококалорійна їжа. Хто витрачатиме час на приготування низькокалорійних страв, якщо полиці супермаркетів прогинаються від напівфабрикатів та готових закусок. Спокуси їжею не уникнути й на вулиці. Автомати з напоями зустрічаються на кожному кроці, в тому числі й у шкільних коридорах. Водії авто купують у таких автоматах напій з води, барвників, концентратів, консервантів та розчиненими в них 140 калоріями цукру, не виходячи з машини. Компанія «Кока-Кола» заявила, що ставить за мету, щоб її продукція завжди була на відстані простягнутої руки для якомога більшої кількості мешканців нашої планети. Зайві калорії не спалюються, бо дорослі день відсиджують за робочим столом, а вечір — перед телевізором,  діти — вiдповiдно, в школі, а потім перед телевізором чи екраном комп'ютера.

      По дорозі зі школи додому на дітей розставлено чергові «пастки» у вигляді дешевих ресторанів швидкого обслуговування трьох найбільших у США мереж: «Бургер Кінг», «Макдональдз» та «Ролліз». Саме школярі найчастіше відвідують ці ресторани. Лише за три з лишком долари, тобто за свої звичайні кишенькові гроші, вони можуть замовити смажену картоплю та кока-колу, які разом гарантують організму 1190 калорій, що становить більше половини добової норми дівчинки-підлітка. Якщо ж доплатити ще 80 центів, то можна отримати «кінг сайз», тобто ще більшу порцію смаженої картоплі і ще більший напій, які містять уже 1570 калорій.

      А для розвитку ожиріння достатньо лише незначного порушення калорійного балансу організму. Якщо людина щодня користується транспортом замість того, щоб прогулятися пішки 20 хвилин, то впродовж року вона набирає зайвих 26 кілокалорій, що дорівнює збільшенню ваги тіла на 2,3 кілограма. Щоденне вживання пляшки кока-коли чи іншого подібного напою гарантує впродовж року зростання ваги на 1,8 кілограма. Більшість людей набирають вагу і вкорочують собі життя саме так: день за днем, грам за грамом. Американці взагалі не ходять пішки. В їхньому розумінні піти кудись — це поїхати туди автомобілем. На вулицях великих міст починають зникати тротуари та зебри для пішоходів, тому звичайні прогулянки стають майже неможливими. Навіть під час звичайної годинної розмови з друзями спалюється на 35 калорій більше, ніж під час мовчазного годинного перегляду телебачення. Але американці і на ділі щодня «прилипають» мінімум на три години до телеекрана. Лише це гарантує річну прибавку ваги в 3,2 кілограма.

      Загальнонаціональне дослідження показало, що за період з 1991 по 1996 рік кількість американських старшокласників, які займаються фізичними вправами принаймні п'ять разів на тиждень, знизилася з 42 до 15 відсотків. 79 відсотків підлітків узагалі не займаються фізичними вправами. Особливо тривожний стан здоров'я дітей з менш заможних прошарків. Вони не мають грошей на відвідини спортивних центрів, зате достатньо кишенькових на калорійні продукти з дешевих універсамів. Батьки свідомо утримують їх перед екранами телевізорів, аби вберегти від сумнівних вуличних розваг та поганого впливу ровесників.

      Упродовж 1997 та 1998 років за спільною домовленістю міністерств охорони здоров'я США, Ізраїлю та 13 індустріально розвинених європейських країн (Австрії, Чехії, Данії, Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Литви, Ірландії, Португалії, Словаччини та Швеції) було проведено обстеження 29 тисяч 242 підлітків віком від 13 до 15 років на зайву вагу, яка загрожує обернутися ожирінням та серцево-судинними хворобами і діабетом у дорослому віці. Порівняльним критерієм служив так званий індекс маси тіла — співвідношення ваги тіла у кілограмах до математичного квадрату зросту. Найгірші показники мали американські діти. У групі 13-річних 12,6 відсотка хлопчиків і 10,8 відсотка дівчаток мали надвагу. У групі 15-річних американських підлітків зайву вагу мали вже 13,9 відсотка хлопчиків і 15,1 відсотка дівчаток. Серед дітей з європейських країн надмірною вагою вирізнялися малі з Греції, Ірландії та Португалії, а найбільш худенькими виявилися мешканці Литви. У групі 13-річних надвагу мали лише 1,8 відсотка хлопчиків і 2,6 відсотка дівчаток. У групі 15-річних — 0,8 відсотка хлопчиків і 2,1 відсотка дівчаток.

      Жир обертається для його носіїв та держави моральними, медичними і фінансовими проблемами. Останні дослідження американського Центру контролю захворюваності показали, що впродовж 2003 року у США на боротьбу із зайвою вагою та викликаними нею захворюваннями було витрачено 75 мільярдів доларів, з яких приблизно половину — бюджетних, що їх вираховують з платників податків у фонди державного страхування здоров'я «Медікер» (медична допомога пенсіонерам) та «Медікейд» (медична допомога бідним). За дослідженням, що його провів часопис Men's Fitness, «найтовстiшим містом» США є Х'юстон, штат Техас. За даними американських органів охорони здоров'я, проблеми з зайвою вагою тут мають 64 відсотки дорослих американців. 

      Проблема зайвої ваги є спільною для всіх країн Заходу. Британські експерти попереджають, що за найскромнішими підрахунками більше 40 відсотків британців наступного покоління потерпатимуть  від ожиріння. На цей час кожен четвертий чоловік і кожна п'ята жінка Британських островів мають усі ознаки ожиріння. Професор Філіпп Джеймс із Міжнародної організації боротьби з ожирінням (IOTF) попереджає: «Ми наближаємося до катастрофи». Він наголошує, що першим кроком у цій боротьбі має стати захист здоров'я дітей і підлітків.

      Головними жертвами рекламних кампаній їжі та напоїв стають діти. Професор Джеймс, слова якого цитує Бі-Бі-Сі, наголошує: «Першим кроком має стати захист здоров'я та благополуччя дітей, які тепер перебувають під загрозою, оскільки суспільство не спромоглося створити для них надійне захисне середовище, в якому вони мали б змогу набувати власний досвід та оцінку того, яку роль відіграє в нашому житті здорова їжа. Натомість діти піддаються систематичній маркетинговій обробці, метою якої є заохотити їх купувати їжу та напої з високим вмістом жирів, цукру та солі. Але ми також повинні розробити дієву стратегію, яка буде працювати в усьому суспільстві і допоможе кожному усвідомити проблеми зайвої ваги та ожиріння». Доктор Сьюзен Джебб з британської Ради медичних досліджень закликала школи як перший крок усунути зі шкільних приміщень автомати з продажу напоїв та їжі.

      Голова британської Агенції харчових стандартів  Джон Кребс попереджає, що дитяче ожиріння є «бомбою з часовим механізмом», яка вже приведена в дію і розпочала відлік часу. Дослідження його інституції показують, що тривалість життя теперішнього покоління британських дітей буде коротшою, ніж їхніх батьків. Це перше таке зменшення віку за більш ніж століття, і це від зайвої ваги. Сер Джон в інтерв'ю британській газеті «Обсервер» закликав уряд вдатися до радикальних змін у рекламі харчових продуктів, повністю заборонити рекламу нездорової їжi та закусок за посередництва відомих осіб, знаменитостей та популярних мультперсонажів. Він також пропонує запровадити на упакуваннях окремих видів нездорової їжі такі ж попереджувальні написи, які тепер є обов'язковими на цигаркових пачках.

      Депутат-лейборист Дебра Шиплі подала на розгляд проект закону про заборону на спеціалізованих дитячих телеканалах та в дитячих програмах звичайних телеканалів реклами всієї їжі та напоїв з високим вмістом жирів, цукру та солі. Останні дослідження показали, що в Англії від ожиріння потерпають 8,5 відсотка дітей шестирічного віку і 15 відсотків дітей 15-річного віку.

      Попри все це, велику роль у боротьбі з ожирінням дітей мають відігравати їхні батьки. У лютневому номері американського часопису «Педіатрія» з'явився звіт про масштабне довготермінове обстеження великої групи американських дітей з метою встановити, який вплив мають годування материнським молоком немовлят чи його відсутність на подальший розвиток у них у підлітковому віці ожиріння. Дослідженням упродовж 1988—1992 років були охоплені 177 тисяч американських новонароджених у сім'ях з низьким рівнем доходів, які, в свою чергу, були розбиті на три великі групи відповідно до етнічного походження: білі, чорношкірі та латиноамериканці. Вчені встановили, що чим довше немовлята з білих сімей з низьким доходом отримують материнське молоко, тим менше вони наражаються на ризик набрати зайву вагу в дитячому та підлітковому віці. У дітей, яких мами годували груддю менше місяця, проблеми з зайвою вагою починали з'являтися навіть у чотирирічному віці. Американська академія педіатрії, яка оприлюднила цей звіт, рекомендує матерям годувати дітей груддю принаймні рік, а Світова організація здоров'я — навiть бiльше, доти, доки це можливо. Проведене 2001 року велике опитування показало, що лише 69,5 відсотка матерів час від часу прикладали новонароджену дитину до грудей і лише 32 відсотки не позбавляли її материнського молока впродовж перших шести місяців життя. Після шести місяців лише шість відсотків американок надалі не відлучали дитину від грудей. Показово, що чим бідніша родина, тим раніше дитину позбавляли материнського молока.

      Неправильна дієта у зрілому віці є причиною того, що на цей час 61 відсоток дорослих американців мають зайву вагу або ожиріння. В американських магазинах не бракує фруктів і овочів: від звичайних до найекзотичніших. Але їх мало на столі пересічної американської сім'ї. Лікарі вказують, що дорослі чоловіки і жінки щодня споживають лише половину рекомендованої кількості фруктів і овочів та лише 20-30 відсотків рекомендованої кількості зелені (наприклад, шпинату) та бобових (гороху чи квасолі). Ці дві харчові групи цінні тим, що поставляють організму багато необхiдних речовин, але при цьому є низькокалорійними. Як результат, 2001 року 12,4 млн. американців старшi 18 років мали діабет, поява якого безпосередньо пов'язана із зайвою вагою.

      Лікарі радять американцям стежити за своїм індексом маси тіла (ІМТ), який є об'єктивним показником вагового статусу людини. Хто хоче перевірити свій ІМТ і має доступ до інтернету, може знайти калькулятор ІМТ за адресою http://www.nhlbisupport.com/bmi/. Хто не має доступу до інтернету, може легко вирахувати його на звичайному калькуляторі. Для цього масу тіла в кілограмах потрібно поділити на квадрат зросту. Наприклад, жінка має зріст 164 сантиметри і вагу 60 кілограмів. Знаходимо квадрат зросту у метрах (1,64 х 1,64 = 2,6896). Ділимо 60 на 2,6896 і отримуємо приблизно 22,3. Це і є ІМТ для такого зросту і ваги. Тепер оцінюємо результат. Є наступні категорії ІМТ:

* 18.5-24.9 — нормальна вага,

* 25-29.9 — зайва вага,

* 30-39,9 — ожиріння,

* більше 40 — екстремальне ожиріння.

      Зайва вага є не лише загрозою для фізичного здоров'я, а також для психiчного. Її носії втішають себе традиційними запевненнями, що «хорошої людини мало не буває», організовуються в клуби, для них працюють численні магазини з одягом надвеликих розмірів. Та все ж товстуни розуміють, що проблему потрібно вирішувати. Люди великих пропорцій відвідують курси відвикання від їжі на зразок зібрань «Анонімних алкоголіків». На загальнонаціональному рівні у США запроваджено «Тиждень здорової ваги». Останній такий пройшов 18-24 січня цього року.

      Світова організація здоров'я сигналізує, що нинi у всьому світi мешкає приблизно 300 млн. осіб з ознаками небезпечного ожиріння. І тому покладати цю проблему лише на плечі її носіїв не можна. Про це мусять подбати уряди. На цей час найкращий досвід боротьби із зайвою вагою у своїх громадян накопичила Фінляндія, стверджує Бі-Бі-Сі.

      У 80-х роках Фінляндія у відносних цифрах удвічі випереджала Велику Британію за кількістю людей з ожирінням, а на цей час у цій скандинавській країні 19 відсотків жінок мають ознаки клінічного ожиріння, а на Британських островах цей показник становить 26 відсотків. Фіни досягли таких успіхів завдяки звичайним урядовим кампаніям та урядовому співробітництву з вітчизняними виробниками харчових продуктів. По-перше, фінські урядовці та парламентарії самі є зразками здорового стилю життя та нормальної ваги. Кинуте на адресу когось із них слово «огрядний» чи «товстий» вважається найгіршою образою для політика. Таких товстунів в уряді не тримають, до парламенту не обирають. По-друге, всіх школярів Фінляндії щороку зважують і результати заносять до річного табеля разом з оцінками з навчальних предметів. Якщо у дитини проблеми з вагою — викликають лікаря. Кожна дитина отримує у школі безкоштовний обід з калорійністю, що дорівнює одній третинi кількості калорій, які вона має набрати впродовж доби, а уроки фізкультури є мало не головним предметом у школі. Щоправда, у фінських школах також є автомати, але в них заборонено продавати напої з цукром. Культура здорового харчування культивується також удома. І не фіскальними засобами чи шляхом заборони телереклами, а завдяки тому, що уряд поставив виробників харчових продуктів у відповідні рамки. Наприклад, 30 відсотків сирів, які є у фінських супермаркетах, мають низький вміст жирів. Для порівняння, у британських супермаркетах низькожирові сири становлять лише 10 відсотків від загального асортименту. Те, що вже робиться у Фінляндії, має стати дороговказом для решти світу, якщо він не хоче загинути у власному жирі.