Як «насолити» цукровому діабету

26.02.2004
Як «насолити» цукровому діабету

Галина Михальчишин. (Фото автора.)

      Щорічно від діабету та пов'язаних з ним ускладнень у світі помирає чотири мільйони людей. Несприятлива ситуація з цим захворюванням і в нашій країні. За інформацією головного ендокринолога Міністерства охорони здоров'я професора Миколи Тронька, офіційно в Україні зареєстровано мільйон хворих, серед них 123 тисячі  страждають від діабету першого типу і є інсулінозалежними. Але й ці цифри, на думку професора, який є директором Інституту ендокринології та обміну речовин імені Валерія Комісаренка, не досить об'єктивно характеризують ситуацію, бо діабетиків не завжди виявляють. Широкомасштабні епідеміологічні дослідження, проведені співробітниками інституту та інших наукових центрів, свідчать, що на кожний зареєстрований випадок цукрового діабету припадає 2—2,5 незареєстрованих.

      Виходячи з цього, можна казати, що реально в Україні близько двох мільйонів таких хворих. Причому всі хворі на діабет, які не потребують інсулінових ін'єкцій, з часом стають інсулінозалежними. Чому так? Про це ми вирішили розпитати у Галини Михальчишин, кандидата медичних наук, завідуючої діабетологічним відділенням Київської міської клінічної ендокринологічної лікарні, яка є базою кафедри ендокринології Національного медичного університету.

 

      — Галино Петрівно, уточніть, чим різниться діабет першого та другого типів?

      — При діабеті першого типу, яким хворіють переважно молоді люди, а в останні роки і діти, 90 відсотків клітин підшлункової залози загинули в результаті вірусного чи автоімунного ураження і не виробляють інсулін. Тому хворим необхідні ін'єкції цього гормону. При діабеті другого типу інсулін в організмі є, він навіть виробляється у підвищених кількостях. Але при цьому не справляє належної дії через порушення чутливості до нього клітин у тканинах організму. До речі, це захворювання має спадковий характер.

      — Чому вважається, що цю хворобу важко виявляти?

      — Якщо діабет не лікувати або лікувати неправильно, він прогресує з року в рік і досить швидко дає важкі ускладнення на серце, судини, нирки, нервову систему, очі. Тому і виходить, що часто діагноз «діабет» ставлять, коли людина приходить до окуліста, кардіолога, нефролога, хірурга, не знаючи, що симптоми, які його непокоять, — це ускладнення від цукрового діабету.

      Якщо вчасно не спохопитися, розвивається цілий «букет» таких ускладнень, і хворим доводиться відвідувати лікарів різних спеціальностей. Не треба зайвий раз казати, що подібне лікування суттєво позначається на бюджеті сім'ї, тим більше що такі хворі дуже часто стають інвалідами і не можуть повноцінно працювати.

      — Але в народі кажуть, що аналіз крові можна покращити дієтами...

      — Справді, раніше з рівня глюкози в крові хворого натщесерце робили висновок про стан його здоров’я. І він, знаючи, що доведеться іти до ендокринолога, міг посидіти на дієті добу і здати «гарний» аналіз, вводячи тим самим в оману і себе, і лікаря, який вважав, що все чудово і призначати якісь додаткові ліки чи дієти не варто. До речі, в більшості клінік цей контроль за діабетом лишається єдиним.

      — А що, тепер в арсеналі ендокринологів з'явилася можливість більш точно контролювати стан хворих на діабет другого типу?

      — Так, йдеться про аналіз на вміст у крові гліколізованого гемоглобіну (А1с), який необхідно робити раз на квартал. Цей показник повинен бути не вищий за 7 відсотків. 

      — Де в Україні, зокрема в Києві, можна зробити подібний аналіз?

      — Хоча б і в нашій клініці. Досягти необхідного рівня гліколізованого гемоглобіну при діабеті другого типу можна, дотримуючись за рекомендацією лікаря дієти, стежачи за своєю вагою, ведучи активний спосіб життя. А також приймаючи різноманітні цукрознижувальні препарати, в тому числі інсуліни. На жаль, при лікуванні цими препаратами часто виникає гіпоглікемія — надмірне зниження вмісту цукру в крові, що теж вельми небезпечно. У легких випадках вона проявляється слабкістю, підвищеним потовиділенням, дрижаками в тілі, порушеннями зору і так далі. Важка форма (такі напади частіше трапляються вночі) може призвести до судоми, втрати свідомості, коми і навіть смерті. Боячись розвитку гіпоглікемії, лікарі інколи призначають цукрознижуючі препарати, особливо інсулін, у малих дозах. Зрозуміло, що вони не можуть підтримувати нормальний рівень цукру в крові. Виникає ілюзія лікування захворювання, а насправді і діабет, і його ускладнення продовжують прогресувати.

      — Виходить, як не лікуй, нічого доброго людину не чекає? Невже сучасна наука досі не винайшла ліків, які здатні позбавити хворого цієї болячки?

      — Повністю вилікувати від діабету поки що не можна. Але, як вважають фахівці, більшість ліків, які є зараз в Україні і які рекомендують наші ендокринологи, хоч і якісні, проте мають приблизно однакові побічні дії. Але наукова думка не стоїть на місці, з'являються досконалішi препарати. Наприклад, аналог людського інсуліну Лантус, який дає можливість досягати рівня А1с нижче 7 відсотків без підвищення ризику розвитку гіпоглікемій. Його ефект максимально наближений до вироблення інсуліну здоровою підшлунковою залозою. Лантус вважають препаратом першого вибору і широко призначають хворим діабетом як першого, так і другого типів у США, Німеччині, Великій Британії та Франції. В Україні його почали застосовувати з минулого року.

      Безумовно, щоб рішуче змінити ситуацію із захворюваністю на діабет у нашій країні, і аналіз на вміст у крові гліколізованого гемоглобіну, і найякіснішi препарати потрібно видавати людям, які страждають на діабет, безкоштовно. Але, на жаль, поки що у більшості випадків за них платять пацієнти. 

Розмовляла Романа МИХАЙЛЮК.

 

Довідка «УМ»

      За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 1985 році у світі на діабет хворіли близько 30 мільйонів осіб, десять років потому їх було вже 135 мільйонів, а в 2000 році — 177 мільйонів. За прогнозами одного з керівників програми цукрового діабету професора Ріса Вільямса, до 2025-го ця цифра може подвоїтися, тож людство  наближається до глобальної епідемії. Прикметно, що дві третини всіх діабетиків сьогодні проживають у розвинених країнах.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>