Молитва на семи пагорбах

      Наприкінці січня Київ отримав від своїх молодих мешканців приємний дарунок —  першу екуменічну молитву про єдність християн. Такі молитви, спільні для представників різних конфесій, є звичними для більшості європейських міст завдяки міжнародним молодіжним зустрічам з ченцями екуменічного монастиря на теренах Франції (братами TAIZE), які упродовж багатьох рокiв напередоднi нового року відбуваються в тому чи іншому великому європейському мiстi. Цього року зустріч з братами TAIZE відбувалася в Гамбурзі й зібрала понад 60 тисяч молоді різних конфесій з різних країн (до речі, київські паломники викликали захват там у своїх різномовних однолітків виставою «Вертеп» і старовинними колядками). Основне, що приваблює молодь у таких зустрічах і допомагає кожному відкрити шлях до Бога як джерела єднання в своїм серці — це простота і переживання спільноти, коли тисячі таких же, як ти, разом моляться за одне, і не важливо, звідки ти і до якої конфесії належиш. У такий момент у багатьох пробуджується відчуття відповідальності за спільну, християнську Європу. Брати вважають, що молодь нестиме далі світло, яке прояснила собі під час таких зустрічей, і почне дякувати духові любові й прощення у своєму щоденному житті, вони щоразу нагадують: «Ви повертаєтеся у свої конфесійні громади і там стаєте носіями миру і злагоди між своїми однолітками». Отож такі зустрічі в кожній європейській країні, у різних містах проводяться упродовж року.

      У Києві в костелі св. Миколая молодь щомісяця влаштовує зустрічі за принципом TAIZE, але переважно для католиків. І ось перша в Києві міжконфесійна зустріч відбулася в лютеранській кирсі (що на вулиці Лютеранській), об'єднавши хлопців і дівчат різних християнських конфесій, з основних церков, традиційних для України: Української православної (Київського патріархату), Греко-католицької, Римо-католицької та лютеранської. Представники цих громад уже були знайомi, але ще ніколи не збиралися усі разом. Після спільної молитви лютерани — ініціатори зібрання, — запросили усіх на гостину до затишної зали. У бесiдах з’ясувалося, що спільного в різних християнських громад набагато більше, ніж відмінного: усі збираються для занять, усі допомагають потребуючим, співають і мандрують.

      Микола Тищенко, як гостинний господар зібрання, познайомив усіх iз київською молодіжною спільнотою лютеран, у якій є два хори, танцювальний гурток і широкий вибір спільного творення добрих справ, передусім допомоги сиротам і старим. Братчики Київського православного братства Бориса і Гліба, що вже два роки діє при Михайлівському монастирі, розповіли, що кожного тижня приходять до недільної школи, а  влітку, як і годиться, влаштовують християнські табори й поїздки по святих місцях. Упродовж року видають молодіжний християнський часопис — «Братський вісник». При греко-католицькій громаді церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі вже понад сім років діє молодіжна спільнота. Юнацтво збирається кожної суботи на спільні молитви, богословсько-дискутивні зустрічі. «Нашою метою є разом пізнавати Бога, навчатися жити і діяти за Його заповідями, — каже представник громади Олесь Кравців. — Поглиблювати любов, яку заповідав Христос, глибше познайомитися одне з одним і усвідомити єдність дітей Божих». Представники греко-католицької громади церкви Миколи Доброго, що на Подолі, розповіли, що в них є можливості і для науки, і для добрих справ: різні гуртки, заняття з дітьми, катехізація. Щосуботи збираються всі, хто вважає себе молоддю, основною темою занять є пізнання Живого Бога. Римо-католицька спільнота Києва була представлена кількома парафіями, передусім костелів св. Олександра та св. Миколая. За словами представниці спільноти Ольги Романюк, римо-католицька молодь намагається об'єднатися на основі добрих справ, навчання основам християнського життя. Студентка Інституту Томи Аквінського (що на Боричевому Тоці, 11) Вікторія Криштопа зацікавила всіх розповіддю про свій навчальний заклад. Хоча він належить ченцям-домініканам, там навчаються студенти і вільні слухачі різних конфесій, а також невіруючі, молодь, яка шукає правди і хоче віднайти себе. Випускники отримують спеціальність магістра теології (богослова) або катихета (викладача релігії) i мають можливість продовжувати навчання у Львові чи в Польщі.

      Міжконфесійні спільноти й християнські рухи об'єднують молодь iз різних парафій для творення добрих справ. Це спільнота «Віра і світло», рух «Родин Назаритянських», спільнота святого Егідія. Волонтери «Віри і світла» працюють iз неповносправними, обмеженими в розумовому розвитку. Такі люди називаються друзями, а ті, хто з ними працює — приятелями. «Нашим основним завданням є творення спільноти, — каже представник організації Владислав Жушма. — Це не так легко, бо мусимо однаково ставитися і до тих людей, хто нам подобається, і до тих, хто чимось нас дратує, викликає відразу. Наші друзі через свої обмеження не можуть розумом вибудовувати мурів між людьми. Вони пізнають серцем, вони дуже відкриті. Вони не ділять людей на тих, хто бідний чи багатий, хто має розум, хто десь там вчиться чи має певне місце в суспільній єрархії. Вони нас вчать справжньої вартості людини. І через кілька років ми розуміємо, що не вони потребують нас, а ми їх». Спільнота святого Егідія, що утворилася у Римі і об'єднує молодь різних християнських конфесій, уже кілька років діє в Києві. Основний напрям — допомога літнім, убогим, неповносправним. Так, студенти НаУКМА — члени спільноти роблять бутерброди і роздають їх убогим у кількох точках. Ще одна грань діяльності спільноти — миротворча. «Щороку великі спільні молитви за мир між різними церквами і навіть релігіями відбуваються щораз у іншому місті — з євреями, мусульманами, буддистами», — розповіла представниця спільноти святого Егідія, студентка Києво-Могилянської академії Настя Рябчук.

      «Екуменічне спiлкування молоді є зразком діалогу між християнами, — каже братчик Борисо-Глібського братства Святослав Варення. — Люди різних конфесій знайомляться, обмінюються досвідом життя у спільнотах, пізнають, що їх роз'єднує, а що об'єднує. Такі зустрічі допоможуть зняти у суспільстві протистояння, міфи, стереотипи, здолати негативні настрої між конфесіями». А стереотипів отих ще вистачає. Це і не дивно — тривалий час церкви в Україні не мали змоги вільно розвиватися, а сьогодні в багатьох ЗМІ можна зустріти відверті «наїзди» на ту чи іншу конфесію. Незнання, як відомо, породжує острахи. На зустрічі представники з різних конфесій шкодували, що майже не мають інформації про діяльність різних християнських громад. Скажімо, про всеукраїнський з'їзд «Українська молодь — Христові», що відбувся минулого року у Львові, більшість української молоді нічого не чула. І хоча сьогодні в iнтернеті є купа сайтів, де можна віднайти найрізноманітнішу релігійну інформацію, таким же важливим, як і кілька століть тому, для християн залишається особисте спілкування. Адже тільки через спілкування з іншими ми пізнаємо Бога. Отож київські екуменісти вирішили створити спільний сайт і підтримувати міжособистісні контакти. Екуменічні зустрічі запланували проводити щороку, кожного разу в іншій конфесійній громаді, а влітку влаштовувати спільні християнські табори і поїздки.

Довідка «УМ»

      Екуменізм — об'єднавчий рух християнських церков, започаткований ще в XVII столітті, проте офіційно затверджений 1910 року на протестантській всесвітній місіонерській конференції в Единбурзі. Основне завдання руху — виробити доктрину щодо суті та умов єдності християнських церков при збереженні їхнiх особливостей у культі, віровченні й організації. 1948 року було створено керівний орган екуменічного руху — Всесвітню раду церков. Нині цей рух набув значного поширення, його членами є понад 300 релігійних об'єднань у більш як 100 країнах світу, серед них і українські церкви — православна, греко-католицька, деякі протестантські. Окрім релігійних, керівні кола екуменічного руху ставлять питання миру, екології, звертають увагу та інші глобальні проблеми людства. 30 серпня 1974 року в TAIZE розпочав працю Собор молодих, тоді ж було започатковано зустрічі молоді.