Чим далі в ліс, тим дорожча сотка
Два роки тому київська пенсіонерка Галина Іванівна, у якої раптом з’явилися «зайві» гроші, вирішила, що найкраще буде інвестувати їх у землю. Жінка отримала дві пропозиції: двадцять соток землі і великий цегляний будинок у селі за 50 кілометрів від столиці чи шість соток землі у дачному кооперативі під Києвом. Галина Іванівна зупинилася на другому варіанті. «Я думала, що за кілька років у мене цю землю із руками відірвуть за будь–які гроші. Тим паче що до дач можна доїхати «маршруткою» — годину, — бідкається пенсіонерка, — а як надумалася продавати, то не можу знайти покупця: люди хочуть мати земельку біля лісу чи річки, у гарному місці подалі від столиці. Ой, треба було в селі ту хату брати».