Українські реалії гри мільярдів

Як свідчить статистика, волейбол є наймасовішим видом спорту на планеті. За підрахунками міжнародної федерації, цією грою захоплюються й займаються близько одного мільярда людей. Тим сумнішим виглядає стан волейболу в Україні. Фінансові проблеми, руйнація інфраструктури та дефіцит молодих гравців давно відкинули вітчизняний волейбол на другорядні позиції у світі.

Рівно 40 років тому чоловіча збірна СРСР з волейболу виграла свою другу золоту олімпійську медаль. У складі тієї команди дев’ять спортсменів представляли Україну. Тепер про подібні досягнення ми можемо лише мріяти. На цьому тлі українським уболівальникам волейболу доводиться втішатися іграми чемпіонату України.

Цієї осені в чоловічій першості суперліги боротьбу ведуть сім команд. Через фінансові проблеми в міжсезоння припинив своє існування дніпропетровський «Локомотив», який у попередньому сезоні посів шосте місце. Заповнити прогалину пропонували другій, а потім і третій командам наступної за рангом, так званої «вищої» ліги. Але ті відмовилися від такого щастя — знову через банальну нестачу коштів.

«Локомотив» проти «Локомотива»

Новий сезон у ранзі чемпіона починає столичний «Локомотив». Востаннє кияни вигравали українську першість у 1995 році, але в попередньому змаганні змогли перервати гегемонію іншого «Локо» — харківського. Тепер чемпіони прагнуть повторити свій успіх: матеріальне забезпечення у «залізничників» — на належному рівні, вони можуть спокійно покладатися на власні сили. Перед чемпіонатом 2008/09 столичний «Локо» не тільки зберіг основний склад, а й підсилився чотирма вправними виконавцями.

Із придбань варто відзначити гравця збірної України Сергія Середу, котрий перебрався до Києва з «Юридичної академії». Привертає увагу й повернення з–за кордону Віталія Кіктєва.

Уже в перших двобоях нового чемпіонату підопічні тренера В’ячеслава Нірки зустрілися з головними конкурентами з харківського «Локомотива». У київському спорткомплексі «Сокіл» команди обмінялися перемогами з однаковим рахунком 3:1.

Слобожанські «залізничники» під орудою Юрія Філіпова після відносно невдалого минулого сезону не відстають від киян у амбіціях. Влітку вони «підписали» двох непересічних гравців, які мають зайняти в команді лідируючі позиції. Перший — капітан збірної Венесуели Енді Рохас, до цього пограв у Італії. У серпні південноамериканець виступав на олімпійському турнірі в Пекіні. Іншим цікавим новачком є серб Зоран Йованович. Особливо балканець стане харків’янам у нагоді в зустрічах другого раунду європейського Кубка виклику проти сербської команди «Нові Сад». Саме за цей клуб Йованович виступав перед переїздом до України.

Утриматися на плаву

Новачком цьогорічного розіграшу є чернівецький «Будівельник–Буковина» — переможець вищої ліги сезону 2007/08. Буковинці не приховують, що основним завданням для них є збереження прописки в еліті. «Ми зараз єдина чернівецька ігрова команда, що виступає у найсильнішій лізі. Хочемо й надалі підтверджувати цей статус», — розповідає «УМ» головний тренер «Будівельника» Юрій Мельничук.

Зробити це одній із двох західноукраїнських команд суперліги буде складно, хай навіть на кожну гру в Чернівцях збирається близько тисячі вболівальників — вельми значна аудиторія як для нашого волейболу. Уразливим місцем чернівчан є фінансова база. Коштів від головного спонсора, місцевого цегельного заводу, для створення потужного та конкурентоспроможного колективу поки не вистачає.

Підтвердив це й старт сезону: «Будівельник» програв перші матчі благополучним «Локомотиву» (Харків) та черкаському «Імпексагроспорту». Утім тренер буковинців вважає важливішими поєдинки проти інших суперників — наприклад, «юристів». Саме з харків’янами підопічні Мельничука зустрілися у третьому спареному турі й двічі перемогли на майданчику конкурента.

Не «локомотивами» єдиними

«Імпексагроспорт» (колиш­ній «Азот») розглядає новий сезон як черговий шанс припинити домінування «залізничників» на українській арені. «Ми нічим не поступаємось харків’янам та киянам, і керівництво очікує від нас тільки максимального результату», — каже в розмові з кореспондентом «УМ» головний тренер команди Євген Бородаєнко. І додає, що це стосується тільки ігрових можливостей черкащан, бо в фінансовому плані жодна з команд суперліги не може бути впевненою у завтрашньому дні. Черкащанам пощастило зберегти основних гравців, тоді як, скажімо, «Закарпаття» і «Юр.академія» втратили ледь не по половині минулорічних складів через негаразди з грошима.

Крім того, в «Імпекс­агроспорту» є специфічна проблема. Домашні ігри черкащани проводять у Палаці спорту «Будівельник», де також виступають два жіночі волейбольні клуби суперліги та баскетбольні «Черкаські мавпи». Через це хлопцям Бородаєнка інколи доводиться приймати своїх суперників у будні дні. Утім великих проблем у цьому черкаський тренер не бачить, адже матчі відбуваються у вечірній час. Волейбол давно користується популярністю в уболівальників Черкас, тому вони не обділять команду увагою.

Куди йдемо?

Цікаві думки з вуст тренерів команд суперліги можна почути стосовно рівня нинішнього турніру. Деякі наставники відзначають його зростання, мотивуючи це загостренням боротьби за чемпіонство. Як аргумент називають відродження київського «Локомотива», котрий повернувся до суперліги й одразу став одним із фаворитів. Іншої думки дотримується тренер «Імпексагроспорту». Євген Бородаєнко говорить про зниження рівня першості й не вірить у швидке покращення ситуації. «Федерація волейболу не керує процесом. Вона існує за рахунок внесків команд, більшість з яких і так ледве зводить кінці з кінцями», — висловлюється черкаський наставник.

На федерацію покладає він і провину за провал збірної України у відборі до чемпіонату Європи. Чиновники не змогли зібрати в національній команді найсильніших гравців, у тому числі й тих, що виступають за кордоном. «Розумію, може бракувати грошей, але ж треба просто по–нормальному поставитися до спортсменів, пояснити ситуацію. У федерації ж цього не зробили», — говорить тренер одного з найсильніших українських колективів.

Не в захваті від внутрішнього турніру й головний тренер харківського «Локо» та одночасно збірної України Юрій Філіпов. «Навіщо взагалі потрібна суперліга, якщо команди з нижчого дивізіону відмовляються підвищуватись у класі, хоча тео­ретично мали б до цього прагнути?» — запитує фахівець.

Філіпов заступається за федерацію, обвинувачуючи невтішний фінансовий стан українського спорту загалом. «У національній команді мають грати люди, які цього справді хочуть. І ми не можемо впливати на волейболістів, котрі змінюють громадянство й відмовляються вдягати форму збірної. Їм треба за щось жити, й вони роблять свій вибір», — підсумовує свою думку тренер срібного призера чемпіонату України.

ТАБЛО

Українська чоловіча суперліга. 3–й тур. «Кримсода» (Красноперекопськ) — «Закарпаття» (Ужгород) — 3:0, 3:1; «Юр. академія» — «Будівельник» — 1:3, 0:3; «Імпексагроспорт» — «Локомотив» (К) — 1:3.

Турнірне становище: «Імпексагроспорт» — 11 (5 матчів), «Локомотив» (Х) — 9 (4), «Кримсода» — 8 (4), «Юр. академія», «Будівельник» — 7 (6), «Локомотив» (К) — 6 (3), «Закарпаття» — 3 (6).

* За перемогу в «основний» час команді нараховується 3 очки, за виграш на тай–брейку — 2, за поразку в п’ятій партії — 1, за поразку в трьох або чотирьох сетах — 0.