Частина перша — офіціоз
Натомість чи не вперше до України приїхав президент Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) Андерс Бессеберг. Норвежець, привітавши нашу федерацію зі святом, розповів про наступний сезон. Так, чемпіонат світу вперше відбудеться в Азії — в Кореї, а етап Кубка світу, що традиційно приймала Словенія, перенесено до Хохфільцена через реконструкцію стадіону в Поклюці. Таким чином, в австрійському місті проведуть два етапи поспіль. Цього сезону на спортсменів очікують кілька тривалих перельотів. Адже чемпіонат Європи відбудеться в Росії, передолімпійський тиждень — у Канаді, а Всесвітня універсіада — в Китаї.
Пожвавив розмову за столом перший віце–президент IBU, чотириразовий Олімпійський чемпіон Олександр Тихонов. Президент союзу біатлоністів Росії підняв настрій присутнім, заявивши, що ювілей ФБУ є головною подією на планеті. І лише на друге місце поставив світову фінансову кризу.
Українські біатлоністи — Валя й Віта Семеренко, Оксана Хвостенко, Сергій Сєднєв — дружно пообіцяли боротися за високі місця на повну потужність. У Сергія до того ж з’явився додатковий стимул для звершень — нещодавно дружина подарувала йому доньку.
Президент нашої федерації Володимир Бринзак представив публіці нову форму збірної України від фірми Adidas, у яку німці безкоштовно одягнуть 35 наших спортсменів і членів команди. Саме в одязі від цього виробника «синьо–жовті» досягали видатних результатів наприкінці 1990–х років.
Частина друга — за столом
Значно розкутіше почувалися головні особи свята в п’ятницю ввечері, коли в невимушеній обстановці спілкувалися за столами з колегами по цеху. ФБУ вдалося зібратися майже всіх, хто приносив славу українському біатлону впродовж тривалого часу. Відзначали багатьох спортсменів, але до дебютної «Золотої десятки» включили найбільш видатних.
Іван Бяков був першим українським олімпійським чемпіоном. У 1972 і 1976 роках він отримував нагороду найвищого ґатунку у складі естафетної збірної СРСР. Петро Бруєнко першим серед наших земляків відчув смак золотої медалі чемпіонату світу 1978 року — також в естафеті. Олександр Ростопін — чемпіон СРСР, переможець кількох міжнародних змагань.
Сумчанка Надія Бєлова першою серед наших жінок отримала золоту й срібну медалі світових форумів. Тарас Дольний мав стати першим призером Олімпіади часів незалежності України, якби не технічні помилки апаратури, що в Ліллехамері–1994 приписала йому два промахи. Натомість тернопільчанин тричі перемагав на універсіадах. А першу олімпійську нагороду країні тоді ж принесла Валентина Цербе.
Разом на сцену піднялися героїні останнього десятиліття: Олена Петрова, Ніна Лемеш, Тетяна Водоп’янова, Олена Зубрилова. Попри те що Зубрилова після Солт–Лейк–Сіті–2002 поміняла громадянство на білоруське, її також тепло вшанували, адже уродженка Шостки виграла чимало нагород і під прапором України.
Вітали біатлоністів чимало гостей. Президент ФФУ Григорій Суркіс навіть подарував Олені Петровій автомобіль. Їй разом із Лемеш і Олексієм Айдаровим, котрі завершили кар’єру, а також Оксані Яковлєвій дісталися путівки в теплі краї — до Єгипту. Крім професіональних артистів (наприклад, Лілії Сандулесу й студії «95–й квартал»), співали й самі спортсмени — Олексій Коробейников, Ірина Мерлені, Роман Вірастюк.