«Побачите там кризу, не чіпайте. Вона моя!»
Цілу Божу ніч із вівторка на середу у вікнах урядового будинку, які належать Міністерству фінансів, горіло яскраве жовте світло, надаючи сірому багатоповерховому монстрові якихось карнавальних ознак. Там, на верхніх поверхах, підлеглі Віктора Пинзеника, звитяжно перевиконуючи стахановські норми урядової праці, виконували своє непросте завдання — розробити антикризовий законопроект ще до того, як перші ранкові промені сонця впадуть на кабмінівське подвір’я. Прем’єр Юлія Тимошенко, яка тиждень тому з цифрами та показниками в руках заперечувала існування будь–яких кризових явищ в українській економіці, тепер рішуче розвернула свою точку зору на 180 градусів — і активно розпочала рятувати Україну від цілої купи проблем.
Чорні автомашини з урядового гаража учора м’яко повертали на вулицю Грушевського, коли на вулиці ще тільки починало сіріти: Юлія Володимирівна призначила традиційне засідання свого кабінету на шокуюче ранній для київських чиновників час — сама вона ввійшла до зали о 8.00.