НОВИНИ ПЛЮС

Судова тяганина навколо виборів

Київський апеляційний адміністративний суд переніс на 24 жовтня розгляд справи щодо оскарження секретаріатом Президента призупинення указу глави держави про розпуск Верховної Ради. За повідомленням депутата від БЮТ Валерія Писаренка, КААС вирішив звернутися до Центрального адміністративного суду з метою роз’яснити, які рішення ухвалював той щодо призупинення дії указу. Крім того, БЮТівець підкреслив, що невизначеність у розгляд цієї справи вніс той факт, що Президент призупинив дію свого указу.

Також, за словами Писаренка, залишається невідомим, де перебувають оригінали рішення суду про призупинення указу. У свою чергу представник секретаріату Президента в судах Руслан Кирилюк заявив, що справа про призупинення указу Ющенка замкнута в кабінеті судді Володимира Келеберди, а доступ туди блокують представники Блоку Тимошенко.

Голодомор у Європарламенті

Європейський парламент на сьогоднішньому пленарному засіданні в Страсбурзі обговорить резолюцію щодо вшановування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Відповідно до порядку денного, питання може бути поставлене на голосування у четвер. Наразі існує кілька варіантів резолюції, повідомляє «Інтерфакс–Україна». Варіант, запропонований фракцією «Альянс демократів і лібералів для Європи» (АЛДЕ), рекомендує ухвалити декларацію з визнанням Голодомору як «жахливого злочину проти українського народу і проти людства» та закликом «рішуче засудити цей акт, спрямований проти українських селян, який призвів до масового знищення, порушення людських прав і свобод».

За інформацією, якою володіє агентство, у жодній із запропонованих декларацій не фігурує оцінка Голодомору як геноциду. Проти такого формулювання виступили всі парламентські фракції, виходячи з прийнятої практики Європарламенту, відповідно до якої парламент не оцінює подій минулого в історії тієї чи іншої країни, але говорить про майбутнє співробітництво.

Роднянський остаточно пішов із «1+1»

Студію «1+1» покинули його засновники Олександр Роднянський і Борис Фуксман. Наприкінці минулого тижня вони продали останні 10% частки телеканалу американській корпорації Central European Media Enterprises (CME). Про це з посиланням на віце–президента CME Марину Вільямс повідомляє газета «Коммєрсант–Україна». У результаті операції Роднянський і Фуксман отримали 109,1 млн. доларів, а CME стала повноправним власником другого за величиною українського телеканалу.

Закиди «Самооборони» до Балоги

Народний депутат фракції «НУНС» Геннадій Москаль (»Народна самооборона») просить Прем’єр–міністра Юлію Тимошенко та Генпрокурора Олександра Медведька створити комісію для перевірки законності оренди Мукачівського замку «Паланок». Як повідомляє прес–служба «НС», Москаль направив їм відповідні офіційні звернення, в яких просить перевірити факти, викладені у газеті «Дзеркало тижня» 18 жовтня. Автор статті «Родинна резиденція для Балоги» Володимир Мартин стверджує, що за ТОВ «Високий замок», якому Мукачівська міськрада 9 жовтня надала територію та приміщення замку «Паланок» в оренду на 46 років, стоїть родина голови секретаріату Президента Віктора Балоги.

Статус біженця для ще однієї активістки НБП

Рішенням Держкомітету у справах національностей і релігій статус біженця в Україні надано російській опозиціонерці Ганні Плосконосовій. Про це УНІАН повідомили в прес–службі Вінницької правозахисної групи, нагадавши, що раніше статус біженців в Україні одержали ще двоє росіян, інтереси яких представляла Вінницька правозахисна група – вони, як і Плосконосова, також є членами забороненої в РФ організації «Націонал–більшовицька партія».

Учасниця опозиційних демонстрацій, член НБП Ганна Плосконосова попросила політичного притулку в Україні в березні цього року. Своє рішення 20–річна студентка Тульського держуніверситету пояснила тим, що в Росії вона є фігурантом двох сфабрикованих кримінальних справ.