Традицію зустрічати гостей хлібом–сіллю, само собою, ще ніхто не відміняв. Проте відомий карикатурист, постійний автор нашої газети Микола Капуста, готуючись зустрічати гостей на виставці власних робіт, трохи переінакшив цей звичний символ гостинності. Отож своєрідною емблемою веселого вернісажу він обрав таку роботу — на вишитому рушнику розташувалася не розкішна паляниця, а капустина з традиційною сільничкою на маківці.
Свого часу відомий художник, чиї карикатури неодноразово друкувалися на шпальтах «УМ», був нагороджений довжелезною низкою відзнак за участь та перемоги в ще довшій низці міжнародних виставок карикатур у: Болгарії (зрозуміло, в Габрово), Італії, Голландії, Румунії, Польщі, Кореї, Японії, Росії, Туреччині, Югославії... Коротше, як іноді жартують колеги художника, донеччанин ще не брав участі й не привозив призи за свої роботи тільки з одного кутка світу — з Антарктиди.
Цьогорічна виставка «Жартома про серйозне», де експонуються близько сотні робіт, — особлива, бо має дуже серйозні підстави. Адже цьогоріч відомий художник–карикатурист, заслужений журналіст України Микола Капуста відзначив своє поважне 70–ліття. А тому і згаданий вернісаж, і розкішна збірка карикатур «Веселий город», що напередодні вийшла у світ, стали непоганими подарунками до ювілею і самому художнику, і всім шанувальникам його творчості.
«Чому «Веселий город? Ну, по–перше, мабуть, треба зважати на моє колоритне прізвище рослинного походження, — розповів «УМ» художник– ювіляр. — А по–друге, ще колись Степан Олійник писав: «Сатирик рівен хліборобу: Встає до дня, одягне робу І знов береться за перо». Тобто я всерйоз вважаю, що моя праця дуже схожа на клопоти городника, який вирощує щось корисне та бореться з будяками і шкідниками. Саме з цієї причини я дав відповідні назви не тільки всій збірці малюнків, куди увійшли роботи останніх років, а й кожному тематичному розділові».
... До речі, вже після відкриття ювілейної виставки карикатурист–городник подовжив список своїх творчих перемог. Черговий «урожай» він зібрав на щорічній виставці–конкурсі «Донецьк і донеччани». До того ж третю премію художник отримав цього разу не за зразки веселої графіки, а за ретроспективні малюнки Донецька, які він колись зробив тут із натури ще півстоліття тому, тільки розпочинаючи свою творчу кар’єру.