Зачистка «прибиральника»

Гуртом у смерті відбивали 57–річного Івана Полатайка в селі Червона Слобода Черкаського району рятувальники Головного управління МНС області. Чоловік приїхав сюди на заробітки з Івано–Франківської області. У рідному краю він пережив повінь, але біда дістала його на Черкащині.

«У Червоній Слободі ми будуємо корівники. Сюди вже шість років приїжджаю. Мій знайомий із цього села попросив почистити криницю. Я чистив і глибиною в 17 метрів, а ця — тільки вісім», — розповідає Іван Іванович. Він пригадує: коли почав чистити, нічого не віщувало біди. Один раз навіть вибрався на поверхню й відпочив. А після того, коли знову опустився на дно, раптом відчув, що його різко потягло вниз і скувало ноги, наче бетоном. «Я закричав наверх, щоб хлопці мене рятували, бо топить. Там збіглися люди, давай насоси готувати, щоб воду відкачувати, і дзвонити «еменесникам», — пригадує Іван Полатайко.

«У криниці чоловік потрапив до зони дії пливуна. Тож його засипало й забетонувало піщано–муляним розчином аж по пояс. Будь–якої миті підземний зсув, який уже зрушив практично всі захисні бетонні кільця, міг остаточно поховати людину», — розповів «Україні молодій» Костянтин Проценко, помічник начальника Головного управління МНС у Черкаській області. Він каже, що постраждалий перебував на восьмиметровій глибині у воді, температура якої дорівнювала 12 градусам. До того ж діаметр криниці становив усього 90 сантиметрів. Кілька разів Іван Іванович був на межі психологічного зриву. Рятувальникам довелося докласти зусиль, аби він не втратив віри в порятунок. Йому передавали гаряче та солодке, щоб мав сили, але десь на четвертій годині рятувальної операції чоловік раптом відмовився йти на контакт. Тож довелося рятувальникам працювати ще й психологами, вмовляючи чоловіка не втрачати надії.

«Я вже прощався з життям. Думав — усе... Мене ж так зацементувало, що не можна було й поворухнутися, — пригадує пережите Іван Іванович. — Вони казали, щоб я пробував рухатися, розсовував мул руками. Два рази подавали гарячу воду. І безперестанку викачували воду трансбоєм. А я кричав, що мене заливає, а вода аж у рот тече».

За допомогою пожежних стволів черкаські «еменесники» подавали в криницю воду і вимивали чоловіка із утрамбованого пісчано–муляного пекла. Але насоси, які відкачували з криниці воду, мул та пісок, не справлялися з завданням. Звільнити людину вдалося тільки завдяки вакуумному насосу асенізаційної техніки КП «Агроекологія» села Червона Слобода. З переохолодженням організму та синдромом тривалого здавлення кінцівок Івана Полатайка відвезли до реанімації Черкаської районної лікарні. Як повідомив «УМ» заступник головного лікаря Микола Гуськов, медикам удалося повністю відновити здоров’я постраждалого, і нині його виписали з лікарні. А сам Іван Іванович переконаний, що вистояти в льодяній воді йому допомогло ще й те, що п’ятнадцять років моржує. Чоловік щиро дякує рятувальникам та медикам і запевняє, що більше ніколи не полізе до криниці.