Ярослав Кендзьор: свої дії Тимошенко хоче освятити Рухом

Десять років тому в історії Народного руху був переломний момент: партія набрала на парламент­ських виборах більше 9 відсотків голосів, пропустивши вперед тільки комуністів. Потім Рух розколовся на дві частини, загинув його легендарний лідер В’ячеслав Чорновіл — почався період занепаду. Зараз рухівці знову переживають нелегкі часи, щоправда, співрозмовник «УМ», народний депутат і голова Львівської обласної органзіації НРУ Ярослав Кендзьор обурюється, коли проводять паралелі між подіями 1998–го і 2008–го.

На завтрашньому з’їзді Народний рух, який останні три кампанії балотувався до ВР за списками ющенківської «Нашої України», розглядатиме питання про можливість блокування з БЮТ. Апологетом цього вектора є голова НРУ Борис Тарасюк та переважна частина верхівки партії. Кендзьор належить до противників і вимагає трибуни.

«Тарасюку ставити себе на одну площину з Чорноволом — аморально»

— Ярославе Михайловичу, зараз багато хто дивиться на вашу партію й каже: Народний рух чекає ще один розкол. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?

— Найперше, я не вживаю слова «розкол».

— Зате вас уже називають «розкольником».

— Борис Іванович Тарасюк виступив із відкритим зверненням до рухівців, у якому розповідає про розкол Руху, називаючи ініціаторами розколу мене та голів Івано–Франківської й Тернопільської обласних організацій— Романа Ткача та Івана Стойка. Ми очолюємо найбільші крайові організації Руху. Але в цьому зверненні жодним словом не згадуються причини конфлікту — те, що викликало гостру полеміку в партії. Я прочитав це звернення, і на мене, не перебільшую, війнуло холодом 60–х, 70–х, 80–х років минулого століття, коли проти нас, дисидентів, боровся правлячий режим. Тоді нас називали «ворогами народу», але ніхто не казав, чого ми хочемо і чому ми не згодні з владою.

Мене обурило, що в перших абзацах звернення Борис Іванович порівнює нинішню ситуацію в партії з подіями 1998–1999 років (тоді відбувся розкол Руху на НРУ та УНР. — Авт.). Це звичайнісінька спекуляція. Тоді В’ячеслав Чорновіл відстоював ідейні принципи Руху, національні інтереси держави. А Тарасюк, намагаючись завести нашу партію в БЮТ, знищує ті ідеї, за які загинув Чорновіл. В’ячеслав Максимович за ці ідеали відбув 15 років тюрем і таборів. Борис Іванович у цей час служив вірою і правдою радянському режимові й прийшов у Народний рух зовсім недавно. Тому Борису Івановичу ставити себе на одну площину з В’ячеславом Чорноволом — це аморально, нетактовно.

— Як конкретно звучатимуть питання, які будуть порушені на недільному з’їзді?

— Це буде з’їзд, присвячений достроковим виборам. Плановий звітно–виборний з’їзд у нас відбудеться у травні 2009–го. У неділю Рух визначатиметься, з ким іти на вибори, з ким починати переговори — чи з Блоком Юлії Тимошенко, чи з Блоком Віктора Ющенка.

«Тимошенко обіцяла Тарасюку 10 відсотків списку»

— Коли ви помітили тяжіння Народного руху в бік БЮТ?

— Цей крен став помітним у березні–квітні. Тоді йшлося про внесення змін до Конституції, які були ініційовані БЮТ і ПР, тоді ж заговорили і про дострокові вибори. І Борис Іванович ні з того ні з сього почав ставити на політрадах таке абсолютно невинне питання: мовляв, це рейтингове голосування, воно ні до чого не зобов’язує, тож давайте проголосуємо за те, з ким би Рух міг піти на вибори. Більшість набирав або самостійний похід на вибори, або блок із Юлією Тимошенко.

Коли справа дійсно дійшла до позачергових виборів, активність Бориса Тарасюка, народних депутатів від Руху В’ячеслава Коваля, Олександра Чорноволенка, керівника апарату Романа Сушка стала відверто прихильною до БЮТ. Їхні аргументи: у БЮТ — високий рейтинг, а в президентської партії — низький. Нам, кажуть, треба бути із БЮТом, бо Юлія Володимирівна обіцяє нам десяту частину списку, а відтак у нас буде мінімум 10 депутатів–рухівців.

— Дехто з рухівців каже, що таким чином НРУ міг би наростити присутність у владі, підвищити свій вплив і популярність. Може, для самої партії це пішло б на користь?

— Найкрупніші організації Руху і ми, їхні керівники, не ставимо перед собою особистих цілей — здобути на наступних виборах депутатський мандат. Ми проти союзу з БЮТ, бо ідеологія цього блоку не збігається з поглядами Народного руху. Ми не можемо підтримувати політичну силу, яка в останні місяці фактично підігрувала Кремлю. Основна причина нинішньої ситуації в Русі — ідеологія.

Усе це дуже дивно. Я пам’ятаю, перед минулими виборами із партії було виключено Михайла Поживанова, Степана Давимуку, бо вони агітували за союз із БЮТ. Тепер Тарасюк сам тягне партію до Тимошенко.

— Блок Руху з БЮТ — це тільки розмови, гіпотези, чи є вже конкретні домовленості?

— Ще навесні Юлія Тимошенко запевнила нас, що в разі дострокових виборів вона дасть Рухові 10 відсотків списку. Коли у вересні вона прибула на засідання центрального проводу Руху, Тимошенко публічно, перед всіма членами проводу сказала, що в неї є угода, вона цей документ підписала. На цю угоду, мабуть, і спокусилося багато рухівців. Зокрема, ті голови обласних організацій Руху, які підтримали Бориса Івановича.

— А які зобов’язання висуваються перед Народним рухом у домовленостях із БЮТ?

— Останні події негативно позначилися на репутації БЮТ. Позаідеологічність цього блоку змушує Тимошенко шукати опору в патріотичних силах, щоб потім сказати: «Дивіться, Народний рух — патріотична партія, пішов не до Президента, а до Прем’єр–міністра».

Я пригадую такий епізод. Юлія Тимошенко запросила нашу депутатську групу на зустріч. Коли ми прийшли до неї в офіс, перед нами виклали зшиток проекту нової Конституції. Коли я переглянув цей документ, вжахнувся: невже ми підписуємося під таким проектом? Тобто вже тоді йшлося про те, що Народний рух мав бути залучений до конституційних змін, які готував Блок Тимошенко. У парламенті нас, рухівців, — тільки шестеро. Тобто ми не могли суттєво вплинути на голосування. Тим більше, Юлія Володимирівна запевнила нас, що в парламенті існує домовленість з «Регіонами» про конституційну більшість для внесення змін до Основного закону. Для чого ж потрібен Народний рух? Я й тоді так думав, і тепер вважаю, що Юлія Володимирівна хотіла через Рух освятити цю справу. Їй було важливо, щоб цю Конституцію підтримала партія з державницькими та патріотичними ідеями.

«Керівництво Руху обмежило квоти для західних областей при висуненні делегатів»

— На підтримку Тарасюка виступило понад 20 обласних осередків Народного руху. Це означає, що вас меншість?

— Тільки три галицькі організації — Львівська, Івано–Франківська, Тернопільська — налічують у собі майже половину членів Руху. Якщо додати сюди Київську, Полтавську, Харківську, Сумську крайові організації, які підтримують нас у нинішній ситуації, то це буде далеко за половину членів.

— У цьому контексті постає важливе питання: в який спосіб визначається представництво делегатів на з’їзді?

— Це справді дуже важливе питання. Керівництво Народного руху визначило квоти представництва у підступний і хитрий спосіб. Борис Іванович запропонував таку квоту: по троє представників від крайової організації плюс по одному делегатові від кожних 500 членів. На засіданні центрального проводу — а нас там меншість — було затверджено такий регламент висування. Я думаю, у них усе було прораховано — до кожного делегата. Вони зробили все таким канцелярським чином, щоб забезпечити Тарасюку більшість на з’їзді.

— Досі найменша квота була — по делегатові від 300 членів. Але я сподіваюсь, що нам вистачить аргументів, і делегати з’їзду все–таки дослухаються до нас.

«Не виключено, що я призупиню своє членство в Русі»

— Якщо Рух таки ухвалить рішення блокуватися з БЮТ, що ви робитимете? Підете з партії?

— Я ще сподіваюсь, що нам вдасться переламати перебіг подій на з’їзді. Але, мабуть, Рух таки прийме рішення блокуватися з БЮТ, бо на це затрачено дуже багато зусиль. Ми вже обговорювали питання, як діяти в такому випадку. Ще раз відзначу: ми не вживаємо слова «розкол». Ми не будемо робити ніяких гучних демаршів. Будемо діяти відповідно до статуту, який говорить про те, що рішення з’їзду обов’язкові до виконання всіма організаціями. Але, знаючи ситуацію в галицьких осередках Руху, ми й під дулом автомата не змусимо рухівця агітувати за Юлію Володимирівну. Тому організації можуть або пасивно відсидітись на виборах, або негласно підтримувати блок Віктора Ющенка. Якщо керівництву Народного руху це не сподобається — нехай поодинці виключають із партії всіх 10 тисяч рухівців Львівщини, 9 тисяч — Івано–Франківщини і 9 тисяч — Тернопільщини за невиконання рішень з’їзду.

Також ми почнемо готуватися до травневого звітно–виборного з’їзду. Там питання стоятиме вже жорсткіше. У зв’язку з діями Бориса Тарасюка та його соратників ми можемо поставити питання про недовіру керівництву партії. Ми не дозволимо торгувати Рухом і розмінювати ідеологію.

— Якщо Рух піде на вибори з БЮТ, чи будете ви балотуватися за списком цього блоку? Чи, може, підете в складі інших політичних сил?

— Я за жодних умов не піду в списку БЮТ. Свої погляди на місце в списку не міняю. Щодо інших блоків, то в нас була зустріч із Президентом. Глава дер­жави поцікавився ситуацією в партії. Сказав, що формує навколо себе блок національно–демократичних сил, до якого ввійдуть «Наша Україна», Українська народна партія і, хотілося б, Народний рух. «Хлопці, — каже, — я знаю ситуацію в вашій партії. Визначайтеся самі. Але я хотів би бачити вас у своїй команді».

— Для того, щоб узяти участь у іншому блоці, вам доведеться вийти з партії.

— Я не виключаю можливості призупинення членства в Русі. Це вирішуватиметься вже після нашого з’їзду.

— Ви маєте якийсь план дій для з’їзду?

— Ми сподіваємося, що наші виступи, промова Атени Пашко — вдови В’ячеслава Чорновола — вплинуть на делегатів. Атена дуже переживає за партію і підтримує нас. Перед зборами ми традиційно ходимо на могилу до В’ячеслава Чорновола. Я запропоную рухівцям, щоб вони одну хвилину мовчки постояли біля могили, і, може, хтось із них почує голос світлої пам’яті В’ячеслава Чорновола. Нехай він підкаже, як би діяв у цій ситуації. n